Війна
Цитати та вислови про війну:
|
# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
Цитати[ред.]
Б[ред.]
| — Осип Маковей |
В[ред.]
Війна — не пригода. Війна — хвороба. Як тиф. |
|||||
| — Антуан де Сент-Екзюпері |
Війна — це горе в збільшеному масштабі[2]. |
|||||
| — Джеремі Бентам |
Війна — це продовження політики іншими засобами.[3] |
|||||
| — Карл фон Клаузевіц, прусський військовий теоретик |
Війна — це нормальний стан людини. |
|||||
La guerra es el estado normal del hombre. [1] | |||||
| — Артуро Перес-Реверте, іспанський письменник і журналіст |
Війна буде повторюватися до тих пір, поки питання про неї буде вирішуватися не тими, хто помирає на полі бою. |
|||||
| — Анрі Барбюс |
Війна однаковою мірою обкладає даниною чоловіків і жінок, але з одних висотує кров, з других — сльози[2]. |
|||||
| — Вільям Теккерей |
Війна війною, а обід за розкладом. |
|||||
| — прислів'я |
А раптом війна, а я заморений[4]. |
|||||
| — прислів'я |
Війна є лихо та злочин, що укладає в собі всі лиха і всі злочини. |
|||||
| — Вольтер |
Війна приємна тільки тим, хто не зазнав її. |
|||||
| — Флавій Вегецій Ренат |
Війна фігня, головне маневри. |
|||||
| — Сергій Притула, Файна Юкрайна 65. Армія |
Війна – як усяка погранична ситуація, як усяке екзистенційне випробування – містить у собі все. Тому все на часі. Будь-які рефлексії з приводу себе самих. Які ми? Як ми змінюємось і чому? Я хочу сказати, що на світ і буття слід дивитися максимально широко. Якщо хтось каже «Тепер війна, і не слід відволікатися на якісь «цивільні справи», бо мовляв «усе для фронту і все для перемоги», то це означає, що його вже у цій війні переможено[5]. |
|||||
| — Юрій Андрухович |
Війни прокляті матерям. |
|||||
| — Горацій |
Д[ред.]
Державний діяч, який бачить, що війни не уникнути, і не має рішучості вдарити першим, винний у злочині проти своєї країни. |
|||||
| — Клаузевіц |
Думаю, навіть той, хто може бути зацікавлений у будь-яких військових діях, з яких вміє отримувати вигоду, скаже, що немає нічого більш жахливого, огидного і нелюдського на планеті Земля, ніж війна. Яка завгодно. Це безпросвітне зло. Мені хочеться, щоб кожен житель нашої планети мав навички «війни з самим собою». Вибухів, осколків та жертв в ній немає, але перемогу неможливо не помітити. Вона в дії. У вчинках, в думках, у ставленні до свого життя й оточуючих. [6] |
|||||
| — Бабкін Сергій Миколайович |
З[ред.]
Захоплення військовими діями може перетворитися на залежність. Війна це наркотик. |
|||||
| — Кріс Хеджес |
Н[ред.]
На війні, як правило, гинуть або боягузи, або непідготовлені. Якщо людина не готова — вона не виживає.[7] |
|||||
| — Володимир Пилат |
Навіть переможна війна — це зло, яке повинно бути припинено мудрістю народів. |
|||||
| — Отто фон Бісмарк |
| — Джордж Лінч |
Нам необхідно, щоб війни по можливості не давали територіальних вигод: це перенесе війну на економічне підґрунтя, в якій нації в нашій допомозі побачать силу нашого переважання, а також стан речей віддасть обидві сторони в розпорядження нашої інтернаціональної агентури, яка має мільйони очей, поглядів, які не обмежені ніякими межами. Тоді наші міжнародні права зітруть народні в звичному значенні права і будуть правити народами так, як цивільне право держав править відносинами своїх підданих між собою. |
|||||
| — Протоколи засідань Всесвітнього союзу франкмасонів і сіонських мудреців |
Не йдіть війною проти закону, прийміть закони проти війни. |
|||||
| — Єврейське прислів'я |
Несправедливість, притаманна першим людям, — ось де витоки війни та необхідності ставити над собою начальників, які визначали б права кожного і вирішували б усі суперечки. |
|||||
| — Жан де Лабрюйєр |
П[ред.]
Посилати людей на війну ненавченими — означає зраджувати їх. |
|||||
| — Конфуцій |
Принципи військового мистецтва вкрай прості, цілком узгоджуються зі здоровим глуздом... тут не потрібно ні вченості, ані глибокої науковості, навіть не потрібно надзвичайних якостей розуму. Само ведення війни - справа важка... |
|||||
| — Клаузевіц |
Т[ред.]
