Війна
Цитати та вислови про війну:
|
# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
Цитати[ред.]
А[ред.]
Але відколи це все в нас завертілося: війна з варварами, поразка у Вірменії та перемоги без кінця-краю — немає нікого, хто не писав би історію. Всі у нас переважно Тукидіди, Геродоти й Ксенофонти: скидається на те, що правдивим був вислів «Війна — мати всього», якщо за одним махом вона наплодила ще й стількох істориків.[1] — З твору «Як писати історію». Розділ 2. |
|||||
Ἀλλ᾽ ἀφ᾽ οὗ δὴ τὰ ἐν ποσὶ ταῦτα κεκίνηται, ὁ πόλεμος ὁ πρὸς τοὺς βαρβάρους καὶ τὸ ἐν Ἀρμενίᾳ τραῦμα καὶ αἱ συνεχεῖς νῖκαι, οὐδεὶς ὅστις οὐχ ἱστορίαν συγγράφει, μᾶλλον δὲ Θουκυδίδαι καὶ Ἡρόδοτοι καὶ Ξενοφῶντες ἡμῖν ἅπαντες, καὶ ὡς ἔοικεν, ἀληθὲς ἄρ᾽ ἦν ἐκεῖνο τό «Πόλεμος ἁπάντων πατήρ», εἴ γε καὶ συγγραφέας τοσούτους ἀνέφυσεν ὑπὸ μιᾷ τῇ ὁρμῇ.[2] | |||||
| — Лукіан |
Б[ред.]
| — Осип Маковей |
В[ред.]
Війна — не пригода. Війна — хвороба. Як тиф. |
|||||
| — Антуан де Сент-Екзюпері |
Війна — це горе в збільшеному масштабі[4]. |
|||||
| — Джеремі Бентам |
Війна — це продовження політики іншими засобами.[5] |
|||||
| — Карл фон Клаузевіц, прусський військовий теоретик |
Війна — це нормальний стан людини. |
|||||
La guerra es el estado normal del hombre. [1] | |||||
| — Артуро Перес-Реверте, іспанський письменник і журналіст |
Війна буде повторюватися до тих пір, поки питання про неї буде вирішуватися не тими, хто помирає на полі бою. |
|||||
| — Анрі Барбюс |
Війна однаковою мірою обкладає даниною чоловіків і жінок, але з одних висотує кров, з других — сльози[4]. |
|||||
| — Вільям Теккерей |
Війна війною, а обід за розкладом. |
|||||
| — прислів'я |
А раптом війна, а я заморений[6]. |
|||||
| — прислів'я |
Війна є лихо та злочин, що укладає в собі всі лиха і всі злочини. |
|||||
| — Вольтер |
Війна приємна тільки тим, хто не зазнав її. |
|||||
| — Флавій Вегецій Ренат |
Війна фігня, головне маневри. |
|||||
| — Сергій Притула, Файна Юкрайна 65. Армія |
Війна – як усяка погранична ситуація, як усяке екзистенційне випробування – містить у собі все. Тому все на часі. Будь-які рефлексії з приводу себе самих. Які ми? Як ми змінюємось і чому? Я хочу сказати, що на світ і буття слід дивитися максимально широко. Якщо хтось каже «Тепер війна, і не слід відволікатися на якісь «цивільні справи», бо мовляв «усе для фронту і все для перемоги», то це означає, що його вже у цій війні переможено[7]. |
|||||
| — Юрій Андрухович |
Війни прокляті матерям. |
|||||
| — Горацій |
Д[ред.]
Державний діяч, який бачить, що війни не уникнути, і не має рішучості вдарити першим, винний у злочині проти своєї країни. |
|||||
| — Клаузевіц |
Думаю, навіть той, хто може бути зацікавлений у будь-яких військових діях, з яких вміє отримувати вигоду, скаже, що немає нічого більш жахливого, огидного і нелюдського на планеті Земля, ніж війна. Яка завгодно. Це безпросвітне зло. Мені хочеться, щоб кожен житель нашої планети мав навички «війни з самим собою». Вибухів, осколків та жертв в ній немає, але перемогу неможливо не помітити. Вона в дії. У вчинках, в думках, у ставленні до свого життя й оточуючих. [8] |
|||||
| — Бабкін Сергій Миколайович |
З[ред.]
Захоплення військовими діями може перетворитися на залежність. Війна це наркотик. |
|||||
| — Кріс Хеджес |
Н[ред.]
На війні, як правило, гинуть або боягузи, або непідготовлені. Якщо людина не готова — вона не виживає.[9] |
|||||
| — Володимир Пилат |
Навіть переможна війна — це зло, яке повинно бути припинено мудрістю народів. |
|||||
| — Отто фон Бісмарк |
| — Джордж Лінч |
Нам необхідно, щоб війни по можливості не давали територіальних вигод: це перенесе війну на економічне підґрунтя, в якій нації в нашій допомозі побачать силу нашого переважання, а також стан речей віддасть обидві сторони в розпорядження нашої інтернаціональної агентури, яка має мільйони очей, поглядів, які не обмежені ніякими межами. Тоді наші міжнародні права зітруть народні в звичному значенні права і будуть правити народами так, як цивільне право держав править відносинами своїх підданих між собою. |
|||||
| — Протоколи засідань Всесвітнього союзу франкмасонів і сіонських мудреців |
Не йдіть війною проти закону, прийміть закони проти війни. |
|||||
| — Єврейське прислів'я |
Несправедливість, притаманна першим людям, — ось де витоки війни та необхідності ставити над собою начальників, які визначали б права кожного і вирішували б усі суперечки. |
|||||
| — Жан де Лабрюйєр |
О[ред.]
