Азербайджанські прислів'я

Матеріал з Вікіцитат
Прислів'я та приказки народів світу:
Українські прислів'я та приказки
Абхазькі прислів'я
Адигейські прислів'я
Азербайджанські прислів'я
Англійські прислів'я
Американські вислови
Арабські прислів'я
Африканські прислів'я
Баскські прислів'я
Болгарські прислів'я
Вірменські прислів'я
Грецькі прислів'я
Грузинські прислів'я
Дагестанські прислів'я
Давньоіндійські вислови
Єврейські прислів'я
Індійські прислів'я
Ірландські прислів'я
Ісландські прислів'я
Іспанські прислів'я
Італійські прислів'я
Казахські прислів'я
Караїмські прислів'я
Китайські прислів'я
Колумбійські прислів'я
Комі прислів'я
Латинські вирази
Литовські прислів'я
Малайські прислів'я
Мальтійські прислів'я
Маньчжурські прислів'я
Монгольські прислів'я
Непальські прислів'я
Нідерландські прислів'я
Німецькі прислів'я
Норвезькі прислів'я
Осетинські прислів'я
Перські прислів'я
Польські прислів'я
Португальські прислів'я
Російські прислів'я
Румунські прислів'я
Словацькі прислів'я
Тамільські прислів'я
Тибетські прислів'я
Турецькі прислів'я
Туркменські прислів'я
Удегейські прислів'я
Узбецькі прислів'я
Фінські прислів'я
Французькі прислів'я
Фіпа прислів'я
Фульбе прислів'я
Чеські прислів'я
Чеченські прислів'я
Шведські прислів'я та приказки
Шорські прислів'я
Якутські прислів'я та приказки
Японські прислів'я
Вікіпедія
Вікіпедія

Прислів'я азербайджанців.

Цитати[ред.]

