Страх — внутрішній стан, що обумовлений загрозою реального або передбачуваного лиха. З точки зору психології вважається негативно забарвленим емоційним процесом.
Єдине, чого нам треба боятися, — самого страху, безглуздого, безлицого, невиправного жаху, що паралізує необхідні зусилля щодо перетворення відступу на наступ.(Франклін Делано Рузвельт)
З переляку душа аж спинилась.
Злякався — аж у п'яти закололо.
Коли перші кроки ступаєш, трапляється переляк. У ступу нутра свого насипаєш страху дрібний мак.[1] (Сергій Губерначук)
Коли страшиш, сам не бійся.
Очі страху горять щоб ми купували великі замки на свої двері, купували зброю, закривалися від всіх. Очі любові бачать нас всіх як єдине ціле.(Білл Гікс)
Переклад Івана Хоменка: Тому, зо страху, я пішов і закопав талант твій у землю. Ось він — маєш твоє.[3][4] — «Цінне і важливе коштує зусиль. / Щастя не приходить до тих, хто боїться.» — с.Антонія[4]
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі
