Перейти до вмісту

Польські прислів'я

Матеріал з Вікіцитат
Прислів'я та приказки народів світу:
Українські прислів'я та приказки
Абхазькі прислів'я
Адигейські прислів'я
Азербайджанські прислів'я
Англійські прислів'я
Американські вислови
Арабські прислів'я
Африканські прислів'я
Баскські прислів'я
Болгарські прислів'я
Вірменські прислів'я
Грецькі прислів'я
Грузинські прислів'я
Дагестанські прислів'я
Давньоіндійські вислови
Єврейські прислів'я
Індійські прислів'я
Ірландські прислів'я
Ісландські прислів'я
Іспанські прислів'я
Італійські прислів'я
Казахські прислів'я
Караїмські прислів'я
Китайські прислів'я
Колумбійські прислів'я
Комі прислів'я
Латинські вирази
Литовські прислів'я
Малайські прислів'я
Мальтійські прислів'я
Маньчжурські прислів'я
Монгольські прислів'я
Непальські прислів'я
Нідерландські прислів'я
Німецькі прислів'я
Норвезькі прислів'я
Осетинські прислів'я
Перські прислів'я
Польські прислів'я
Португальські прислів'я
Російські прислів'я
Румунські прислів'я
Словацькі прислів'я
Тамільські прислів'я
Тибетські прислів'я
Турецькі прислів'я
Туркменські прислів'я
Удегейські прислів'я
Узбецькі прислів'я
Фінські прислів'я
Французькі прислів'я
Фіпа прислів'я
Фульбе прислів'я
Чеські прислів'я
Чеченські прислів'я
Шведські прислів'я та приказки
Шорські прислів'я
Якутські прислів'я та приказки
Японські прислів'я
Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:

Прислів'я поляків.

Цитати

[ред.]
  •  

Хто не працює, хай не їсть.

  •  

Коли Єва кужіль пряла, а Адам землю копав, хто тоді був шляхтич і хто кому слугував?

  •  

Одному поле — другому воля.

  •  

Закон що павутиння: ґедзь продереться, а муха застряне.

  •  

Великі злодії малих вішають.

  •  

Серед лихих на доброму окошиться.

  •  

Лихий доброго зробить винним.

  •  

У дужчого все правда ліпша.

Багатий і бідний. Пан

[ред.]
  •  

З великими панами небезпечно вишні їсти, бо кісточки в очі кидають.

  •  

Ситий не знає, що голодному докучає.

  •  

Багатий рідко на нужду чулий.

  •  

Добре з чужої шкури ремені краяти.

  •  

З чужої шкури широкі ремені.

  •  

Я пан, ти пан, а хто свині пастиме?

  •  

Тобі заєць і сарна, а мені соболь і панна.

  •  

Соболі для пана, лисиці для підпанка.

  •  

Гроші в пана у кишені, а у хлопа в землі.

  •  

Пан дере хлопа як валаха, а чорт пана як барана.

  •  

Дере коза лозу, а вовк козу, а хлоп вовка, а хлопа пан, а пана юриста, а юристу чортів триста.

  •  

Панська ласка й березнева погода мінливі.

  •  

По лихому панові буває гірший.

  •  

Панам розуму не треба.

  •  

Дурощі багатого сходять за мудрість.

  •  

Багатому покута — вбогому бенкет.

  •  

Багатому хвороба — вбогому здоров'я.

  •  

Ксьондзові хоч не дзюр, то кап.

  •  

Хто в костьолі править, з костьолу й живе.

  •  

Хто має ксьондза в роді, того біда не обходить.

  •  

Легко тому кардиналом стати, в кого дядько папа.

  •  

Ксьондз від ксьондза не бере.

  •  

Або візьму, або дай, як казав святий Миколай.

  •  

Панове воюють, а слугам болить.

  •  

Що панове обіцяють, підданці платять.

  •  

Що панове бракують, тим убогі смакують.

  •  

Чи в тім розум, чи сваволя — дарма, така панська воля.

  •  

Панам добре вино, сіромі — капуста.

  •  

Доброго пана погане підданство псує.

  •  

Здирай панові шкуру, він пір'ям поросте.

  •  

Де панове колотяться, там хлопи молотяться.

  •  

Де багато панів, там мало свит.

  •  

Хто багатьом панам служить, без чобіт ходить.

  •  

Ліпше старий пан з десятком вад знаних, ніж новий з однією потаєнною.

  •  

На великого пана і на старе поруччя не спирайся.

  •  

Пан без слуги, рота без корогви, гетьман без шпигів обійтися не можуть.

  •  

Панів багато, добродіїв мало.

  •  

Коли пан убогого шанує, щось напевне в нього чує.

  •  

Панська опіка очі випіка.

  •  

Створив (його) бог на пана, тільки грошей не дав.

  •  

Вдає пана, а не їв зрана.

  •  

Видати пана з крою жупана.

  •  

Трьох осіб панам великим пильно в дворі треба: ксьондза, лікаря і блазня.

  •  

В костьолі, лазні, корчмі й млині пана не знати.

  •  

Великий пан: має двоє підштаників, а один ґудзик.

  •  

Великий пан: з чого п'ята, з того й стан.

  •  

Багатому й у пеклі добре.

  •  

Багатому завжди свято.

  •  

Поки з багатого пух, то з убогого дух.

  •  

Багатий, як біс рогатий.

  •  

Багатий на гроші, як жаба на пір'я.

  •  

Багатства прибува, чесноти убува.

  •  

І багач лиш дві дірки в носі має.

  •  

Буде він багатий, як стане пес рогатий.

  •  

Ласа вівця до солі, а хлоп до волі.

  •  

Хлоп зроду філософ, а шляхтич учитися мусить.

  •  

Хлоп своє, чорт своє.

  •  

Хлоп умира з голоду, а пан з ненажерства.

  •  

Хлопові й у пеклі зле, бо мусить панам смолу возити.

  •  

Що хлоп збере, пани розпорошать.

  •  

Ліпший часом хлопський розум, ніж панська наука.

  •  

Нема гіршого тирана, коли хлоп стане за пана.

  •  

Княжі очі, вовче горло, що побачить, те би жерло.

  •  

Гроші всюди вхід мають.

  •  

Чиї гроші, того розум.

  •  

Далека дорога до пана бога.

  •  

Чого панове наварять, тим підданці себе попарять.

  •  

Старому псові й старому слузі одна шана.

  •  

Старий слуга — як стара мітла: доки працює, доти й у ласці.

  •  

Борг помер, позичка не жиє, хто не має грошей, хай не їсть, не п'є.

  •  

Одному шило голить, другому й бритва не хоче.

  •  

Одному само ллється, а другому й капать не хоче.

  •  

Кому лізе вікном, а мені не хоче дверима.

  •  

На святого Степана кожен наймит за пана.

  •  

В день святого Степана челядь на селі міняє пана.

  •  

На святого Степана челядь ходить дорогою, а господарі стежкою.

  •  

Як уп'ється на святого Степана, то до другого святого Степана п'яний.

  •  

Хто добре помаже, тому не скрипить.

  •  

Як маєш бобра, то справа добра.

  •  

Панські гроші у кишені, а хлопські в землі.

  •  

Солом'яний староста дубового дідича здужа.

  •  

Бояться не тіуна, а його батога

  •  

Хто вище сидить, той ближче до впаду.

  •  

Хто вище сидить, той більше боїться.

  •  

На світі — як у лазні: хто вище сидить, той більше потить.

  •  

Хто погано наказує, недовго панує.

  •  

Бідному вітер в очі.

  •  

Поки багатий схудне, бідного чорти візьмуть.

Воля (свобода)

[ред.]
  •  

Дорожча вольність, ніж золоті достатки.

  •  

Варт меч правиці і правиця меча.

  •  

Силу силою відганяти годиться.

  •  

Добровільна неволя ганебна.

  •  

Ліпший гріш на волі, ніж два у неволі.