  • Вівцю стрижуть, а в кози жижки трясуться.
  • Вдома півень, на вулиці — курка.
  • З милим розлучитися — сім літ плакати, батьківщину покинути — вік сльози лити.
  • З порожніми руками прийдеш, кажуть: «Хазяїн спить», з дарами завітаєш — «Ласкаво просимо».
  • З яблуневого віття алича не впаде.
  • Камінь, який кинув народ, важко підняти.
  • Кого народ підніс, того ніхто не скине.
  • Кого б не били, а в бідняка око вибите.
  • Коли йдеш із народом, і чорний день — свято.
  • Курці і на весіллі, і на поминках горе.
  • Ні качалка, ні барабану палка.
  • Невістка погана, та у мене, а дочка гарна, та в чужій хаті.
  • Орел мух не ловить.
  • Робота ледарю — завжди печаль.
  • Скільки свині Коран не читай, сама з проса не вийде.
  • Скупий і яйце міряє через кільце.
  • Слон осла не замінить.
  • Спитали у верблюда: «З гори легше чи на гору?» А він: «Я і рівнину проклинаю».
  • У бідного нема щастя, у багатого — совісті.
  • У дурної невістки і привіт — лайка.
  • Хто гаситиме свічку, яку запалив народ, бороду обсмалить.
  • Хто часу не цінує, на своїй шкурі це відчує.
  • Хто боїться горобців, проса не сіє.
  • Цибуля розцвіла і себе трояндою назива.
  • Чужа жінка усім дівкою здається.
  • Штани, куплені на милостиню, завжди короткі.
  • Як бая прогнали, вільніше дихати стали.
  • І в нового мулли стара молитва.
  • Із собаки, якого силою до отари тягнуть, сторожа не буде.
  • Біда орлу від свого дзьоба приходить.
  • Бідняк пішов на полювання — гори туман оповив.
  • Багато хто гроші обіцяє, та після весілля.
  • Брехливий скупого обдурить.
  • Відріж у свині рило, все одно свинею зостанеться.
  • Ведмідь на ліс розсердився, а ліс про те й не знає.
  • Верблюд не піде від погонича, хоробрий не відмовиться від своїх слів.
  • Викопаєш криницю глибоко — вода стоятиме високо.
  • Вовк знає, що вкрав, а що проковтнув, не пам'ятає.
  • Вогонь хоч попіл залишає, а вітер — нічого.
  • Впряжеш у плуг журбу — пожнеш біду.
  • Все псується, коли тоншає, а людина, коли товщає.
  • Глибока річка мовчить, мілка — шумить.
  • Глухий чує те, що йому на руку. Дівчина ховається — весілля не зладиться.
  • Дерево без плодів — дрова, хмари без дощу — дим.
  • Дома в нареченого ще нічого не знають, а в молодої вже весілля справляють.
  • Дурень дурню зустрівся — лайка почалася.
  • Дурень усіх за дурнів має.
  • Дурний жених ославить весілля, дурна невістка — родину.
  • Дурний і посеред дороги сяде.
  • Дурний наречений ославить весілля, дурна невістка — родину.
  • З нерозумним не товаришують і не ворогують.
  • Залізо їсть сирість, людину — сірість.
  • Збитися з дороги не соромно, соромно не знайти її знову.
  • Збудили ледаря: «Сонце встало», а він: «Сніг іде».
  • Здорова голова до подушки не хилиться.
  • Змії та баєві — не довіряй.
  • Кого тішить чужа біда, заплаче від своєї.
  • Кожній овечці своє ягня любе, а безвухе ще миліше.
  • Коли він на коні, то й рідного батька не пізнає.
  • Коли вода не біжить за тобою, сам за нею йди.
  • Коли зуб захитався, у роті не вдержиться.
  • Коли осел реве, соловей мовчить.
  • Коня купувати посилай молодого, наречену вибирати — старого.
  • Краса — корона, та не всім судилась.
  • Краще жити в собачій халабуді, ніж у баєвих хоромах.
  • Ледарю сказали: «Зачини двері», а він: «Вітер зачинить».
  • Милом і до краси домиєшся.
  • На воду не опирайся, на немудрого не сподівайся.
  • На мене дивляться, а тебе хвалять.
  • На сівбі нема, на жнивах нема, а сядуть до столу — пайку свою вимага.
  • Не був би осел дурний, цінувався б дорожче.
  • Не всяку ягоду з'їси, не до всякого дерева прихилишся.
  • Не знайдеш у горілці порятунку, а в зраді — вірності.
  • Не од великої голови користь, а од великого розуму.
  • Не прикидай на людях, якої довжини хвіст у твого осла: один скаже — короткий, інший — довгий.
  • Нема лиця — нема й споду.
  • Однією стрілою у двох птахів не влучиш.
  • Одна бджола варта більше, ніж рій мух.
  • Осел не замінить коня, а печінка — м'яса.
  • Підійшов до дверей — переступай поріг.
  • Перед смертю у мурашки крила виростають.
  • Поки міст не перейшли, і коня дядьком називають.
  • Покохав сусідову дочку — забудь про спокій.
  • Порося хрюкати вчиться у свині.
  • Прислужливий пес і вовка роздере.
  • Родич заходити перестане — чужим стане, чужий часто ходитиме — рідним стане.
  • Розумний показує роботу, дурний — зуби.
  • Сам не бачив — очевидцю розказує.
  • Свічка брехуна горить до половини. Свічка з усіх боків світить.
  • Сила здолає все, а розум — силу.
  • Сорок днів кажи «салам» там, де один день хліб-сіль їв.
  • Соромливий не буває глухим, а глухий соромливим.
  • Соромливий червоніє, безсоромний полотніє.
  • Списом у вуха вату заштовхує.
  • Спитали: «Звідки родом?» Відповів: «Ще не женився».
  • Стільки часу був пес, а тільки тепер загавкав.
  • У дурного серце на язиці, у розумного — язик у серці.
  • У мечеть він не піде, хоч і папаху його туди закинь.
  • У мріях — орел, а як до діла — черепаха.
  • Умри як людина, і я по-людськи заплачу.
  • Хан і судить по-ханському.
  • Хата нова, стіни нові, а сито повісити ніде. Хто гаситиме свічку, яку запалив народ, бороду обсмалить.
  • Хто город має спільний з баєм, у того кущ на спині росте.
  • Хто з дороги збочує, того дорога карає.
  • Хто чіпляється за два кораблі, потоне.
  • Щасливий випадок — це перелітний птах: не випускай із рук.
  • Що їв — залиш собі, розкажи, що бачив.
  • Що кіт проковтнув, того сам лев повернути не зможе.
  • Який чоловік, така й хустка на голові в жінки.[1]
  • Хто не любить свого народу, той не полюбить і чужого.
  • Гвоздь підкову врятує, підкова - коня, кінь - сміливця, сміливець - батьківщину.
  • Хто на чужині не бував, ціну батьківщині не впізнав.
  • Можна залишити будинок, але не батьківщину.
  • Кращий друг - мати, найкраща країна - батьківщина.
  • Краще, ніж троянда в чужині, шип на батьківщині[2].

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]