Перейти до вмісту

Герман Гессе

Матеріал з Вікіцитат
(Перенаправлено з Гессе Герман)
Герман Гессе
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Герман Гессе (нім. Hermann Hesse; 1877–1962) — німецький і швейцарський письменник. Лауреат Нобелівської премії з літератури (1946).

Цитати

[ред.]

«Нарцис і Ґольдмунд» (1930)

[ред.]
  • Не завжди власні бажання вирішують долю і покликання людини, є щось інше, наперед визначене.
(Нарцис і Ґольдмунд / Пер. Іван Герасим // Всесвіт. — С. 28)
  • Я стану, гадаю, монахом, стану священником, настоятелем, а може й аббатом. Я думаю так не тому, що хочу цього, Я не прагну посад. Але вони будуть покладені на мене.
(Нарцис і Ґольдмунд / Пер. Іван Герасим // Всесвіт. — С. 28)
  • Наша мета полягає не в тому, щоб перейти один в одного, а щоб один одного пізнати, бачити в іншому і вчитися шанувати в ньому те, ким він є: протилежністю й доповненням іншого.
(Нарцис і Ґольдмунд / Пер. Іван Герасим // Всесвіт. — С. 42)
  • Серйозно я сприймаю в тобі те, що вважаю суттєвим і необхідним. Навіщо ти хочеш бачити, що власне твоїм думкам надають особливої ваги, коли в тебе так багато інших обдарувань?
(Нарцис і Ґольдмунд / Пер. Іван Герасим // Всесвіт. — С. 42)
  • Ти не вчений і не монах — вченого чи монаха можна зробити і з простішої породи. Тобі здається, що ти порівняно зі мною не такий вчений, не так майстерно мислиш логічно, ти замало побожний. О ні, проте мені здається, що ти замало є самим собою.
(Нарцис і Ґольдмунд / Пер. Іван Герасим // Всесвіт. — С. 43)
  • Тим, хто не спить, я назива. такого, хто розуміє й усвідомлює себе самого, свої найглибинніші, безтямні сили, потяги та слабості і вміє з ними рахуватися. Навчитися тобі цього — це і може бути сенсом твоєї зустрічі зі мною. У тебе, Ґольдмунде, дух і природа, свідомість і світ уяви дуже далекі одне від одного. Ти забув своє дитинство, воно домагається тебе із глибин твоєї власної душі. І воно змушуватиме тебе страждати, аж поки ти його не почуєш.
(Нарцис і Ґольдмунд / Пер. Іван Герасим // Всесвіт. — С. 43)
  • Натури подібні дотебе, оті із сильними та ніжними почуттями, люди натхненні, мрійники, поети, закохані, вони майже завжди переважають нас, людей учених. Ваше походження — від матері. Ви живете сповна, вам дано силу любові і вміння переживати. Ми, люди духу, хоча часто й здається, що вказуємо вам дорогу та керуємо вами, на повну не живемо, ми живемо ніби на висушеній землі.
(Нарцис і Ґольдмунд / Пер. Іван Герасим // Всесвіт. — С. 44)
  • Мислення з уявленнями не має нічого спільного. Воно відбувається не в образах, а в поняттях і формулах. Власне там, де зупиняються образи, починається філософія.
(Нарцис і Ґольдмунд / Пер. Іван Герасим // Всесвіт. — С. 127)
  • Для нас, послідовників Арістотеля і святого Томи, найвище з усіх понять — це досконале буття. Досконале буття — це Бог. Все інше, що існує, існує лише наполовину, лише частково, воно у процесі становлення, воно різнорідне, склідається зі спроможностей. Бог натомість не різнорідний тип, він — щось одне, у нього немає якихось спроможностей, він цілком і повністю є дійсністю. А ми — минущі, ми стараємося, ми — спроможності, для нас не існує довершеності, не існує повного буття. Але там, де ми робимо крок від потенції до дії, від спроможності до здійснення, ми беремо участь у справжньому бутті, ми стаємо на якусь крихту подібнішими до досконалого, до божественного. Це й означає здійснити себе. Ти ж повинен знати цей процес зі свого власного досвіду. Адже ти митець і створив чимало фігур. Коли тобі одна з таких фігур справді вдалася, коли ти образ людини звільнив від випадковостей і привів до чистої форми — тоді ти як митець зробив дійсним цей людський образ.
(Нарцис і Ґольдмунд / Пер. Іван Герасим // Всесвіт. — С. 128)
  • Чисте мислення, вправляти яке і навчати якого є моїм завданням, вимагає певного захисту від зовнішнього світу.
(Нарцис і Ґольдмунд / Пер. Іван Герасим // Всесвіт. — С. 128)
  • Немає ніякого потойбічного світу. Засохле дерево мертве назавжди, замерзлий птах ніколи не повернеться до життя, так само й людина не повернеться, коли померла.
(Нарцис і Ґольдмунд / Пер. Іван Герасим // Всесвіт. — С. 140)
  • Бог погано створив світ, нам не треба Його вихваляти, та Йому не дуже й важливо, чи я Його прославляю чи ні. Погано Він створив світ.
(Нарцис і Ґольдмунд / Пер. Іван Герасим // Всесвіт. — С. 140)
  • Без матері не можна любити. Без матері не можна померти.
(Нарцис і Ґольдмунд / Пер. Іван Герасим // Всесвіт. — С. 142)