  •  

Від неволі сам господь бог утікав.

  •  

Неволя вольності вчить.

  •  

Дай дитині волю, то й плакати не буде.

  •  

І цукор без доброї волі на полин обернеться.

  •  

Яка воля, така доля.

  •  

Що з того, як має хто волю, коли не має доброї долі.

  •  

Лиха воля — неволя.

  •  

Що більше волі, то більше сваволі.

  •  

Надмірна вольність у сваволю обертається.

  •  

Воля без права — шалених забава.

  •  

Воля все всолодить.

  •  

Воля ціни не має.

  •  

Мусом далеко не зайдеш.

  •  

Право і волю, як ремінь, тягати можна.

  •  

Має таке право, як горобець на ластів'яче гніздо.

  •  

Солом'яне право й залізного пана зігне.

  •  

У праві: словом стратиш, словом здобудеш.

  •  

У праві викрутів — як дірок у решеті.

  •  

Хто сіє вітер, бурю жне; хто сіє бурю, громи жне.

  •  

Не тішся, братку, з чужого припадку.

  •  

Для товариша нового не покидай старого.

  •  

Добрий приклад — половина казання (проповіді).

  •  

Хто лихою дорогою йде, часто спотикається.

  •  

Велика псарня з'їсть і великого шляхтича.

  •  

Двоє згідливих на одній соломі пересплять.

  •  

Бідувати гуртом легше.

  •  

Згода будує, незгода руйнує.

  •  

Стережися незгоди, уникнеш шкоди.

  •  

Вольність через незгоду гине.

  •  

Де двоє б'ються, там третій користає.

  •  

Де одна кістка, а двоє псів, там спокою нема.

  •  

Хлоп своє — чорт своє.

  •  

Не знає правиця, що чинить лівиця.

  •  

Хто на двох стільцях сидить, той на землю пада.

  •  

Хто ллє кров кому, проллється й йому.

  •  

Хто каші наварив, має її з їсти.

  •  

Якого пива наварив, таке й випий.

Батьківщина

[ред.]
  •  

Поганий той птах, що своє гніздо паскудить.

  •  

Києм того, хто не пильнує свого.

  •  

Не словом, а чином будь вітчизни сином.

  •  

Ліпший власний хліб, ніж позичена булка.

  •  

Ліпше вдома хліб-капуста, ніж деінде курка тлуста.

  •  

Власна хатка миліша за чужий палац.

  •  

Кутик тісний, але власний.

  •  

Кожному власний куток наймиліший.

  •  

Навіть дим солодкий у своїй хаті.

  •  

На чужій луці кінь не напасеться.

  •  

Ліпше, як мати б'є, ніж як мачуха гладить.

  •  

Чуже хвалите, свого не знаєте, самі не відаєте, що посідаєте.

  •  

Чуже завжди ліпше.

  •  

На чуже дивитися очі болять.

  •  

З чужого коня й на півдорозі злазь.

  •  

Чужому псові, чужому коневі й чужій жінці не можна довіряти.

  •  

Люди для нас будували, а ми для людей.

  •  

Чужа хата гірша від ката.

  •  

Своя хата — як рідна мати.

  •  

Чия хата, того правда.

  •  

Чужого не прагни, своє борони.

  •  

Чужого не руш, а своє пильнуй.

  •  

Чужим ніхто не збагатиться.

  •  

До свого дідько ложку меду поклав, а до чужого дві.

  •  

Ти чуже пучкою, а дідько твоє жменею.

Хліб

[ред.]
  •  

Хліб, чужим ножем краяний, несмачний.

  •  

Хліб не пада з неба — працювати треба.

  •  

Має хліб роги, а неволя ноги.

  •  

Од хліба й солі голова не болить.

  •  

В поле по хліб, у ліс по дерево.

  •  

Без хліба не обід.

  •  

Без хліба смутна бесіда.

  •  

У хлібі остюк голодному не коле.

  •  

Як маєш хліб, не шукай калача.

  •  

Не шукай від хліба хліба.

  •  

Хто хліба не заробляє, не гідний його їсти.

  •  

З'їдений хліб важко одробляти.

  •  

Тяжкий окраєць хліба.

  •  

Аби хліб, то й зуби будуть.

  •  

Без хліба і м'ясо не смакує.

  •  

Хліб, старіючи, твердне, людина — слабне.

  •  

Кожен до себе хліб крає.

  •  

Хліб зубів не ломить.

Рівність

[ред.]
  •  

Як ми людям, так люди нам.

  •  

Кожен своїм ліктем міряє.

  •  

Що твоє, те й моє, а що мого, тобі зась до того.

  •  

В одній руці хліб, у другій камінь тримає.

  •  

Хто на тебе каменем, ти на нього хлібом.

  •  

Добре й від хліба-солі, коли з доброї волі.

  •  

З неправого нажитку нема пожитку.

  •  

Пильнуй свого носа, а не чужого гроша.

  •  

Кожен воду на свій камінь пуска.

  •  

Як у потребі: «Мій Мартинку, прошу тебе!» Коли потреба мине: «Слухай, хаме Мартине!»

  •  

Коли брати, то є брати, а як дати — нема братів.

  •  

Як підмур'я кладуть, їсти й пити дають, а як крокви ладять, то чортами платять.

Господарство

[ред.]
  •  

Де велике стадо, багато псів треба.

  •  

Як нема господаря вдома, миші по столу бігають.

  •  

Миші танцюють, коли кота не чують.

  •  

Не про овець йому ходить, лиш про вовну.

  •  

Коли овець стрижуть, на баранах шкура дрижить.

  •  

Боятися слід очеретині, коли вітер дуба розвине.

  •  

Коли дуб упаде, кожен з нього дрова бере.

  •  

Хто боїться горобців, не сіє проса.

  •  

Навчися вити, хто до вовків пристає.

  •  

Не про водичку вовкові йдеться.

  •  

Десятеро озброєних у одного голого нічого не візьмуть.

  •  

Не дратуй псів, поки в селі.

  •  

Хто до полови мішається, того свині з'їдять.

  •  

Легше ковтнути, ніж перетравити.

  •  

Натура тягне вовка до лісу.

  •  

Крокодил м'ясо з'їсть, а над кістьми плаче.

Польща

[ред.]
  •  

Польща була небом (раєм) для шляхти, чистилищем для міщан, пеклом для хлопів.

  •  

Не за раз Краків збудовано.

  •  

Дурний, як Радзівілл, пихатий, як Сапєга.

  •  

Коли вже брехати, то як Радзівілл.

  •  

Болеслав Кривоустий наробив з німців капусти.

  •  

До короля Казіміра їздили хлопи аж із Сандоміра.

  •  

Казімір Великий застав Польщу дерев'яну, а лишив муровану.

Життя. Смерть

[ред.]
  •  

Хочеш людину добре взнати, треба з нею бочку солі з'їсти.

  •  

Прожив вік не так, як чоловік.

  •  

На світі жити — то не вінки вити.

  •  

Не медом життя поїть.

  •  

Не по деревах пригода ходить, а по людях.

  •  

Один на світ, другий до ями.

  •  

Час тікає, а смерть женеться.

  •  

Три літа пліт, три плоти кіт, три коти кінь, три коні чоловік — найкращий вік — порівняння тривалості життя.

  •  

Трьох ліктів землі вистачить і для Радзівілла.

  •  

Труна й найбільшого вмістить.

  •  

Од смерті немає ліків.

  •  

Смерть і під землею знайде.

  •  

Смерть усе змете і зуби на висівки змеле.

  •  

Скрипуче дерево довше живе.

  •  

Більше на різниці молодих телят буває, ніж старих волів.

Щастя

[ред.]
  •  

Кому сонце світить, тому зір не треба.

  •  

Як бог допустить, то й попруга пустить.

  •  

Краще фунт щастя, ніж центнер розуму.

  •  

Кому бог добра хоче, тому й сука поросят приведе.

  •  

Як щастя пригріє, і каплун запіє.

  •  

Сміливому щастя помагає.

  •  

Чорти людям щастя носять.

  •  

Чуже щастя — сіль у оці.

  •  

Не щастя людину, а людина щастя робить.

  •  

Скритне щастя за цнотливим ходить.

  •  

Щастя людину псує, нещастя гартує.

  •  

Щастя дурним сприяє.

  •  

Щастя і в кобилячий лоб улізе.

  •  

Щастя приятелів дає, нещастя випробовує.

Біда. Доля

[ред.]
  •  

Біда біду породила, а біду чорт.

  •  

Біда кінно приїздить, а пішо відходить.

  •  

Біда в сто коней їздить.

  •  

Чужа біда людям сміх.

  •  

Гірший страх, ніж сама біда.

  •  

Кожен свою біду клепле як може.

  •  

Коли біда дому припита, зі ста приятелів ніхто не завіта.

  •  

Мітла біди не вимете.

  •  

Спільна біда легша.

  •  

Не будь багатим, лиш чесним.

  •  

Як нема щастя, то нема й долі.

  •  

Аби болото, а біс буде.

  •  

Народився в шапці, а в мотузці згине.

  •  

Буває й під возом, хто бува на возі.

  •  

Доля колесом котиться.

  •  

Доля на однім колесі, а біда на двох.

  •  

Солодко п'ється, гірко платиться.

  •  

Хапай долю спереду, бо ззаду не матимеш за що.

  •  

Молодості досвіду, а старості сил бракує.

  •  

Розумом доп'ясти, де сили не стає.

  •  

Що кому болить, про те й мовити волить.

  •  

Кожен знає найліпше, де його черевик тисне.

  •  

Ніхто не знає, що іншому докучає.

  •  

З'їси бочку солі, ніж дізнаєш, що мене коле.

  •  

Менше давить камінь, як клопіт.

  •  

Кого болить, той стогне.

  •  

На те б'ють, щоб боліло.

  •  

Від прибутку голова не болить.

  •  

Нещастя ходять по людях.

  •  

Нещастя ходять у парі.

  •  

Кому не допіка, той не тіка.

  •  

Од лихої долі голова болить.

  •  

Лиха дорога до мети не приведе.

  •  

З порожнього й Соломон не наллє.

  •  

Перед ким браму замкнуть, хай до хвіртки стука.

  •  

Вибрався до боржника, а заїхав до вірника.

  •  

Добрий вчинок кращий за добру волю.

  •  

Добра людина і псові з дороги зійде.

  •  

Костьол доброго не виправить, а корчма лихого не зіпсує.

  •  

Буде добро, як лихо карк зломить.

  •  

Щодень людина мудріша.

  •  

Людина людині брат, а не кат.

  •  

Година віком з лихим чоловіком.

  •  

Велика людина до малих справ.

  •  

Вола беруть за роги, людину за слова.

Цнота

[ред.]
  •  

Цнотливого не рід, а виховання робить.

  •  

Цноти, слави, розуму за ніякі гроші не купиш.

  •  

Цнота не старіє.

  •  

Цнота не на печі лежить.

  •  

Цнота — найвище шляхетство.

  •  

До цноти всім одкриті ворота.

  •  

Цнота хвали не потребує.

  •  

Хвороба цноті не вадить.

  •  

Хоч сорочка брудна, але цнота чудна.

  •  

Хоч сукня сіра, але цнота ціла.

  •  

Без цноти — ніщо мішок злота.

  •  

Задля марного злота дірявіє цнота.

Бог

[ред.]
  •  

Ні бога не боїться, ні людей не соромиться.

  •  

Бога хвалячи, чортові не кланяйся.

  •  

Бога на язику, а чорта в серці має.

  •  

З богом живе, а чорта за коміром має.

  •  

Бога гукай, а рук докладай.

  •  

Богові служи, а чорта не гніви.

  •  

Бог дає вовкові, бог дає й панові.

  •  

Чоловік так, а бог інак.

  •  

Без бога не мила дорога.

  •  

До бога по розум, до матері по сорочку.

Хвороба

[ред.]
  •  

Добре хмелеві, як тички тримається.

  •  

Хто замолоду ходить, як старий, на старість скаче, як молодий.

  •  

Хто мовчки ходить, той кусається.

  •  

Хто потемки ходить, не зна, куди йде.

  •  

Важко того водити, хто не вміє ходити.

  •  

Хвороба достаток любить.

  •  

Хвороба смерть випереджує.

  •  

Хвороба тверезості навчить.

  •  

Хоровитий найдовше живе.

  •  

Хворому й муха на заваді.

  •  

Один за листочок сховається, а другого й дерево не закриє.

  •  

Хто з кульгавим живе, і сам згодом закульгає.

  •  

Хто тіло любить, той душу губить.

  •  

Бува велике серце і в малім тілі.

  •  

Кожне теля знайде свого різника.

  •  

Хто вдень телят боїться, вночі волів краде.

  •  

І пес задурно не гавка.

  •  

Ліпша даровизна, ніж закупизна.

  •  

Кому дощ до рота пада, сам собі винен.

  •  

Диявол раз ягням, а другий раз вовком.

  •  

Дияволові і свячена вода не поможе.

  •  

Що дияволиця вхопить, того й диявол не видере.

  •  

Боржник, позичаючи, рум'яний, а віддаючи, блідий.

  •  

Мішка дякою не виповниш.

  •  

Золоті гори обіцяє, а нема й олив'яних.

  •  

Добрий сон стоїть за добрий обід.

  •  

Чужа шкура ліпше гріє.

  •  

Дев'ять мух і десятий вовк — на смерть з'їдять коня.

  •  

Де сонце світить, там і тінь має бути.

  •  

Що з колючок, коли троянда осиплеться?

  •  

Кого бог птахам обіцяв, тим риби не посмакують.

  •  

Кому судилося висіти, не втопиться.

  •  

Не легко шибеникові потонути (втопитися).

  •  

Як маю висіти, волю на шовковій мотузці.

  •  

Як в'язи скрутити, то з доброго коня.

  •  

І на рівній дорозі можна шию зламати.

  •  

Богові свічка і чортові недогарок.

  •  

Кого бог створив, того не погубить.

  •  

Ряса не робить ченця.

  •  

Коли диявол постаріє, ченцем хоче стати.

  •  

Кульгаву дочку до монастиря.

  •  

Хай діється воля неба, з нею все годитись треба.

  •  

Людські долі різними дорогами ходять.

  •  

Не добре те дерево, з якого листя сиплеться.

  •  

Тни дерево здорове, а гниле само впаде.

  •  

Засохлому дереву важко відмолодитись.

  •  

По ставку й гребля.

  •  

Як пряв, так і мав.

  •  

Хто спить, не грішить.

  •  

Як людина втягнеться, то їй і в пеклі незгірш.

  •  

Цукор і розум ніколи не зашкодять.

  •  

З біди циган дітей плодить.

  •  

І чапля часом яструба здолає.

  •  

На старість теличками орати важко.

  •  

Тяжкий, як камінь млинський.

  •  

Не всяк новий дім збудував, хто старий повалив.

  •  

Живе в достатках, як хробак у солонині.

  •  

Працює, як віл у плузі.

  •  

Хто працює, той жиє, хто байдикує, той гниє.

  •  

Яка праця, така плата.

  •  

Жодна праця не ганьбить.

  •  

Добрий початок — половина роботи.

  •  

Робота не заєць, не втече.

  •  

Більше людей потонуло в келишку, ніж у морі.

  •  

Ліпше самому бути шляхетним, ніж тільки предків шляхетних мати.

  •  

Ліпше шляхетство з чесноти, ніж із роду.

  •  

Ліпше чеснота без шляхетства, ніж шляхетство без чесноти.

  •  

Добре ім'я — найкраща спадщина.

