Страх — внутрішній стан, що обумовлений загрозою реального або передбачуваного лиха. З точки зору психології вважається негативно забарвленим емоційним процесом.
Єдине, чого нам треба боятися, — самого страху, безглуздого, безлицого, невиправного жаху, що паралізує необхідні зусилля щодо перетворення відступу на наступ.
Очі страху горять щоб ми купували великі замки на свої двері, купували зброю, закривалися від всіх. Очі любові бачать нас всіх як єдине ціле. (Білл Гікс)
Не варто боятися змін – вони часто ведуть до кращого[1].
Мудрі офіцери знаходили для своїх підлеглих роботу від ранку до вечора. Люди мали перед собою мету — виконати завдання, тож часу на страхи й намагання зазирнути в майбутнє не залишалося. А вночі вони міцно спали, натомившись удень.[2].
Переклад Івана Хоменка: Тому, зо страху, я пішов і закопав талант твій у землю. Ось він — маєш твоє.[4][5] — «Цінне і важливе коштує зусиль. / Щастя не приходить до тих, хто боїться.» — с.Антонія[5]