Також молоді, коріться старшим! А всі майте покору один до одного, бо Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать! Тож покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас Свого часу повищив. Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами! Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник диявол ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого. Противтесь йому, тверді в вірі, знавши, що ті самі муки трапляються й вашому братству по світі. А Бог усякої благодаті, що покликав вас до вічної слави Своєї в Христі, нехай Сам удосконалить вас, хто трохи потерпів, хай упевнить, зміцнить, уґрунтує. Йому слава та влада на вічні віки, амінь. — 1-е Петра 5:5-11
А всі вони, радянські люди, виведені в колбі марксизму-ленінізму, — мутанти, усі ці атеїсти, починаючи з вождя в Мавзолеї й закінчуючи Пашею на церкві й тисячами комсомольських дикунів під нею, — хіба вони не такі ж виродки, як і здичавілий Дмитро? І хіба може бути іншою людина, яка не вірить у Бога, хай би яке ім'я він мав — Ісус, Аллах чи Єгова? Людина без Бога — це вже не людина.[1] — «Хрест».
Основоположна думка юдаїзму полягає в тому, що Бог віддав перевагу євреям над іншими народами. За допомогою однієї цієї ідеї Мойсей спорудив бронзову стіну між своєю нацією і всіма іншими; він зробив більше: він прирік своє нещасне плем'я на справжнє відлучення від Всесвіту і — що особливо примітно — ціною вселенської ненависті подарував йому безсмертя.[5]
Бог не може допомогти вам нічого не робити. Ви повинні чимось зайнятися. Як тільки ви зупиняєтеся, він сідає і думає. Коли ж ви візьметеся за справу, він знову зможе вам допомагати.
Але Бог добрий, простить людям, хоч як вони його гнівають, хоч мордують одні одних, убивають, ошукують, присягають фальшиво, крадуть. Він все ще добрий для них[6]. — «Земля» (1902)
Бог — це життя, він у кожному з нас, грішному і безгрішному, і він житиме доти, поки не загине людство, що з кожним роком і десятиліттям удосконалюється у творенні форм і знарядь самогубства[7].
Віра в гомерівських богів, змовами яких пояснювали історію Троянської війни, вже минула. Боги вигнані. А їхнє місце посіли сильні особистості або групи, злостивість яких і спричинює все те зло, від якого ми потерпаємо; ними можуть бути сіонські мудреці, монополісти, капіталісти або імперіалісти.[11] — Про теорії змови. «Відкрите суспільство та його вороги. Том 2. Спалах пророцтва: Гегель, Маркс та послідовники».
Це останній кордон на землі. Досі живий і досі дикий. Та ненадовго. Ми не любимо диких. Ми не любимо нескорених. Ми одержимі контролем. Так, ми зруйнували цілу планету і пишаємось цим, створюємо національні парки з дурнуватими рейнджерами, тупими капелюхами, щоб захистити те, що вже зникло. Чому? Ми боїмося. Джунглі показують, які ми насправді. Ми не більше, ніж жарт. Бог налажав.[14] — «Джунглі» (00:15:22-00:16:00).
This is the last frontier on earth. Still alive, still wild. Not for long. We don't like wild. We don't like untamed. We're obsessed with control. So, we ruin the whole planet, and pride ourselves for creating stupid national parks with stupid rangers in stupid hats to protect what's already gone. Why? Cause we're scared. The jungle shows us what we really are. We're nothing. We're a joke. God fucked up.[15]
↑Базів В. Хрест: постбіблійний детектив. — Харків: Фоліо, 2011. — С. 305
↑Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 963-964.
↑ абвг365 думок на добрий день / уклад.: А. Щепанська, Д. Лука SSP, Л. Кіндратович. — Львів: Видавництво Святого Павла, 2018; Видавництво "Свічадо", ISBN 978-966-938-245-0
↑Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. Том 2. Спалах пророцтва: Гегель, Маркс та послідовники / Переклад з англійської Олександр Буценко. — Київ: Основи, 1994. — С. 106. — ISBN 5-7707-5614-4