  •  

Велика душа в малім тілі.

  •  

Добрий намір вчинку варт.

  •  

Має стільки чеснот, як стара баба зубів.

  •  

Правдива чеснота огуди не боїться.

  •  

Доброму всюди добре.

  •  

Чого добрістю не вдієш, того злістю не виграєш.

  •  

Добрістю лихого здолаєш.

  •  

Надмірна доброта шкідлива.

  •  

Доброго й корчма не зіпсує, лихого й костьол не виправить.

  •  

Нема злого, щоб на добре не виходило.

  •  

Мудрому казати, а дурному слухати.

  •  

Мудрому небагато треба.

  •  

Між мудрих дурний найбільше говорить.

  •  

Краще подобатись одному мудрому, ніж десятьом дурним.

  •  

Часом і мудрий немудро почне.

  •  

Без науки й личака не сплетеш.

  •  

Занедбаєш науку в молодості, пожалкуєш у старості.

  •  

І наука часом робить дурня.

  •  

Науки ліктем не міряти.

  •  

Біда розуму вчить.

  •  

Скільки хто має терплячки, стільки мудрості.

  •  

Визнати хибу — крок до чесноти.

  •  

Сумління гірше за ката.

  •  

Гострозір на ближнього, а кріт на самого себе.

  •  

Кожна помилка має свою відмовку.

  •  

Мала біда — короткий жаль.

  •  

Голодному хліб на думці.

  •  

Кому чого бракує, той те цінує.

  •  

Хто багато хоче, той мало має.

  •  

Холодно, голодно й до дому далеко.

  •  

На похиле дерево й кози скачуть.

  •  

Не кожний хворий, хто стогне.

  •  

Хворий на смерть, а з'їв би чверть.

  •  

Не кожний спить, хто хропе.

  •  

Хворий здорового не зрозуміє.

  •  

Хворого питають, здоровому дають.

  •  

Битий, але ситий.

  •  

Битому псові досить кия показати.

  •  

Що бите, те ліпше.

  •  

Добре — караний, ще ліпше — битий.

  •  

Один битий за сто небитих стане.

  •  

Перш ніж бігати, навчися ходити.

  •  

Хто питає, той не блудить.

  •  

Легко блудить, хто сквапливо судить.

  •  

Де хвіст справує, там голова хибує.

  •  

Чорт янгола вдасть, та янгол чорта ні.

  •  

Не клич дідька, бо напевне прийде.

  •  

Час будує, час руйнує.

  •  

Прийде час, прийде рада.

  •  

Час — дід, але з косою.

  •  

Молоде пивко шумує.

  •  

Хто в болото йде, той ним закаляється.

  •  

Дурний двічі тратиться.

  •  

Пожадливого ніколи не наситиш.

  •  

Захланному й півпекла мало.

  •  

В кінці терпцю виє сказ.

  •  

Брудну білизну вдома пери.

  •  

Не буди лиха, поки спить.

  •  

Не викликай вовка з лісу.

  •  

Кожна лиска свій хвостик хвалить.

  •  

Кожен одудок має свій чубок.

  •  

Хто хвалиться, той ганиться.

  •  

Хвала за чесноту сходить.

  •  

Цікавість — то перший східець до пекла.

  •  

Без цікавості немає мудрості.

  •  

Тиха вода рве береги.

  •  

Молиться під фігурою а має чорта під шкурою.

  •  

Дурощі розум з'їли.

  •  

Хто дурний, і в Парижі розуму не купить.

  •  

Через науки до честі дорога.

  •  

Корінь науки гіркий, а овоч солодкий.

  •  

Що голова, то розум.

  •  

Стара голова — розум молодий.

  •  

Не кожна сива голова мудра бува.

  •  

Мудрий дурному завжди поступиться.

  •  

Що дурному розум, коли з ним собі ради не дасть.

  •  

Дурний, але здоровий.

  •  

Радий дурень, що здурів.

  •  

Борода, як у пророка, а чеснота, як у драба.

  •  

Мудрець, та тільки бородою, а не вчинками.

  •  

Борода мудрості не додає.

  •  

Пізнати блазня і без дзвіночків.

  •  

Чотири роки з худобою ходив, а ще теля.

  •  

Віл має довгого язика, а нічого не мовить.

  •  

Що гірше колесо, то голосніше рипить.

  •  

Хоч пан у чоботях, а слід босий.

  •  

Йшов у чоботях, а знайшли його босого.

  •  

Рядиться в соболі, а волочиться, як лис.

  •  

Ні оксамит, ні атласи не додадуть тобі окраси.

  •  

Не вартий і віхтя до черевика.

  •  

Бог його не хоче, чорти його бояться,

  •  

Бік до боку дістає. — такий худий

  •  

Що скік, то вбік — ніщо йому не ведеться.

  •  

Він навіть чорної корови боїться.

  •  

Дай йому мізинця, а він під пахву сягає.

  •  

Так йому хочеться, як козі до різника.

  •  

Має горобця в голові.

  •  

Має ґедзя в голові.

  •  

Хура сіна йому в голову заїхала.

  •  

Пес сіна не їсть, а худобу від скирти відганяє.

  •  

Пес на костриці не лежить і не дає лежати нікому.

  •  

Пес на падлі лежить, сам не їсть і не дає нікому.

  •  

Пес сам кістки не вгризе і другому не дасть.

  •  

Хоч би своєму псові й ноги втяв, все одно за тобою піде.

  •  

І псові на буду не годиться.

  •  

Пси виють, а місяць світить.

  •  

Куца лисиця і другим хвоста втинати радить.

  •  

У старій печі біс палить.

Любов. Кохання

[ред.]
  •  

Що з любові, все до ладу.

  •  

Як любиш, нічого не важко.

  •  

Кохання чоловікові входить очима, а жінці ушима.

  •  

Хто кого кохає, вад його не знає.

  •  

Кохання не знає права.

  •  

Кохання за розум не пита.

  •  

Кохання всього навчить.

  •  

Кохання все всолодить.

  •  

Кохання в очі цілиться, а в серце попада.

  •  

Марно від кохання стерегтися.

  •  

Перша любов мов гадюка — як не погуба, то мука.

  •  

В кого шалена любов улипне — як не скульгавіє, то осліпне.

  •  

Як любов вікном загляне, то біда дверима суне.

  •  

І смерть того не роздвоїть, що любов споїть.

  •  

Велика любов очі засліплює.

  •  

Хто любить ревно, ошаліє певно.

  •  

Від любого врази не болять.

  •  

Серце не слуга, не знає, що то пани.

  •  

Закоханому й коза Діана.

  •  

Старої любові іржа не їсть.

  •  

Смерть і жона від бога дана.

  •  

Солом'яний кавалер золотої панни дістане.

  •  

Солом'яний Войтек золоту Каську знайде.

  •  

Хто у грі переможець, той в коханні слуга.

  •  

Де двоє, там рада; де троє, там зрада.

  •  

Палке кохання і санна дорога не довго тривають.

  •  

Коли кохання шепче, розум мовчати мусить.

  •  

Кохання без ревнощів, то як поляк без вуса.

  •  

З коханням і кашлем дарма критися.

  •  

Кохання як тісто — на дріжджах росте.

  •  

Краще взяти скарб у жінці, ніж за жінкою.

  •  

Любий мені брат і сват, та жона любіша.

  •  

На жінці стоять три кути дому, а на чоловікові четвертий.

  •  

При кому жінка вірна, при тому й здоров'я.

  •  

Добра жінка — то дар божий, щастя дому вона множить.

  •  

Де лиха жінка, там пекло в хаті.

  •  

Двері, що не риплять, і жінка, що мовчить,— найприємніші.

  •  

Має жінку гарну, але з дихавицею.

  •  

Чоловік жінки ніколи не перебалака.

  •  

На гладку жінку дивлячись, ситий не будеш.

