Перейти до вмісту

Греція

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Прапор Греції

Греція (грец. Ελλάδα — «Еллада»), офіційно Грецька Республіка (грец. Ελληνική Δημοκρατία) — держава на півдні Європи.

Обрані цитати

[ред.]
  •  

Свобода, що царювала в управлінні та державному устрої країни, була однією з головних причин розквіту мистецтва в Греції.[1]

  — Йоганн Йоахім Вінкельман, «Історія стародавнього мистецтва» (1764)
  •  

Рим перейняв грецьку цивілізацію та передав її Західній Європі; Америка дістала свою вигоду від європейської цивілізації й тепер готується передати її далі, використовуючи способи обміну [2].
  — Вілл Дюрант, Аріель Дюрант. «Уроки історії»
  •  

Нинішня війна недарма, ох як же символічно, почалася "з моря" - з острова Ахіллесової могили, який, голосом українського козака, послав за відомим маршрутом усі кораблі північних розбійників: це війна - за законне право на грецьку спадщину: за те, чиїм буде на нових мапах світу шлях "з варяг у греки"[3].

  — Оксана Забужко

Цитати

[ред.]
  •  

Греція розташована посеред усієї землі, Аттика — посеред Греції, Афіни — посеред Аттики, а посеред Афін — Акрополь.

 

Η μεν Ελλάς εν μέσω πάσης γης, η δ' Αττική της Ελλάδος, της δε χώρας η πόλις, της δ' αυ πόλεως η ομώνυμος. (Η Ελλάδας βρίσκεται στη μέση όλης της γης, η Αττική στη μέση της Ελλάδας, η Αθήνα στη μέση της Αττικής και στη μέση της Αθήνας η Ακρόπολη.)

  — Арістід
  •  

Греція — мати муз.

 

Μάνα των Μουσών η Ελλάδα.

  — Арістотель Валаорітіс (1824-1879), грецький поет
  •  

Завойована Греція взяла в полон свого дикого завойовника та принесла своє мистецтво до сільського Лаціума[4].

 

Graecia capta ferum victorem cepit et artes intulit agresti Latio.

  — Горацій
  •  

Європа без Греції — це як дитина без свідоцтва про народження[5].

  — Валері Жискар д'Естен
  •  

Не можна сказати, що грецька цивілізація мертва в повному сенсі цього слова. Зник її кістяк, а середовище, у якому вона існувала, змінилося та розширилося. Вона й досі жива в пам'яті цілої раси, її присутність така відчутна, що одного життя, хоч яким би насиченим і довгим воно було, забракне, щоб повною мірою її осягнути. Сьогодні Гомер має більше читачів, ніж свого часу в себе на батьківщині. Твори грецьких поетів та філософів містять усі світові бібліотеки. Платон знайшов у сучасному світі сотні тисяч учнів, які радо відкривають «дорогу серцю радість», що її дарує філософія[6].
  — Вілл Дюрант, Аріель Дюрант. «Уроки історії»
  •  

Ніхто не знав би про Агамемнона, Ахіллеса та Гектора, якби греки не забажали контролювати торгівлю в Дарданеллах[7].
  — Вілл Дюрант, Аріель Дюрант. «Уроки історії»
  •  

Тисячі суден відправило в похід на Іліон не прекрасне обличчя Єлени, «світліше за вечірнє небо, осяяне красою зірок», а економічні амбіції — хто-хто, а греки вміли прикрити голу правду фіговим листочком слова.[7].
— «Історія — це економіка в дії[8].»

  — Вілл Дюрант, Аріель Дюрант. «Уроки історії»
  •  

Ваші предки прийшли до Македонії та решти Еллади і завдали нам великої шкоди, хоча ми раніше не завдали їм жодної шкоди. Мене було призначено вождем греків, і, бажаючи покарати персів, я прибув до Азії, яку я відібрав у вас[9]. — Лист Александра Македонського до Дарія III, короля Персії, у відповідь на прохання про перемир'я

  — Александр Македонський
  •  

Подорож до Греції завжди повинна починатися з Пелопоннесу, старої Матері. Ось коріння, криваве, повне булімії – Тайгетос, Алфей, Євротас, Атріди, Єлена, Пліфонт, Палеолог, Колокотроніс. Афіни, квітка, кінцева амбіція кореня, з'являється пізніше[10]. — The Morias

 

Ένα ταξίδι στην Ελλάδα, από την Πελοπόννησο πάντα, τη γριά Μάνα, πρέπει ν' αρχίζει. Εδώ είναι οι ρίζες, αιματερές, γεμάτες βουλιμία – ο Ταΰγετος, ο Αλφειός, ο Ευρώτας, οι Ατρείδες, η Ελένη, ο Πλήθων, ο Παλαιολόγος, ο Κολοκοτρώνης. Η Αθήνα, ο ανθός, η ακρότατη φιλοδοξία της ρίζας, έρχεται αργότερα.

  — Нікос Казандзакіс (1883 — 1957), грецький прозаїк, поет, драматург і політик
  •  

Як жаби навколо ставка[11].
— античні греки утворили низку колоній на берегах Середземного моря.