Там, де закінчується дипломатія, починається війна[2]. |
|||||
| — Полівіос Дімітракопулос |
У[ред.]
У війни — не жіноче обличчя. |
|||||
У войны – не женское лицо.[9] | |||||
| — заголовок книги (1984) Світлани Алексієвич |
У мирний час сини ховають батьків, у воєнний — батьки синів. |
|||||
| — Френсіс Бекон |
У цілій історії людства війни є сумним спомином і трагічними подіями, а при тому свідоцтвом про нашу грізність, яка проявлялася у злобі, ненависті, самолюбстві, загарбництві і жорстокості. Слабші народи зі своїми Божими дарами мусили не раз криваво боротися з хижими наїзниками. Поневолені народи змагалися деколи століттями, щоб могли в мирі і справедливості жити свобідно на своїй землі. Загроза війни постійно, як та тінь йшла по історичних дорогах усіх народів. |
|||||
| — Йосип (Сліпий) |
Х[ред.]
Хоч як нелюдяною є кожна війна, то народ, який шанує себе, і свідома своєї приналежности до нього людина, мають не тільки право, але й обов'язок в обороні найшляхетніших вартостей людства — волі, справедливости, національної незалежности, ісповіді віри в Бога, своєї рідної Христової Церкви і Божого миру між народами світу зробити все, щоб відкрити шлях для встановлення Божого закону на своїй землі[11]. |
|||||
| — Йосип (Сліпий) |
Ц[ред.]
Ця війна покладе край війнам. І наступна — теж. |
|||||
| — Д. Ллойд Джордж про Першу світову війну |
Щ[ред.]
Щоб Бог дарував перемогу, солдати повинні битися.[12] |
|||||
| — Жанна д'Арк |
Виграно війну, але не мир. |
|||||
| — Альберт Ейнштейн |
Я[ред.]
Якби людина вміла задовольнятися тим, що має, а не зазіхати на надбання сусіда, вона б завжди насолоджувалась світом і свободою. |
|||||
| — Жан де Лабрюйєр |
З Біблії[ред.]
Він розсудить численні народи і розв'яже проблеми, що торкаються могутніх далеких народів. Вони перекують мечі на лемеші, а списи на серпи. Не підійме меча народ на народ, і більше не будуть учитися воювати. Тоді кожен сидітиме під своєю виноградною лозою та під своїм фіговим деревом, і ніхто не буде їх лякати, бо це прорік своїми устами Єгова, Бог військ.[13] — Про Царство Боже. Михея 4:3-4. |
|||||
| — Пророк Михей |
Дивись також[ред.]
Примітки[ред.]
- ↑ Маковей О. Твори: в 2 т.; авт. передм. Ф. П. Погребенник; упоряд. та авт. приміт. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1990. — Т. 1. — С. 37
- ↑ а б в Мудрість тисячоліть, 2019, с. 44
- ↑ Ашукин Н. С., Ашукина М. Г. Крылатые слова. – Москва, 1955. – С. 93
- ↑ А вдруг война, а я уставший (рос.)
- ↑ Нам усім пощастило, 2017, с. 185
- ↑ Сергій Бабкін «Пиріг з лайна такий смачний».
- ↑ Нінель Кисілевська (1 червня 2015). Коли гопак як кістка в горлі. Укрінформ. Архів оригіналу за 29 грудня 2015. Процитовано 29 грудня 2015.
- ↑ Рок-цитати. Джордж Лінч
- ↑ Душенко К. В. Словарь современных цитат [Електронний ресурс] : 5 250 цитат и выражений XX и XXI века, их источники, авторы, датировка. — Москва: Эксмо, 2006. — С. 16
- ↑ 125 думок, 2017, с. 35
- ↑ 125 думок, 2017, с. 36
- ↑ Жанна д’Арк // Самые остроумные афоризмы и цитаты. Великие женщины истории. — Москва: АСТ, Астрель, 2012. [електронна книга]
- ↑ Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 1255-1256
Джерела[ред.]
- 125 думок патріярха Йосифа Сліпого Упоряд. Ференц Тереза. — Львів: Свічадо, 2017. — 144 с. — ISBN 978-966-938-103-3
- Біблія. Переклад нового світу. — Brooklyn, New York: Watch Tower Bible and Tract Society of New York, Inc, 2014. — 1797 с.
- Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7
Посилання[ред.]