  •  

Біда, в кого жінка бліда, а в кого рум'яна — кажуть, що п'яна.

  •  

Що господар збере мішком, те жінка винесе горшком.

  •  

Перша жінка слуга, друга приятелька, а третя пані.

  •  

Старому чоловікові молода жінка — то коник, на якому він до пекла їде.

  •  

Вухо, не око має вибирати жінку.

  •  

Немолодій парі чорти на органі грають.

  •  

До дівчини з сивою головою, як до пса з їжаком.

  •  

Дівки, як коноплі, прудко ростуть.

  •  

Дівчина сьогодні ошука, а завтра пошука.

  •  

Дівка перетримає сімох парубків на льоду.

  •  

Коли немає молодої дівки, то бери стару бабу в танок.

  •  

Як пес має вкусити, то гарчить, бджола дзижчить, а дівка лиш баньками блисне.

  •  

Краще дівкою сивіти, як за мужем паршивіти.

  •  

Легше солом'яному парубкові, ніж золотій дівці.

  •  

Мала дівка до любощів, велика до роботи.

  •  

Кавалер намовлений і кінь дарований одною дорогою ходять.

  •  

Кавалерові і псові усюди вільно.

  •  

Як був кавалером, то в чотири коні літав, а як оженився, то чоботи шапкою латав.

  •  

Хто жениться пізно, ранніх сиріт має.

  •  

До тридцяти років чоловік жениться сам, після тридцяти люди його женять, а після сорока женить біс.

  •  

Ліпше старе дівування, ніж лихе заміжжя.

  •  

Що в панні таїться, те по шлюбі виявиться.

  •  

Як панна постаріє, то й пес на неї гавка.

  •  

Хто бере вродливу дівицю, той сіє для горобців пшеницю.

  •  

Не вибирай, юначе, очима, а слухай тихими ушима.

  •  

Так його кохає, що й смоли гарячої для нього не пожаліє.

  •  

Легше сто бджіл упильнувати, ніж одну дівчину.

  •  

Лихої жінки ніхто не встереже, хоч би й на вежу посадив.

  •  

Стерегти жінку — що наливати воду в колесо.

  •  

Жона як м'ята: що більше мнеш, то більше пахне.

  •  

Добра дружина — мужеві корона.

  •  

Лиха дружина — тернова корона.

  •  

В дорозі пильнуй коня, а вдома жони.

  •  

Жінці й померлій не вір.

  •  

З одним до ями, з другим до дому — по смерті чоловіка думає про друге заміжжя.

  •  

Доти чоловіча жалоба, поки не покладе жінку до гроба.

  •  

Баби сам біс не здурить.

  •  

Біс туди не доведе, куди баба доїде.

  •  

Чорт із бабою пиво варив і вичавок зрікся.

  •  

Де дияволові несила, туди він бабу пішле.

  •  

Вранішній дощ і жіночий плач не довго тривають.

  •  

Тримати жінку за слово, а в'юна за хвіст — на одне виходить.

  •  

Коня хвали тільки через місяць, а жінку — через рік.

  •  

Коня не позичай, а жінки на забави не пускай.

  •  

Біда тій оборі, в якій корова волом оре.

  •  

Біда тобі, воле, як корова тебе коле.

  •  

Того вола до різника, якого корова побила.

Батьки. Діти

[ред.]
  •  

Один батько десятеро синів виплекає, а десятеро синів одного батька не прогодують.

  •  

Батьки їли кислиці, а в дітей оскома.

  •  

Яке дерево, такий клин; який батько, такий син.

  •  

Лиха дружина зіпсує доброго сина.

  •  

Яйця хочуть бути мудрішими від квочки.

  •  

Малі діти — малий клопіт, великі діти — великий клопіт.

  •  

Дитину за руку, матір за серце.

  •  

Мачуха вилами пестить.

  •  

Вдова з дітьми без грошей — як міх, латаний без голки.

  •  

У вдови хліб готовий, та не всякому здоровий.

  •  

Немає зілля на бабське весілля, немає рутки на баб'ячі смутки.

  •  

Кожна господиня, коли повна скриня.

  •  

З лисого телятка лисий віл буде.

  •  

З дітей люди ростуть.

  •  

Що має гаком бути, зараз же криво росте.

  •  

Забув віл, як телятком був.

  •  

Панна, коли пташка вишиє, вола з'їсть.

  •  

До людей по розум, до матері по серце.

  •  

Од людей розум, од матері сорочка.

  •  

Дорога та хата, де мешкає мати.

  •  

Де мати б'є, шкурка гладшає.

  •  

Голос матері — голос божий.

  •  

Яка мати, такі діти.

  •  

Як батько помре, дитина півсироти, а як мати — сповна сирота.

  •  

Хто матері не стерпить, той батькові очі видере.

  •  

На злість матінці, хай мені вуха мерзнуть!

  •  

Мати спершу виб'є, потім попестить, а мачуха спершу попестить, а потім виб'є.

  •  

Не та мати, що породила, а та, що виховала.

  •  

Брати згідливі — велике диво.

  •  

Було двоє братів мудрих, а третій жонатий.

  •  

Нога ногу, а брат брата підпирає.

  •  

Старі — як діти.

  •  

Діти і риби голосу не мають.

  •  

Хто не слухає батька й матері, послухає псячої шкури.

  •  

Жона без діти, що без риби сіті.

  •  

Добрі діти, поки до кишені не доросли.

  •  

Де дитя впаде, янгол подушку підкладе; де старий впаде, чорт камінь підкладе.

  •  

Ліпше дві ноги замолоду, аніж три застару.

  •  

Для ближчої дороги з гостинця не сходь.

  •  

Коли бажання добре, то й дорога коротка.

  •  

Нема поганої дороги до своєї небоги.

  •  

Дорога на кінці язика.

  •  

Не час жалувати за ружами, коли горять ліси.

  •  

Не трися об старий казан, бо закаляєшся.

  •  

Дурний, хто сіє полову, щоб зібрати пшеницю.

Зерно. Господартво

[ред.]
  •  

Хто сіє полову, з вітру житиме.

  •  

Нема зерна без полови.

  •  

Старого горобця на полові не злапаєш.

  •  

Хто хоче пса вдарити, кия завжди знайде.

  •  

Добрий пастух тільки стриже вівці.

  •  

З великої хмари малий дощ.

  •  

По дощу погода, по погоді дощ.

  •  

Як ідеш на ведмедя, готуй ліжко, а як на вепра — мари.

  •  

Купуй коня не вухами, а очима.

  •  

На дужому коню до торгу, на кульгавому додому.

  •  

Втеча завжди ганебна, але часом спасенна.

  •  

Не соромно втікати, як не можеш більш чекати.

  •  

Злапав, як чайку на гнізді.

  •  

Пішов на чотири вітри.

  •  

Кожне яблуко має свого хробака.

  •  

В найспілішому яблуку найшвидше хробак заведеться.

  •  

Не летять самі до губи печені голуби.

  •  

Хто не скуштує гіркого, не їстиме солодкого.

  •  

Ліпше сьогодні яйце, ніж завтра квочка.

  •  

І то добре, що хоч не ллє, а лиш капле.

  •  

Хто годує обіцянками, годує надією.

  •  

Хто перший до млина, тому першому й змелеться.

  •  

Їв би кіт рибку, та не хоче хвоста мочити.

  •  

Спавши, кіт миші не злапа.

  •  

Спавши, лис курей не хапає.

  •  

Без грошей на базар, без солі додому.

  •  

Добрий хліб, коли нема калача.

  •  

Хоч не заможно, але не обдерто.

  •  

Хоч убого, але охайно.

  •  

Погані курки — погані й яйця.

  •  

Нюхаючи не наїсися.

  •  

Дорожче піткання, ніж основа.

  •  

Основи досить, піткання мало.

  •  

Хочеш світа зажити, йди до війська служити.

  •  

Хто воза й баби не мастить, тому вони голову проторохтять.

