Канівець Володимир Васильович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Канівець Володимир Васильович
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії

Володимир Васильович Канівець (нар. 1923) — український радянський письменник і драматург. Лавреат Державної премії УРСР ім. Тараса Шевченка 1970 року за роман «Ульянови». Підтримував радянську ідеологічно-політичну систему.


  • Як керувати жінкою? Мобілізувати її до війська
  • Якщо історики пророкують минуле, то письменники відтворюють його.
  • Несмак показує, який має бути ідеал.
  • Коли не пишеться — все заважає.
  • Слово у вірші — це нота музичного твору.
  • Ворожнеча міцніша за дружбу.
  • Питань нескінченна безліч, а відповідь одна: усі смертні.
  • У невисловленої думки суддя один — наша совість. І від того, який цей суддя, такі й наші висловлені думки.
  • Живучи в світі, що створюєш, не бачиш світу, що довкола.
  • Найсолодший хліб посолений нашим потом.
  • Слава, як і простір, довкола нас: і поруч, і губиться десь у нескінченності.
  • Мудрі вислови тим доступніші, чим більша в них частка дурості.
  • Прописна істина, викладена дотепно, справляє враження нової.
  • Витончена ввічливість відгонить неправдою.
  • І в оманах є своя принада: вони сприймаються за одкровення.
  • Між ненавистю і любов'ю знаходиться нудьга, якої вони хочуть позбутися.
  • Демократію людство винайшло з однією метою: щоб з її допомогою деспоти захоплювали владу.
  • Поспішність гарна тільки під час втечі від ганьби.
  • І розумні, і дурні — усі люблять Істину. Але — кожний свою.
  • Придумавши слово «єресь», люди позначили істину, доступну тільки геніям.
  • Найганебніше місце, де живе надія, — це простягнута долоня жебрака.
  • Найчастіше смішними виявляються люди, позбавлені почуття гумору.
  • Сім'я — держава, у якій найлегше стати тираном.
  • Неправда з вуст чарівної жінки приємніша, ніж правда з вуст старої діви.
  • Не помиляється у виборі президента тільки той, хто не брав участі у голосуванні.
  • Щоб полонити всіх, думка, як і жінка, має бути і розумна, і вродлива.
  • Ворог може навчити краще, ніж друг.
  • Від нещасливого кохання є багато ліків, та виліковує тільки щасливе кохання.
  • Справжню ціну жестів знають тільки глухонімі.
  • Мудрі чужі думки не гріх вважати і своїми. Але гріх видавати за свої.
  • Дивна справа: неписані закони знають усі. Писані — тільки ті, хто їх писав.
  • Найбільше позичає грошей той, хто не збирається їх віддавати.
  • Правила створюються для того, щоб дурні їх виконували, а розумні — знаходили винятки.
  • Повітряні замки легко будувати, але в них жити неможливо.
  • Маса дивиться на інтелектуала, як бджола на трутня.
  • Без Конституції не може існувати тільки Конституційний Суд.
  • Хочеш удавати мудрого? Мовчи, коли мудрі говорять.
  • З тисяч людей, що знають Дона Кіхота, не набереться і сотні, що знають Сервантеса.
  • Славою щиро нехтує той, кого слава знехтувала.
  • Мертві вороги небезпечніші за живих: вони невразливі.
  • Війна — загальна примусова здача крові і духу ненависті.
  • Ніщо так легко не засвоюється пам'яттю, як думка, відлита в афоризм.


Джерела[ред.]