Доля випробовує тих, хто намірився іти до великої мети, але сильних духом не спіймає ніхто, вони зі стиснутими руками вперто і сміливо ідуть до наміченої мети. І тоді доля винагороджує їх сторицеєю і відкриває перед ними всі таємниці дійсно прекрасного і незрівнянного мистецтва.[2]
Боже мій! коли не розуміють люди, що всередині нас таємно живе істинне добро, яке ні попелиця не тлить, ні крадій не підкопує! Навіщо ж ти, людина, боїшся долі? Чи бачиш, що вона в тебе відібрати може те єдине, що порожнє? А над істинним добром твоїм не має влади.
Боже мой! коль не разумеют люди, что внутри нас тайно живет истинное добро, которое ни тля не тлит, ни тать не подкапывает! Зачем же ты, человек, боишься фортуны? Видиш ли, что она у тебе отнять может то едино, что пустое? А над истинным добром твоим не имеет власти.[8][9]
Європейський словник філософій: український контекст. Лексикон неперекладностей / Барбара Кассен, Костянтин Сігов, Андрій Васильченко. — Київ: Дух і Літера, 2024. — Т. 5. — 496 с. — ISBN 9786178262402