  •  

Доки в мішку твоїм що чують, доти всі тебе шанують.

  •  

Двічі дає, хто хутко дає.

  •  

Дурний дає — мудрий бере.

  •  

Хто хоче дати, мусить перше мати.

  •  

Від зайця жаби тікають.

  •  

Кожен заєць має свою жабу, що перед ним скаче.

  •  

Всюди добре — дай боже витримати.

  •  

Коли кому добре, то хоче ще краще.

  •  

Вдома як хочеш, у людей як годиться.

  •  

Вільно Томку в своїм домку.

  •  

Як будеш у чужім домі, не заважай нікому.

  •  

Гість у дім — бог у дім; гість із дому — бог із дому.

  •  

Хто не доїсть, не доп'є, той мудро і довго жиє.

  •  

У великій надії малого не минай.

  •  

Хто малого не хоче, і великого не діждеться.

  •  

Зерно до зерна — набереться мірка.

  •  

Хто не має, той не тратить.

  •  

Краще горобець у жмені, ніж голуб на даху.

  •  

Ліпше горобець у руці, ніж тетеря на дубу.

  •  

Краще хліб у капусті, ніж перо на шапці.

  •  

Не виїзди поперед сватів.

  •  

Хто не знав латини, той мусив пасти свині.

  •  

Безпечніший мурашці бір, ніж мусі садиба.

  •  

Бог пшеницю родить, а дідько кукіль плодить.

  •  

Кому в дорогу, тому час.

  •  

Що далі в ліс, то більше дерев.

  •  

На кожну хворобу є свій лік.

  •  

Що тіло любить, те душу губить.

  •  

Терпи тіло, раз хотіло.

  •  

В старім тілі дідько меле.

  •  

Не хвали дня перед вечором.

  •  

Швидше свого тихцем доп'яси, ніж із галасом.

  •  

Хто вола хоче, хай про телятко просить.

  •  

Хто хоче корову доїти, мусить її пасти.

  •  

Що сьогодні впустиш, завтра не доженеш.

  •  

І в сто коней не доженеш.

  •  

Хто оком не догляне, гаманцем докладе.

  •  

Як у маю зимно, то в стодолі темно.

  •  

Паморозь на перший май обіцяє добрий врожай.

  •  

Сухий березень, квітень мокрий, травень холодний — рік неголодний.

  •  

Сухий квітень, мокрий май — буде жито, як гай.

  •  

Хто сіє на святої Ядвіги [15 листопада], той збирає фігу.

  •  

Святий Мартин на білім коні їздить [11 листопада — починається зима].

  •  

На святого Григора [12 березня] іде зима до моря.

  •  

Запитає місяць лютий, як убраний, як узутий.

  •  

Хто літо змарнує, той зиму почує.

  •  

Хто добре оре, має хліб у коморі.

  •  

Вода бере, вода дає.

  •  

Хто сіє гори й доли, має повні стодоли.

  •  

Ощадністю й працею люди збагачуються.

  •  

По шагові збираючи, назбираєш, по шелягові розкидаючи, порозкидаєш.

  •  

Хто в жнива шукає холоду, натерпиться взимку голоду.

  •  

Хазяйське око коня тучить.

  •  

В тому полі добре родить, по якім господар ходить.

  •  

Бідний той край, де пашниця кінчається, а камінь починається.

  •  

Як заб'єш бобра, не матимеш добра.

  •  

Замовк, як соловейко на святого Віта [припадає на 15 червня]

  •  

Як дрозди співають на верхів'ях дерев, то вже весна близько, а як у галуззі, то ще далеко.

  •  

На Новий рік прибува дня на баранячий скік.

  •  

Як Агнешка [святої Агнеси — 21 січня] ласкава, скоро в полі забава; як Агнешка лихая, ще зима покусає.

  •  

Агнешка ласкава пускає жайворонка з рукава.

  •  

На святої Агнешки сохнуть пелюшки, на святої Агати [5 лютого] сохнуть і шмати.

  •  

На святого Андрія [30 листопада] треба кожуха-добродія.

  •  

Свята Анна [26 липня] — то вже осіння панна.

  •  

Од святої Анки холодні поранки.

  •  

Свята Варвара [4 грудня] ночі урвала.

  •  

Добрий господар од святого Варфоломія [20 серпня] рік починає.

  •  

На святого Андрія дівкам з ворожби надія.

  •  

М'яко на Андрія — ой, недобра надія.

  •  

На святої Дороти [6 лютого] снігу вище плоту.

  •  

Лиха погода надворі, коли сонце в коморі.

  •  

Здохла вже та квочка, що золоті яйця несла.

  •  

Дасть тобі тепла влітку, а світла вдень.

  •  

Хай кобила клопочеться, бо має велику голову.

  •  

Чи тебе мавки одмінили?

  •  

Казан горщикові докоря, а обидва каляють.

  •  

Двоє дурних — один дає, другий не бере.

  •  

Ану б небо впало і жайворів потовкло!

  •  

Боїться, щоб його небо не привалило.

  •  

Конайте, тату, бо свічка гасне.

  •  

Дубовий прут навчає роботи, а березовий розуму.

  •  

Кого доля не злюбить, той і в носі пальця зломить.

  •  

Не любо злодієві на шибеницю глядіти.

  •  

Як литки дрижать, душа вже в п'ятах.

  •  

Дав йому такої м'яти, аж душа пішла у п'яти.

  •  

Тхорові димом дзвонять — викурюють його.

  •  

Добра псові й муха.

  •  

Кинеш у пса кісткою, то не скавучить.

  •  

Мусить пан вола зарізати, як лося не добуде.

  •  

І голуб до гороху туркоче.

  •  

Молися, вовче, а він кози хоче.

  •  

Був у костьолі, де склянкам» дзвонять — у корчмі.

  •  

Не гризи з чортом горіхів.

  •  

Пес наброїв, а свиню повісили.

  •  

По добрій страві добра й вода в ставі.

  •  

Не тобі вклоняюся, брате, лиш твоїм шатам.

  •  

Не учився того в школі, але при ціпах у стодолі.

  •  

Не вміє й козі хвоста зав'язати.

  •  

Шкурка на чоботи, язик на підошву.

  •  

З дурної голови мудре волосся тікає.

  •  

Співати задарма болить горло.

  •  

Гірше лихо, коли збудиться, менше, коли спить.

  •  

Іди до лиха на сухі ліси, на густі бори, на перехресні дороги!

  •  

Од пекла одірвався, до неба не дістався.

  •  

Зійшов до пекла, бо по дорозі було.

  •  

Того б і на бичачій шкурі не списав.

  •  

Де вовчої шкури не стача, лисячої доточуй.

  •  

Записався на дідьковій шкурі — продався дияволові.

  •  

Сьогодні за гроші, завтра задурно.

  •  

Злидні половою дзвонять.

  •  

Вбогий костьол — сам панотець дзвонить.

  •  

В старій печі дідько палить.

  •  

Кожен чухається, де його свербить.

  •  

Має січку в голові.

  •  

Те мішка січки не варте.

  •  

Обійдеться циганське весілля без марципанів.

  •  

Хочеш — добре, не хочеш — друге добре.

  •  

Взяли чорти корову, хай візьмуть і теля.

  •  

Гущом челяді не відстрашиш.

  •  

Багато юшки, а мало галушки.

  •  

Хоч не рибно, зате водяно.

  •  

Риб п'ятірко, а супу озерко.

  •  

Має горобця під шапкою — ні перед ким шапки не знімає.

  •  

Лихого чорти не візьмуть.

  •  

Дідькові й свячена вода не поможе.

  •  

І чорт був вродливий замолоду.

  •  

Король великий пан, а ложками цукру не їсть.

  •  

Дурний на чотири боки.

  •  

Не треба дурнів сіяти, самі родять.

  •  

Заздрісний, як святого Петра мати.

