Перейти до вмісту

Антуан де Рівароль

Матеріал з Вікіцитат
Антуан де Рівароль
Стаття у Вікіпедії
Роботи у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі

Антуан де Рівароль (26 червня 1753 — 11 квітня 1801) — французький публіцист, що володів енциклопедичними знаннями і упорядник словників (незакінчених), знаменитий своїми афоризмами.

Цитати

[ред.]
  •  

Розумних людей на світі куди більше, ніж талановитих. Суспільство аж кишить розумниками, геть позбавлених таланту.

  •  

Часто людина має статки і не знає щастя, як має жінок, не зустрічаючи любові.

  •  

Геній, тобто почуття у вищому своєму розвитку, можна визначити як здатність творити нові ідеї або їх нове словесне вираження. Геній в області ідей — ось межа людського розуму, геній в області словесної форми — ось межа таланту. Таким чином, в рівній мірі запліднюючи розум і талант, допомагаючи знайти ідеї одному і форму для них іншому, зачинаючи і народжуючи, геній завжди творець в самому точному сенсі цього слова; коротше кажучи, геній — це дар винаходити нове.

  •  

Розумні люди люблять все, що носить на собі печатку розуму, як ласуни люблять солодощі, а кокетки — лестощі.

  •  

Люди втамовують своє невігластво, як втамовують голод: вони їдять. Вони набираються знань і таким шляхом поспішають до межі, коли смерть стає необхідністю.

  •  

На думки слід нападати за допомогою думок: по ідеях не палять з рушниць.

  •  

Дурість, супроводжувана музикою, танцями, обставлена блискучими декораціями, все ж дурість, але нічого більшого.

  •  

Герцог робить свою дружину герцогинею, а розумна людина не зробить її розумною жінкою.

  •  

Дурням слід було б ставитися до розумних людей з недовірою, рівним тому презирству, з яким останні ставляться до них.

  •  

Якби дурні були здатні зрозуміти, які страждання ми через них терпимо, навіть вони перейнялися б до нас жалем.

  •  

Не слід надто покладатися на проникливість читачів: інший раз корисно розжувати свою думку.

  •  

Переклад удосконалює рідну мову перекладача.

  •  
  •  

Богомол вірить бредням інших людей, філософ — лише своїм власним.

  •  

Люди в більшості своїй безперервно метушаться заради того, щоб під кінець знайти спокій, але є серед них і такі ледарі, які відразу починають з кінця.

  •  

Моя епітафія: Лінь відняла його у нас раніше, ніж смерть».

  •  

Немає почуття більш руйнівного, ніж страх, тому що насамперед він вражає розум, а потім виводить з ладу і серце, і розсудок.

  •  

Погані люди являють собою таке видовище, що породжують хороших людей; точно так само видовище безглуздостей породжує хороший смак.

  •  

Іншим людям багатство тільки і приносить, що страх втратити його.

  •  

Здатність людського розуму придумувати збірні поняття — це чудовий виверт, що став причиною ледь не всіх його помилок.

  •  

Не раз уже зазначено, що ті, хто займається фізикою, природною історією, фізіологією або хімією, зазвичай відрізняються м'якою, урівноваженою і, як правило, життєрадісною вдачею, тоді як автори творів з питань політики, законознавства і навіть моралі — люди похмурі, схильні до меланхолії і т. ін. Пояснюється це просто: перші вивчають природу, другі — суспільство; перші споглядають створення великого творця, другі вдивляються в справи рук людини. Слідства не можуть не бути різними.

  •  

Чому ви так багато говорите з нудними людьми? — Боюся, що інакше мене змусять слухати.

  •  

Заради грошей Мірабо готовий на все — навіть на добру справу.

  •  

Варто бути порядною людиною. Принаймні, ніхто тобі не буде заздрити.

  •  

Ті ж самі риси, що роблять людину здатною розбагатіти, заважають йому насолоджуватися багатством.

  •  

Обурення непереборним злом і покірність злу, з яким можна впоратися, свідчать про малодушність. Що можна сказати про людину, яка обурюється на погану погоду і покірно зносить образу?

  •  

Чим гірше колесо, тим голосніше воно скрипить.

  •  

З двадцяти людей, які говорять про нас, дев'ятнадцять говорять погане. Двадцята каже хороше, але робить це погано.

  •  

Коли народ просвіченіший за володаря, він дуже близький до революції.

  •  

Прислів'я суть плоди досвідченості усіх народів і здоровий глузд усіх віків, перекладені у формули.

  •  

Мало того, що Бог у людей людина: у євреїв він ще й єврей, у японців — японець.

  •  

Основоположна думка юдаїзму полягає в тому, що Бог віддав перевагу євреям над іншими народами. За допомогою однієї цієї ідеї Мойсей спорудив бронзову стіну між своєю нацією і всіма іншими; він зробив більше: він прирік своє нещасне плем'я на справжнє відлучення від Всесвіту і — що особливо примітно — ціною вселенської ненависті подарував йому безсмертя.

Джерела

[ред.]