Інші цитати

[ред.]
  • Життя кожної людини є шлях до самої себе.[1]
  • Коли ненавидиш когось, ти ненавидиш у цій особі щось таке, що є і в тобі. Те, чого нема в нас самих, нас не хвилює.[1]
  • Краще терпіти зло, ніж чинити його.[1]
  • Не існує реальності іншої, ніж та, що в нас самих.[1]
  • Творіння мистецтва набагато надійніші й довговічніші, ніж творіння сили, і переживають їх на цілі тисячоліття.[1]
  • Істина повинна бути пережитою, а не вивченою.[2]
  •  

Кожна людина вважає страждання, що випали на її долю, найвеличнішими[3].

Див. також

[ред.]

Примітки

[ред.]
  1. ↑ а б в г д Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1169.
  2. ↑ Мудрість віків: вибр. афоризми / упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 56.
  3. ↑ 100 ФАКТІВ З ЖИТТЯ 100 НОБЕЛІВСЬКИХ ЛАУРЕАТІВ З ЛІТЕРАТУРИ

Література

[ред.]
  • Гессе, Герман. Нарцис і Ґольдмунд: Роман / Пер. з нім. Іван Герасим // Всесвіт. — 2011. — 5/6. — С. 25-142.
  • Гессе, Герман. Сіддхартха: Повість; Степовий вовк: Роман / Пер. з нім. Олекси Логвиненка та Євгена Поповича. — К.: Молодь, 1992. — 256 с.
п • о • рЛауреати Нобелівської премії з літератури
1901—1925

Сюллі-Прюдом (1901) • Моммзен (1902) • Б'єрнсон (1903) • Ф. Містраль / Ечеґарай-і-Ейсаґірре (1904) • Сенкевич (1905) • Кардуччі (1906) • Кіплінг (1907) • Ойкен (1908) • Лагерлеф (1909) • Хейзе (1910) • Метерлінк (1911) • Гауптман (1912) • Тагор (1913) • Роллан (1915) • Гейденстам (1916) • Г'єллеруп / Понтоппідан (1917) • Шпіттелер (1919) • Гамсун (1920) • Франс (1921) • Бенавенте-і-Мартінес (1922) • Єйтс (1923) • Реймонт (1924) • Шоу (1925)

1926—1950

Деледда (1926) • Бергсон (1927) • Унсет (1928) • Манн (1929) • Льюїс (1930) • Карлфельдт (1931) • Голсуорсі (1932) • Бунін (1933) • Піранделло (1934) • О'Ніл (1936) • Мартен дю Ґар (1937) • Бак (1938) • Сіланпяя (1939) • Єнсен (1944) • Г. Містраль (1945) • Гессе (1946) • Жід (1947) • Еліот (1948) • Фолкнер (1949) • Расселл (1950)

1951—1975

Лагерквіст (1951) • Моріак (1952) • Черчилль (1953) • Хемінгуей (1954) • Лакснесс (1955) • Хіменес (1956) • Камю (1957) • Пастернак (1958) • Квазімодо (1959) • Перс (1960) • Андрич (1961) • Стейнбек (1962) • Сеферіс (1963) • Сартр (1964) • Шолохов (1965) • Аґнон / Закс (1966) • Астуріас (1967) • Кавабата (1968) • Беккет (1969) • Солженіцин (1970) • Неруда (1971) • Белль (1972) • Вайт (1973) • Юнсон / Мартінсон (1974) • Монтале (1975)

1976—2000

Беллоу (1976) • Алейксандре (1977) • Зінґер (1978) • Елітіс (1979) • Мілош (1980) • Канетті (1981) • Гарсія Маркес (1982) • Голдінг (1983) • Сейферт (1984) • Сімон (1985) • Шоїнка (1986) • Бродський (1987) • Махфуз (1988) • Села (1989) • Пас (1990) • Гордімер (1991) • Волкотт (1992) • Моррісон (1993) • Ое (1994) • Гіні (1995) • Шимборська (1996) • Фо (1997) • Сарамаґо (1998) • Грасс (1999) • Гао (2000)

2001—2025

Найпол (2001) • Кертес (2002) • Кутзее (2003) • Єлінек (2004) • Пінтер (2005) • Памук (2006) • Лессінг (2007) • Ле Клезіо (2008) • Мюллер (2009) • Льйоса (2010) • Транстремер (2011) • Мо Янь (2012) • Манро (2013) • Модіано (2014) • Алексієвич (2015) • Ділан (2016) • Ісіґуро (2017) • Токарчук (2018) • Гандке (2019) • Ґлік (2020) • Гурна (2021) • Ерно (2022) • Фоссе (2023) • Канг (2024)


Поділіться цитатами з вашими друзями:
Поділитися на «Facebook» Поділитися на twitter.com

Отримано з https://uk.wikiquote.org/w/index.php?title=Герман_Гессе&oldid=89296