  — Платон
  •  

Греки та римляни були сильно одержимі духом свободи, але не принципом, бо в той час, коли вони самі вирішили не бути рабами, вони використовували свою владу, щоб поневолити решту людства[12].

  — Томас Пейн
  •  

У всі періоди грецької історії хоробрість завжди призводила до здійснення великих справ малими засобами.

  — Гюстав Фужер (1863 — 1927), французький археолог-класик

Про сучасну Грецію

[ред.]
  •  

Культура — це важка промисловість Греції.

 

Ο πολιτισμός είναι η βαριά βιομηχανία της Ελλάδας.

  — Меліна Меркурі (1920 — 1994) — грецька актриса та політикіня.
  •  

Обличчя Греції — це палімпсест[13] із дванадцяти основних повторюваних писемностей: сучасної, двадцять першого, османської, франкської, візантійської, римської, елліністичної, класичної, доричного середньовіччя, мікенської, егейської та каганатної.[10]. — The Morias

 

Το πρόσωπο της Ελλάδας είναι ένα παλίμψηστο από δώδεκα κύριες απανωτές γραφές: Σύγχρονη, του Εικοσιένα, της Τουρκοκρατίας, της Φραγκοκρατίας, του Βυζάντιου, της Ρώμης, της Ελληνιστικής εποχής, της Κλασικής, του Δωρικού μεσαίωνα, της Μυκηναϊκής, της Αιγαιικής, της Λίθινης.

  — Нікос Казандзакіс (1883 — 1957), грецький прозаїк, поет, драматург і політик
  •  

Греція, яка потроїлася за розмірами приблизно за 200 років, безсоромно звинувачує Республіку Туреччина в експансіонізмі. Раціонально пояснити це, використовуючи історичні факти, неможливо. Це лицемірство.
 [14]

  — Хулусі Акар (1952 р.н.), міністр національної оборони Туреччини

Художня література

[ред.]
  •  

Греція не віддається кому завгодно. Вона не прагне завойовувати, але утримує тих, кого завоювала. Потрібна тривала ініціація, щоб позбавити розум від «золотих лір» та «солов’їних пісень», привчити очі обходитися без листя, щоб люди зрозуміли, що краса — у голих лініях, що велич — у простоті, що все зводиться до єдності, як усі боги зводяться до цього внутрішнього бога, володіння яким було ідеалом стародавніх греків[15].

  — роман «Оракул», Роджер Пейрефітт

Народна творчість

[ред.]
  •  

П’ятеро греків — п’ятдесят порад[16].

  — грецьке прислів'я
  •  

Хто любить мудрість, той друг Греції.

 

Όποιος αγαπά τη σοφία, είναι φίλος της Ελλάδας.

  — грецьке прислів'я

Див. також

[ред.]

Примітки

[ред.]
  1. ↑ Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. — С. 35
  2. ↑ Дюрант В. Уроки історії, 2022, с. 150
  3. ↑ facebook блог Оксани Забужко
  4. ↑ Горацій. Книга II, Послання I, рядки 156–157
  5. ↑ www.academia.edu
  6. ↑ Дюрант В. Уроки історії, 2022, с. 149
  7. ↑ а б Дюрант В. Уроки історії, 2022, с. 77
  8. ↑ Дюрант В. Уроки історії, 2022, с. 76
  9. ↑ Лист цитований в «Анабасисі Александрійському» Арріана, книга II 14, 4; перекладено як «Анабасис Александра» П. А. Брантом для Класичної бібліотеки Леба.
  10. ↑ а б Νίκος Καζαντζάκης. Ταξιδεύοντας: Ιταλία - Αίγυπτος - Σινά - Ιερουσαλήμ - Κύπρος - Ο Μοριάς. Εκδόσεις Καζαντζάκη. Αθήνα. 2011.
  11. ↑ Дюрант В. Уроки історії, 2022, с. 15
  12. ↑ Томас Пейн, Криза № V (1778)
  13. ↑ Палімпсе́ст — пергамент, на якому стерли первісний текст, а поверх нього написали новий — під яким видно залишки старого тексту. (грец. παλίμψηστον, від πάλιν — «знову» + ψηστός — «зіскреблений», лат. codex rescriptus)
  14. ↑ https://www.aa.com.tr/tr/gundem/milli-savunma-bakani-akar-200-yilda-3-kat-buyuyen-yunanistan-turkiyeyi-utanmadan-yayilmacilikla-suclamaktadir/2609631
  15. ↑ «Оракул», Роджер Пейрефітт, ред. Жан Віньо, 1948, с. 60
  16. ↑ Грецькі прислів'я та приказки, 1985, с. 41

Джерела

[ред.]
  • В. Дюрант. Уроки історії. Огляд історії людства як продукту людського досвіду. — Харків: Віват, 2022. — 176 с. — ISBN 978-966-942-843-1
  • Грецькі прислів'я та приказки. Упорядкування та передмова Віктор Соколюк, переклав з новогрецької Олександр Пономарів. — Київ: Дніпро, 1985. — 176 с. — ISBN 978-966-942-843-1
Отримано з https://uk.wikiquote.org/w/index.php?title=Греція&oldid=148306