Чолові́к (мн. — чоловіки) — це доросла людина чоловічої статі, однієї з двох статей роду людей (людина іншої статі — жінка). Символ чоловіка — ♂, символ Марса. Немовлята чоловічої статі часто асоціюються у західних культурах з блакитним кольором, у той час як немовлята жіночої статі, — з рожевим.
Чоловіки одружуються, коли втомлюються гуляти, бігати. Жінки — тому що цікаві від природи. Зазвичай таке з'єднання не приносить нічого, крім розчарувань і болю[1].
Як у тебе з ним, Улько, питаю? Невже ще й досі не прикохала? Невже нічого не вийде? Невже тьотя Мотя правду каже, що тепер Мокія і взагалі мужчину лише політикою й можна обдурити?[5] — Микола Куліш«Мина Мазайло» (третя дія, 1).
Якось в одному з шоу на американському радіо зателефонувала людина і висловила блискучу думку. Вона порівняла людство з чоловіком, який знає про зради дружини, але відчайдушно намагається переконати себе у протилежному. Коли дружина повертається додому, чоловік розпитує її, де і з ким вона була. Він знає правду, але щосили сподівається, що пояснення дружини прозвучать досить переконливо і він зможе далі обманювати себе тим, що все добре. Він воліє почути гарну брехню, а не прийняти правду, що відштовхує. Так само, більшість людей не хоче помічати таємні дії та корумпованість своїх урядів чи запитати, чому країни воюють проти беззахисних громадян, включаючи своїх власних. Коли уряди брешуть і вибачаються за свої жахливі дії, більшість людей охоче вибачають, бо вони хочуть вірити, що ця брехня — правда. Альтернатива цьому — визнати, що уряд не є добрим слугою народу, а навпаки[6].
