Коли мені було 5 років, моя мама завжди казала мені, що щастя – це ключ до життя. Коли я пішов до школи, мене запитали, ким хочу бути, коли виросту. Я написав «щасливим». Вони сказали мені, що я не розумію завдання, а я сказав їм, що вони не розуміють життя[5].
Коли нас запитують про найщасливіший день у житті, ми відповідаємо не одразу, але коли мова йде про найважчі хвилини, нам не доводиться довго копирсатися в пам'яті.
У чому щастя? Це або сильні хвилювання, що підточують наше життя, або розмірені заняття, які перетворюють його в якусь подобу добре відрегульованого англійського механізму. Вище цього щастя варта так звана «благородна» допитливість, прагнення проникнути в таємниці природи і домогтися відомих результатів, відтворюючи її явища. Ось вам в двох словах мистецтво і наука, пристрасть і спокій.[3] — «Гобсек»
Щаслива людина – це здорова людина, причому, вік або вага тут не важливі. Достатньо більше знати про здорову їжу, любити своє тіло і піклуватися не лише про зовнішнє, а й про внутрішнє[5].
— Франка Соццані
Щасливий, хто поєднав зрідний собі Приватний Обов'язок зі Спільним! Це Істинне Життя.
Щастя – це стан душі. Ти можеш бути щасливим, а можеш бути нещасним – все залежить від твого погляду на речі. Тому я гадаю, що щастя – це достаток, але йдеться не про багатство. Ми всі різні, і деякі з нас не можуть бути щасливими за рутинною роботою. У мене був брат, він працював листоношею, і я йому страшенно заздрив. Йому перепадали всі веселощі. У нього був трейлер, він часто ходив на риболовлю, без турбот про платіжні відомості, сюжети і прибуток. Він був щасливий[5].
Я зрозумів, що щастя для будь-якої людини – це просто важіль, який потрібно повернути в голові. Воно не має жодного стосунку до того, щоб придбати новий будинок, знайти нову подружку або купити пару туфель. Наша культура занадто на цьому зав'язана; ми не звикли задовольнятися тим, що маємо[5].