Перейти до вмісту

Жозе Сарамаґо

Матеріал з Вікіцитат
(Перенаправлено з Жозе Сарамаго)
Жозе ді Соуза Сарамаґо (Сарамаґу)
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Жозе́ ді Со́уза Сарама́ґо (Сарама́ґу) (порт. José de Sousa Saramago; 1922–2010) — португальський письменник, класик світової літератури, володар багатьох літературних премій та нагород, у тому числі відзначений і Нобелівською премією в галузі літератури 1998 року.

Цитати

[ред.]
  •  

Біблія — це підручник аморальності, який досі має шкідливий вплив на нашу культуру. Без неї ми були б іншими — і, ймовірно, були б кращими[1].

  •  

Я не песиміст і не оптиміст. Крім того, вважаю, що всі розмови, усі дискусії про песимізм та оптимізм нічого не варті і не мають жодного значення. Що дійсно має значення, так це факти. Ну а факти такі, якими ми їх бачимо і знаємо. Враховуючи ці факти дехто живе досить добре, щоб з оптимізмом дивитися на ці самі факти.[2].

«Сліпота»

[ред.]
  •  

Хто збирається померти, той вже помер, тільки ще не знає про це[3]. — «Сліпота»

  •  

Нерозумно питати, від чого померла людина, з плином часу причина забувається, залишається одне лише слово: помер[3]. — «Сліпота»

  •  

Звичка для любові згубна[3]. — «Сліпота»

  •  

У світі сліпих все стає таким, як воно є насправді[3]. — «Сліпота»

  •  

Коли люблять, зустрічаються в пам'яті, для того вона і потрібна[3]. — «Сліпота»

  •  

Якщо я щира сьогодні, яке мені діло, що завтра буду каятися[3]. — «Сліпота»

  •  

Я все життя заглядав людям в очі, адже це єдина частина тіла, де, можливо, ще перебуває душа[3]. — «Сліпота»

  •  

Є ж такі бездушні люди, думають втекти від свого нещастя, сміючись над нещастям інших[3]. — «Сліпота»

  •  

Біда, нехай навіть вона і одна на всіх, кожному дістається в нерівних частках[3]. — «Сліпота»

  •  

Дверна ручка — це простягнута для привітання рука будинку[3]. — «Сліпота»

«Каїн»

[ред.]
  •  

Якщо Господь не довіряє людям, які в нього вірують, то я не бачу, чому ці люди мають у нього вірувати.[4]

  •  

Зрештою, біологічна послідовність — це ще не все, досить і того, що людський розум знову і знову створює те, у що він туманно вірить.[5]

Примітки

[ред.]

Джерела

[ред.]