  •  

Поїхав з листом од владики до святого Петра — про небіжчика.

  •  

Не дочекався свяченого яйця — вмер перед Великоднем.

  •  

Довгий, як тичка; сухий, як дідько ненецький.

  •  

Йшов на весілля, забув черевики.

  •  

Сім літ воював — шаблі не виймав.

  •  

Молода, як після [святого] Мартина ягода.

  •  

Чигає, як дідько на добру душу.

  •  

Ховається, як дідько від грому.

  •  

Регоче, як дідько в рокитині.

  •  

Сміється, як дідько в сухій вербі.

  •  

Закохався, як дідько в суху вербу.

  •  

Така завірюха, немовби чорти весілля справляли.

  •  

Пожитку — як з бика: ані лою, ані молока.

  •  

Ні цибульки, ні в що краяти.

  •  

Над тебе і над війтову свиню немає мудріших.

  •  

Нічого немає ліпшого, як моя жінка та війтова свинка.

  •  

Має їжака в кишені — скупий.

  •  

Розпустив язика, як мотовило.

  •  

Боїться, як скажений собака води.

  •  

Говорить, наче галушок у рот набрав.

  •  

Крутиться, як кіт з міхуром.

  •  

Крутиться, як лялька у вертепі.

  •  

Кидається, як риба на вудці.

  •  

Дурний, як кіт по першім снігові.

  •  

Їде, як тітка на свині.

  •  

Плаче, як бобер.

  •  

Викупиться, як бобер строями.

  •  

Чекає, як шуліка дощу.

  •  

Задоволений, як шуліка з дощу.

  •  

Розуміється, як свиня на перці.

  •  

Возив нас, як чорт свою тітку по Лисій горі.

  •  

Дурний, як одуд.

  •  

Вбрався, як одуд у павині пера.

  •  

Знати одуда з чуба.

  •  

Щасливий, як пес у колодязі.

  •  

Вірить, як пес кішці.

  •  

Допоміг, як муха волові.

  •  

Така правда, як камінь плава.

  •  

Така правда, як мазури сліпі родяться.

  •  

Подібний, як заєць до єпіскопа.

  •  

Пішов, як жовнір на Кавказ — одну милю пройшов за п'ятнадцять літ.

  •  

Роздягся, як до розсолу.

  •  

Поворушив розумом, як коза хвостом.

  •  

Позиваються за тінь від груші.

  •  

Встряв, як Пілат у «Вірую».

  •  

Накинули, як циганові матір.

  •  

Пожалів бог рака — дав йому ззаду очі.

  •  

Стогнуть, як сліпі сови.

  •  

Вимоклий, як оселедець.

  •  

Стереже, як божого гроба.

  •  

Голий, як турецький святий.

  •  

Порожньо, як у кальвінському костьолі.

  •  

Держиться, як сліпий за клямку.

  •  

Плете, як про залізного вовка.

  •  

Буцалися роги з вилами.

  •  

У кий дмухає.

  •  

Твердий козел на доїння.

  •  

Не вилітай, ще крила не виросли.

  •  

Частували його головою об стіл.

  •  

Захотілося старій бабі терну.

  •  

Не поможе мертвому кадило.

  •  

Недарма пес гавка.

  •  

Здибав півень перлину.

  •  

Сваряться за комарине сало.

  •  

Власний, як у комара сало.

  •  

Баране, не каламуть води!

  •  

Не про воду вовкові йдеться.

  •  

«Що, дурню, робиш?»—«Воду міряю».

  •  

Решетом воду носити, а глеком сіяти.

  •  

Не помога глухому дудка.

  •  

Двох сорок за хвоста тримає.

  •  

Плетеним кошиком од холоду затулився.

  •  

«Звідки йдеш?» — «З Пацанова, де кіз кують».

  •  

Так тобі дам, що свою прабабку побачиш.

  •  

Складімося, а я ані дам.

  •  

Далеко, як від п'ятниці до суботи.

  •  

Виліз на дерево копати ріпу.

  •  

Виграв одуда на костьолі.

  •  

Одного разу заговорив старець до образу, а образ до нього ані разу.

  •  

Філософ, бо йому пальці з чобіт вилазять.

  •  

Філософ, із хліба ґудзики робить.

  •  

І у Гданську телята меду не п'ють.

  •  

Пшениця панська пливе до Гданська.

  •  

Ще йому губа мохом не обросла.

  •  

Має губи з доброго ременю.

  •  

Губу вище носа не закопилюють.

  •  

Вище носа губу носить.

  •  

Губа не пита, лиш каже: «Дай».

  •  

Захотілося старій бабі на кобилі до лісу.

  •  

Здохло теля, але хвостом ворушить.

  •  

Тепло, як у ведмежому вусі.

  •  

Стільки тепла, як у жаб'ячім писку.

  •  

Тішиться, як циган дітьми.

  •  

Тішиться, як дідько з половини доброї душі.

  •  

Тішиться, як дідько з гарби гріхів.

  •  

Тішиться, як кухар мокрим поліном.

  •  

Один другого тішить, а обидва в страху.

  •  

Тетеря мудрий птах, бо горілки не п'є.

  •  

Шапка набакир, а литки голі.

  •  

«Де тобі, бісе, найліпше?» — «В болоті».

  •  

Кепські часи: їсти хочеться, а робити не хочеться.

  •  

Чекай, грибе, аж хтось надиба.

  •  

Чекає, як ворон падла.

  •  

Стривай, бо кожух горить.

  •  

Нема дурних, поїхали до Ченстохова на одпуст.

  •  

Потрібний, як дідько в Ченстохові.

  •  

Торгується, як перекупка ченстоховська.

  •  

Дасть тобі чотири тижні на місяць.

  •  

Дає, що йому зпід носа впало.

  •  

Дає яйце, щоб вола дістати.

  •  

Мало дати сором, а багато жаль.

  •  

Так тобі дам, що сім костьолів побачиш.

  •  

Довгий, як голодний день.

  •  

Довгий, як драбина до пекла.

  •  

Біга, як дерев'яний заєць.

  •  

Бідний диявол, бо душі не має.

  •  

Дбає за мене, як пес за п'яту ногу.

  •  

Небіжчик Дубок, що навстоячки здох.

  •  

Дармодай здох, настав Вирвигріш.

  •  

Без підошов на підборах ходить

  •  

Ходить, як овечка, а буцкається, як баран.

  •  

Голий, як смик.

  •  

Надувся, як блоха на морозі.

  •  

Ходить, мов з яйцем на голові.

  •  

Хворий на діряву кишеню.

  •  

Хворий на смерть, а випив би чверть.

  •  

Ховається, як чорт від грому.

  •  

Крутиться, як кінь із трутом у вусі.

  •  

Брикає, як старостин кінь.

  •  

Недужому череву й пироги зашкодять.

  •  

Стало його на чоботи, а не стало на халяви.

  •  

Бувалець — був двічі на вітряку, а раз у костьолі.

  •  

Біжить, як швець із чобітьми.

  •  

З одним черевом на дві учти.

  •  

Не радий баран на торг, але мусить.

  •  

Велике диво: баранячі роги.

  •  

Хто лиш бавиться, нічим не вславиться.

  •  

Хоч підеш на Бескиди, не збудешся біди.

  •  

Править дітям, що його бито, та не каже за що.

  •  

«Звідки ти, хлопче?» — «З того села, що над морем висить».— «А шапка звідки?» — «І шапка звідти, добродію».

  •  

Проти рожна хвицатися.

  •  

Вовка до кошари впустили.

  •  

Захотілося вовкові танцювати.

  •  

Заманулося Зосі ягідок.

  •  

Хотіли жаби короля, дістали лелеку.

  •  

Чоловік стріля, бог кулі носить.

  •  

Тоді, як турецьких коней у Віслі напуватимуть — ніколи.

  •  

Злапав козак татарина, а татарин за лоба трима.

  •  

Од пива голова крива.