— Ось гине даремно козацька сила: нема війни![11] |
П[ред.]
Посилати людей на війну ненавченими — означає зраджувати їх. |
|||||
| — Конфуцій |
Принципи військового мистецтва вкрай прості, цілком узгоджуються зі здоровим глуздом... тут не потрібно ні вченості, ані глибокої науковості, навіть не потрібно надзвичайних якостей розуму. Само ведення війни - справа важка... |
|||||
| — Клаузевіц |
Т[ред.]
Там, де закінчується дипломатія, починається війна[4]. |
|||||
| — Полівіос Дімітракопулос |
У[ред.]
У війни — не жіноче обличчя. |
|||||
У войны – не женское лицо.[12] | |||||
| — заголовок книги (1984) Світлани Алексієвич |
У мирний час сини ховають батьків, у воєнний — батьки синів. |
|||||
| — Френсіс Бекон |
У цілій історії людства війни є сумним спомином і трагічними подіями, а при тому свідоцтвом про нашу грізність, яка проявлялася у злобі, ненависті, самолюбстві, загарбництві і жорстокості. Слабші народи зі своїми Божими дарами мусили не раз криваво боротися з хижими наїзниками. Поневолені народи змагалися деколи століттями, щоб могли в мирі і справедливості жити свобідно на своїй землі. Загроза війни постійно, як та тінь йшла по історичних дорогах усіх народів. |
|||||
| — Йосип (Сліпий) |
Х[ред.]
Хоч як нелюдяною є кожна війна, то народ, який шанує себе, і свідома своєї приналежности до нього людина, мають не тільки право, але й обов'язок в обороні найшляхетніших вартостей людства — волі, справедливости, національної незалежности, ісповіді віри в Бога, своєї рідної Христової Церкви і Божого миру між народами світу зробити все, щоб відкрити шлях для встановлення Божого закону на своїй землі[14]. |
|||||
| — Йосип (Сліпий) |
Ц[ред.]
Ця війна покладе край війнам. І наступна — теж. |
|||||
| — Д. Ллойд Джордж про Першу світову війну |
Щ[ред.]
Щоб Бог дарував перемогу, солдати повинні битися.[15] |
|||||
| — Жанна д'Арк |
Виграно війну, але не мир. |
|||||
| — Альберт Ейнштейн |
Я[ред.]
Якби людина вміла задовольнятися тим, що має, а не зазіхати на надбання сусіда, вона б завжди насолоджувалась світом і свободою. |
|||||
| — Жан де Лабрюйєр |
З Біблії[ред.]
Він розсудить численні народи і розв'яже проблеми, що торкаються могутніх далеких народів. Вони перекують мечі на лемеші, а списи на серпи. Не підійме меча народ на народ, і більше не будуть учитися воювати. Тоді кожен сидітиме під своєю виноградною лозою та під своїм фіговим деревом, і ніхто не буде їх лякати, бо це прорік своїми устами Єгова, Бог військ.[16] — Про Царство Боже. Михея 4:3-4. |
|||||
| — Пророк Михей |
Дивись також[ред.]
Примітки[ред.]
- ↑ Лукіан. Як писати історію / перекл. з давньогрецької і коментарі Уляна Головач, Олександр Маханець, Назар Різун. — Львів: Видавництво Українського католицького університету, 2014. — С. 29-30. — ISBN 978-966-2778-28-1
- ↑ Πώς δεί ιστορίαν συγγράφειν // Вікіджерела. — Переглянуто: 10 червня 2022
- ↑ Маковей О. Твори: в 2 т.; авт. передм. Ф. П. Погребенник; упоряд. та авт. приміт. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1990. — Т. 1. — С. 37
- ↑ а б в Мудрість тисячоліть, 2019, с. 44
- ↑ Ашукин Н. С., Ашукина М. Г. Крылатые слова. – Москва, 1955. – С. 93
- ↑ А вдруг война, а я уставший (рос.)
- ↑ Нам усім пощастило, 2017, с. 185
- ↑ Сергій Бабкін «Пиріг з лайна такий смачний».
- ↑ Нінель Кисілевська (1 червня 2015). Коли гопак як кістка в горлі. Укрінформ. Архів оригіналу за 29 грудня 2015. Процитовано 29 грудня 2015.
- ↑ Рок-цитати. Джордж Лінч
- ↑ Тарас Бульба — Микола Гоголь —Укрліб: розділ 4, рядок 12
- ↑ Душенко К. В. Словарь современных цитат [Електронний ресурс] : 5 250 цитат и выражений XX и XXI века, их источники, авторы, датировка. — Москва: Эксмо, 2006. — С. 16
- ↑ 125 думок, 2017, с. 35
- ↑ 125 думок, 2017, с. 36
- ↑ Жанна д’Арк // Самые остроумные афоризмы и цитаты. Великие женщины истории. — Москва: АСТ, Астрель, 2012. [електронна книга]
- ↑ Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 1255-1256
Джерела[ред.]
- 125 думок патріярха Йосифа Сліпого Упоряд. Ференц Тереза. — Львів: Свічадо, 2017. — 144 с. — ISBN 978-966-938-103-3
- Біблія. Переклад нового світу. — Brooklyn, New York: Watch Tower Bible and Tract Society of New York, Inc, 2014. — 1797 с.
- Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7
Посилання[ред.]
