Перейти до вмісту

Вінстон Черчилль

Матеріал з Вікіцитат
(Перенаправлено з Вінстон Черчілль)
Вінстон Черчилль
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Вінстон Леонард Спенсер Черчилль (1874–1965) — британський політик, прем'єр-міністр Великої Британії (1940 – 1945; 1951 – 1955). Один з найвпливовіших політиків періоду Другої світової війни, автор фрази про «залізну завісу». Автор історичних мемуарів. Нобелівська премія з літератури (1953).

Цитати

[ред.]
  • Задумавши суперечку теперішнього з минулим, ми виявимо, що втратили майбутнє.[1]
  • Людина деколи, буває, спіткнеться об істину, але переважно вона просто підіймається і продовжує свій шлях, наче нічого й не сталося.
  • Ніщо в житті так не запалює, як те, що в тебе стріляли й промахнулися.[1]
  • Однією з найпоширеніших причин помилок у політиці є спокуса доповісти високопоставленому чиновникові саме те, що йому найбільше хотілося б почути. Таким чином, для лідера, від чиїх рішень залежить подальший розвиток подій, ситуація виглядає оптимістичнішою, ніж насправді, зумовлена грубими фактами.[1]
  • Соціалісти вважають, що отримувати прибутки — гріх. Я вважаю, що справжній гріх — зазнавати збитків.[1] (див. також: Соціалізм)
  • Якщо прагнете досягти успіху, не намагайтеся бути делікатним чи розумним. Використовуйте грубі прийоми. Бийте одразу в ціль. Поверніться й ударте ще раз. Потім ударте ще – сильним ударом з плеча…[1]
  •  

Мені нема чого запропонувати [британцям], крім крові, важкої праці, сліз і поту.[2] — перша промова на посаді прем'єра в Палаті громад, 13 травня 1940

 

I have nothing to offer but blood, toil, tears and sweat.

  •  

Ніколи ще в історії людських конфліктів так багато не були так сильно зобов'язані стільком небагатьом. — про військових льотчиків із промови «Тим Небагатьом» в Палаті громад 20 серпня 1940

 

Never in the field of human conflict was so much owed by so many to so few.

  • Ніхто не робить вигляд, що демократія є досконалою або в усьому правильною. Насправді, як це було сказано, демократія є найгіршою формою правління, за винятком всіх тих інших форм, які були випробувані у той чи інший час; але в нашій країні є поширене переконання, що правити повинен народ, правити безперервно, і що громадська думка, виражена усіма конституційними засобами, повинна формувати, спрямовувати і контролювати дії міністрів, які є його слугами, а не володарями. З промови у Палаті Громад 11 листопада 1947 року [3]
  •  

Ви що, збираєтеся після війни жити в Югославії? Ні? І я теж[4] — відповідь Фіцрою Макліну (англійському представнику при Тіто) на запитання чи не турбує Черчилля підтримка ним збройних угрупувань інших, недемократичних, поглядів (1943)

 

“Do you intend to make your home in Yugoslavia after the war?” he asked. “No,” I replied. “Neither do I”

Помилково приписують

[ред.]
  • Я завжди думав, що помру від старості. Але коли Росія, яка колись годувала всю Європу, стала купувати хліб, я зрозумів, що помру від сміху.[5]
  • Фашисти майбутнього називатимуть себе антифашиcтами.[6]

Про Черчилля

[ред.]
  •  

Коли я правий, то переважно злюся. А Черчилль злиться, коли неправий. Так і виходить, що ми майже постійно злі один на одного.[7]

  — Шарль де Голль

Примітки

[ред.]
  1. ↑ а б в г д Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1183–1184.
  2. ↑ Winston Churchill: "Blood, Toil, Tears and Sweat". Архів оригіналу за 2016-04-02. Процитовано 2016-09-12.
  3. ↑ http://hansard.millbanksystems.com/commons/1947/nov/11/parliament-bill#column_207
  4. ↑ A. J. P. Taylor. The Second World War: an Illustrated History, 1975..
  5. ↑ Андрей Левкин. Исследуя Черчилля
  6. ↑ Денис Пілаш. Уинстон Черчилль не произносил фразы «фашисты будущего будут называть себя антифашистами
  7. ↑ Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 850.


п • о • рЛауреати Нобелівської премії з літератури
1901—1925

Сюллі-Прюдом (1901) • Моммзен (1902) • Б'єрнсон (1903) • Ф. Містраль / Ечеґарай-і-Ейсаґірре (1904) • Сенкевич (1905) • Кардуччі (1906) • Кіплінг (1907) • Ойкен (1908) • Лагерлеф (1909) • Хейзе (1910) • Метерлінк (1911) • Гауптман (1912) • Тагор (1913) • Роллан (1915) • Гейденстам (1916) • Г'єллеруп / Понтоппідан (1917) • Шпіттелер (1919) • Гамсун (1920) • Франс (1921) • Бенавенте-і-Мартінес (1922) • Єйтс (1923) • Реймонт (1924) • Шоу (1925)

1926—1950

Деледда (1926) • Бергсон (1927) • Унсет (1928) • Манн (1929) • Льюїс (1930) • Карлфельдт (1931) • Голсуорсі (1932) • Бунін (1933) • Піранделло (1934) • О'Ніл (1936) • Мартен дю Ґар (1937) • Бак (1938) • Сіланпяя (1939) • Єнсен (1944) • Г. Містраль (1945) • Гессе (1946) • Жід (1947) • Еліот (1948) • Фолкнер (1949) • Расселл (1950)

1951—1975

Лагерквіст (1951) • Моріак (1952) • Черчилль (1953) • Хемінгуей (1954) • Лакснесс (1955) • Хіменес (1956) • Камю (1957) • Пастернак (1958) • Квазімодо (1959) • Перс (1960) • Андрич (1961) • Стейнбек (1962) • Сеферіс (1963) • Сартр (1964) • Шолохов (1965) • Аґнон / Закс (1966) • Астуріас (1967) • Кавабата (1968) • Беккет (1969) • Солженіцин (1970) • Неруда (1971) • Белль (1972) • Вайт (1973) • Юнсон / Мартінсон (1974) • Монтале (1975)

1976—2000

Беллоу (1976) • Алейксандре (1977) • Зінґер (1978) • Елітіс (1979) • Мілош (1980) • Канетті (1981) • Гарсія Маркес (1982) • Голдінг (1983) • Сейферт (1984) • Сімон (1985) • Шоїнка (1986) • Бродський (1987) • Махфуз (1988) • Села (1989) • Пас (1990) • Гордімер (1991) • Волкотт (1992) • Моррісон (1993) • Ое (1994) • Гіні (1995) • Шимборська (1996) • Фо (1997) • Сарамаґо (1998) • Грасс (1999) • Гао (2000)

2001—2025

Найпол (2001) • Кертес (2002) • Кутзее (2003) • Єлінек (2004) • Пінтер (2005) • Памук (2006) • Лессінг (2007) • Ле Клезіо (2008) • Мюллер (2009) • Льйоса (2010) • Транстремер (2011) • Мо Янь (2012) • Манро (2013) • Модіано (2014) • Алексієвич (2015) • Ділан (2016) • Ісіґуро (2017) • Токарчук (2018) • Гандке (2019) • Ґлік (2020) • Гурна (2021) • Ерно (2022) • Фоссе (2023) • Канг (2024)

Отримано з https://uk.wikiquote.org/w/index.php?title=Вінстон_Черчилль&oldid=98554