Баскські прислів'я
Прислів'я басків.
Цитати
[ред.]- Гора гори не потребує, але людині людина потрібна.
- Дурень той, хто починає роботу, яку не здатний скінчити.
- В лінивого завжди повно клопотів.
- Голка всіх одягає, а сама — гола.
- Бог добрий робітник, але він любить, щоб йому помагали.
- Хто лінується зранку ходити, той увечері набігається.
- Обстоювати помилку — двічі помилятися.
- Три «мало» і три «багато» гублять світ: мати мало і тратити багато, знати мало і говорити багато, значити мало і думати про себе багато.
- Слова і пір'я ідуть за вітром.
- Нічого не варта мова, якої не розуміють.
- Навіть сам бог не знає, звідки взялася баскська мова.
- Диявол сім років вивчав баскську мову і вивчив тільки троє слів.
- Досить одного дурня, щоб скинув кам'яну брилу в колодязь, але треба шістьох мудреців, щоб звідти її витягнути.
- Кожна стежка свою баюру має.
- За погану новину не треба платити.
- Не в усіх ноги для червоних черевиків.
- Срібний молоток може розбити залізні двері.
- Я бачив, як шмагали злодія, що шпильки вкрав, і як наставляли алкальдом того, хто гору золота нагарбав.
- Бережись, як сухот, скупого лікаря, голодного адвоката і того, хто дає поради суперникам.
- Хазяїн — поганий суперник.
- Хай виправдується злодій — а ти виправдовуєшся — сам себе звинувачуєш.
- Лицарю, зроби свого сина герцогом, і він відцурається тебе.
- Я народився в палаці, ти — шляхетного роду, — то хто ж порубає цю колоду?
- Знедолені живуть сподіваннями.
- Багаті роблять те, що хочуть, а бідні — те, що можуть.
- Знаходять загублене, але не вкрадене.
- Робити й робити, й не могти заробити.
- Підпаски сваряться, і вкрадений сир знаходиться.
- Те м'ясо, що кіт несе, — котове, а не твоє.
- Пішов би на богомілля, та вітер так і несе на весілля.
- В церкві ногам холодно, а на весіллі — жарко.
- Продавцеві вистачить одного ока, а покупцеві й сотні очей замало.
- Хто позичає, той втрачає.
- Проси не в того, хто має, а в того, хто тебе любить.
- Як даватимеш повними кошиками, то потім не збереш пригорщами.
- Робіть добро спершу своїм, а тоді вже по змозі — чужим.
- Бери лозу з доброго виноградника, а дружину — від доброї матері.
- Краще хай мій ворог ненавидить мене, ніж жаліє.
- Від безбородого чоловіка й бородатої жінки тікай, як від чуми.
- Страждай, але нікого не обмовляй.
- Годуй мене м'ясом сьогоднішнім, хлібом учорашнім і вином торішнім, — я скажу лікарям «бувайте».
- І у вугляра дим здіймається в небо.
- Пекло, лиха жінка, неродюча земля і вогонь не знають слова «годі».
- По вулиці ходить з поважним видом, а вдома перебивається самим хлібом.
- Поле, що належить усім, — засіяне для птахів.
- Поки повісили казанок на гак — олень забіг у гущак.
- Всі кидаються на повалене дерево, щоб із нього дров нарубати.
- Близько лікоть, та важко поцілувати.
- Хоч серп кривий, та солому ріже прямо.
- Під зношеним плащем ховається добрий танцюрист.
- І на кухні можна вмерти від холоднечі.
- Ніч — це матір думок, а ранок — батько турбот.
- Не нарікай на рік, поки не мине.
- Сину мій, не їдь за море, — бідна мати просить. — Знай, не тільки вдома горе, — його всюди досить.
Джерело
[ред.]- Баскські прислів'я та приказки. (серія: «Мудрість народна», збірник 48), К.: «Дніпро», 1989