  •  

Сиди тихо, як спить лихо.

  •  

Який пан, такий крам.

  •  

Казав пан — мусив сам.

  •  

Не для пса ковбаса.

  •  

Хоч стара рокита, закохався Микита.

  •  

Хоч би який, аби був, аби хліба роздобув.

  •  

У кожного баламута голова, звичайно, кута.

  •  

«Бабо, дзвонять до костьолу!» — «Болять ноги».— «Бабо, музика грає!» — «А де мої постолиська, треба піти до корчмиська!»

  •  

Дістанеш молока, як видоїш бика.

  •  

І у Відні люди бідні.

  •  

І в Парижу не зроблять з вівса рижу.

  •  

Їхав до Вільна, бо була потреба пильна, а задля рими заїхав до Риму.

  •  

Хоч би пішов до Кракова, і там біда однакова.

  •  

Без грошей і Краків не дає раків.

  •  

Гуляй, душа, без кунтуша, шукай пана без жупана.

  •  

Добра, як очі в старого бобра.

  •  

Баба про шило, а дід про мило.

  •  

Якби, якби на вербі росли гриби.

  •  

Псячі голоси не йдуть у небесі.

  •  

Кожна Тереза має свого інтереса.

  •  

Сліпий мазур до дев'ятого дня, але як прозріє, то всіх ошука.

  •  

Мудріший мазур за дідька.

  •  

Певно, їде мазур, бо на селі собаки ґвалтують.

  •  

Як мазура віддадуть до двору, то першого року всі глузують з нього, другого року він глузує з усіх, а третього — із самого пана.

  •  

Учив Мартина Мартин, а сам дурний, як свин.

  •  

Не глузуй з Микити, бо Микита такий бевзь, як і ти.

  •  

Шляхтич з Помиєва, пана Віхтя син.

  •  

В Амстердамі, де кисле пиво роблять.

  •  

І стара Банацька знає, що в неділю свято.

  •  

Що може пан Барановський, того не може пан Козловський.

  •  

Бабська каша до нічого.

  •  

До баби на пораду.

  •  

Мусив то в Бабині чути — плітки.

  •  

Лицар з бабинського походу.

  •  

Річ посполита бабинська.

  •  

Новина — Адама з раю вигнано.

  •  

Адам на Єву, а Єва на змія.

  •  

Одним бенкетом два весілля відправити.

  •  

Гра на басах, а смиком не руша.

  •  

Можна й Віслу переплисти, а в Дунаї потонути.

  •  

Мадмазель де Козел де Баранячі Ніжки.

  •  

Польський стрій щороку інший.

  •  

Що чех, то музика; що італієць, то лікар; що німець, то купець; що поляк, то шляхтич.

  •  

Що чех, то гетьман; що поляк, то пан.

  •  

Польський міст, німецький піст, італійська відправа — все то блазенська справа.

  •  

Що поляк, то Станіслав.

  •  

Станіслав з хати, Станіслав до хати.

  •  

У поляка душа на язиці.

  •  

Що правда, те не гріх.

  •  

Правда очі коле.

  •  

Правда — гірка страва.

  •  

З правдою до людей, як з їжаком до пса.

  •  

Правда — як олива: завжди наверх сплива.

  •  

Хто правду каже, багато слів не потребує.

  •  

Все мине, правда не згине.

  •  

Не був, як правду роздавали.

  •  

Правда прикра, та здорова.

  •  

Не кажи правди в очі, бо тобі до лоба скоче.

  •  

Хто на правді грає, тому скрипку об лоба розіб'ють.

  •  

Правда, але заіржавіла.

  •  

Правда правдою бути не перестане.

  •  

Правда сама за себе свідчить.

  •  

Правда шию зламала.

  •  

Правда одна, неправд багато.

  •  

Немає правди, тільки в мене та ще в господа бога трохи.

  •  

Була колись правда, та вовки з'їли.

  •  

Правда — як сонце: сліпий, хто її не бачить.

  •  

Правда, чеснота і справедливість в одному гнізді вилуплюються.

  •  

За правду люди гинуть.

  •  

За правду часом треба головою заплатити.

  •  

Правда брехати не вміє.

  •  

Правда завжди насподі.

  •  

Правда завжди наверх вийде.

  •  

Правдою для приятеля не поступайся.

  •  

Правди й жартів як солі заживай, бо швидко пересолиш.

  •  

Правди не наїсися, брехнею не вдавишся.

  •  

Правди з обманом і обману з правдою ніхто не погодить.

  •  

Така то правда, як сліпий голого обікрав.

  •  

Така то правда, як пес плакав.

  •  

З правди брехні кують.

Думка

[ред.]
  •  

Думка не платить мита.

  •  

З добрих думок добрі вчинки.

  •  

Вільна думка — єдина розкіш людська.

  •  

Погідна думка — найліпше людське щастя.

  •  

Думки за горами, а смерть за плечима.

  •  

Думка в небі гніздо в'є, а ноги в попелі ходять.

  •  

Хто з доброю думкою дружить, тому й здоров'я служить.

  •  

Задумався, ніби нову віру творить.

  •  

Думки в пута не даються.

  •  

Служба думці не указ.

  •  

Чув, що дзвонять, та не знає, в якім костьолі.

  •  

В кожній казці є правда на дні.

  •  

Стільки в тім правди, як бруду за нігтьми.

  •  

Плітка вилетить горобцем, а повертається волом.

  •  

Прикріше болить од язика, ніж од меча.

  •  

Одне вухо дай скаржникові, а друге оскарженому.

  •  

До тієї мови клею треба.

  •  

Лагідна мова, певна намова.

  •  

Дай боже в добрий час мовити, а в лихий промовчати.

  •  

Хто мовить, засіває, хто слуха, збирає.

  •  

Хто багато говорить, мало робить.

  •  

Мовить, що йому слина до губи принесе.

  •  

Говорити до тих, хто не чує, марна річ.

  •  

Говорить, ніби три дні постився.

  •  

Мовить гарно, а мішок тримає.

  •  

Не мов пишно, щоб на зле не вийшло.

  •  

Про іншого мов, а про себе думай.

Слово

[ред.]
  •  

Що слово — то наука.

  •  

Слово вчить, життя відучує.

  •  

Добре слово краще гасить, ніж відро води.

  •  

Добре слово знайде добре місце.

  •  

Від доброго слова язик не заболить.

  •  

Добре слово краще за гроші.

  •  

Де добре слово, там згода готова.

  •  

Втішне слово смутному серцю лік.

  •  

Ласкаве слово знайде ласкаве вухо.

  •  

Лагідне словечко, диявольське сердечко.

  •  

Легше бути ґречним у слові, ніж у ділі.

  •  

Рана загоїться, а слово ні.

  •  

Лихе слово й до неба ворота замкне.

  •  

Слова треба важити, а не лічити.

  •  

Слова до ради, руки до звади.

  •  

Голодного словом не нагодуєш.

  •  

Мудрому дві слові досить.

  •  

Хто мовить, що знає, той лиха дізнає.

  •  

Добре слово добре і сказати.

  •  

Хто зневажає слово просте, тому треба дубового.

  •  

Слово речене, дівоцтво страчене і час, що за водою сплив, ніколи не вертаються.

  •  

Слова і в сто коней не здоженеш.

  •  

Як слово моє не в лад, то я з ним назад.

  •  

Слів доволі, розуму замало.

Приказка. Прислів'я

[ред.]
  •  

Одна приказка правила не чинить.

  •  

У приповістці і на лихе, й на добре є місце.

  •  

По голові й прислів'я.

  •  

Всяке село своє прислів'я має.

  •  

На все є прислів'я.

  •  

Прислів'я правду мовить.

Джерела

[ред.]
  • Польські прислів'я та приказки: / Упоряд. і перекл. І. Дзюба. — К. : Дніпро, 1970. — 180 с. — (Мудрість народна; зб. 3).