Друга світова війна

Вікіпедія

Друга світова війна

Друга світова війна — найбільша війна в історії людства. Тихоокеанський театр воєнних дій утворився 1937 року з початком японсько-китайської війни, а війна в Європі розпочалася 1939 року нападом Третього Райху на Польщу.

Цитати

	Це не мир. Це перемир'я на 20 років.
	— Фердинанд Фош, після підписання Версальського договору 1919 року. Через 20 років розпочалася Друга світова війна^[1]

	Багато з наших товаришів, і, я думаю, особливо ті, які побували на фронтах громадянської війни, очевидно, живуть настроями, створеними епохою нашої громадянської війни. Я стверджую, що ці настрої дуже небезпечні, оскільки війна, що буде в майбутньому, буде не подібна на громадянську війну. Звичайно, вона носитиме характер класової громадянської війни, в тому сенсі, що матимемо на стороні противника білогвардійців, і навпаки — матимемо союзників у таборі наших ворогів. Але за технікою, за методами ведення її це не буде війна, схожа на нашу громадянську війну. Ми матимемо справу з прекрасною армією, озброєною всіма найновішими технічними вдосконаленнями, і якщо ми в нашій армії не матимемо цих удосконалень, то перспективи можуть виявитись для нас дуже й дуже несприятливими. Це слід врахувати, коли ми вирішуватимемо питання про загальну підготовку країни до оборони.^[2]
	Многие из наших товарищей, и, я думаю, особенно те, которые побывали на фронтах гражданской войны, вероятно, живут настроениями, созданными эпохой нашей гражданской войны. Я утверждаю, что эти настроения очень опасны, так как война, которая будет в дальнейшем, будет не похожа на гражданскую войну. Конечно, она будет носить характер классовой гражданской войны, в том смысле, что будем на стороне противника иметь белогвардейцев, и наоборот — будем иметь союзников в лагере наших врагов. Но по технике, по методам ведения ее это не будет война, похожая на нашу гражданскую войну. Мы будем иметь дело с великолепной армией, вооруженной всеми новейшими техническими усовершенствованиями, и если мы в нашей армии не будем иметь этих усовершенствований, то перспективы могут оказаться для нас весьма и весьма неблагоприятными. Это следует учесть, когда мы будем решать вопрос об общей подготовке страны к обороне. [1]
	— Михайло Фрунзе (Фрунзе М. В. Собрание сочинений: В 3 т. М.—Л., 1929. Т. 1. С. 211)

	Якби нас 28 вересня 1938 дійсно втягнули у війну, то для врятування Німеччини від катастрофи військові мали тільки один вихід: заарештувати головних політиків. — про напад на Чехословаччину і можливу світову війну
	— Евальд фон Кляйст, німецький генерал (жовтень 1938)^[3]

	Друга світова війна мала початися 1 жовтня 1938 року. — про напад на Чехословаччину
	— Ґріґоре Ґафенку, міністр закордонних справ Румунії в 1939—1940 рр., праця «Останні дні Європи» (1946)^[4]

	Після катастрофи над монгольською рікою Халхін-Гол влітку 1939 р. японці відмовились від нападу на Сибір і вирішили здійснити експансію на тихоокеанське узбережжя. Іншими словами, вибрали війну зі США, а не з СРСР. [2]
	— Ентоні Бівор, британський історик

	Удар на Москву, прихильником якого був Гудеріан і від якого ми в серпні тимчасово відмовились, взявши за мету спершу захопити Україну, можливо, приніс би вирішальний успіх, якби його завжди розглядали як головний удар, що визначав результати всієї війни. Росія була б уражена в саме серце.^[5]
	— Фрідріх-Вільгельм фон Меллентін, німецький воєначальник, мемуарист (Меллентин Ф. Танковые сражения 1939—1945 гг. М., 1957, С. 140)

	Здається якимсь дивом, що з широких степів Росії з'являються дедалі нові маси людей і техніки, ніби якийсь великий чарівник ліпив з уральської глини більшовицьких людей і техніку в будь-якій кількості.^[6]
	— Пауль Йозеф Ґеббельс, січень 1943

	Один удар німецької і один удар радянської армії покладуть кінець цьому потворному дітищу Версальського договору. — Про Польщу
	Один удар немецкой и один удар советской армии покончат с этим уродливым детищем Версальского договора.
	— В'ячеслав Молотов

	Німеччина або стане всесвітньою державою, або перестане існувати.
	— Адольф Гітлер

	Коли наша піхота наближається до мінного поля, вона проходить його так, наче мінного поля там немає.
	Когда наша пехота подходит к минному полю, она проходит его так, будто минного поля там нет.
	— Геогрій Жуков

	Стратегічна ситуація обернулася не зовсім на користь Японії.
	— Імператор Хірохіто (в 1945 р.)

	Війна ж, погодьтеся, — річ протиприродна, що забирає у людини природою дане право на життя. Я поранений нею на все життя, і до сих пір ще часто бачу уві сні загиблих товаришів, згарища будинків, розкидану воронками землю ... Я ненавиджу війну ... ^[7]
	— Булат Окуджава

	Якщо говорити про ставлення до цієї війни, ну, що говорити, я був дуже радянський юнак, добровільно пішов на фронт, воював з фашизмом, залишився живий, повернувся, багато переглянув, раптом зрозумів, що якщо відкинути слово "фашизм", то це були дві однакові системи, які вели між собою конкурентну суперечку. Дві тоталітарні системи. Ну, чисто зовнішня різниця була, звичайно. Там була свастика, а тут були серп і молот. Там був біснуватий фюрер, а тут був геніальний вождь усіх народів. Там ненавиділи євреїв відверто, а тут кричали про свою любов до євреїв і тихесенько їх знищували. Ось ця різниця була. А в принципі, дві однакові системи зіткнулися. Я став це розуміти, звичайно, після війни, значно пізніше. Тому я вважаю, що великою війною цю бійню називати не можна, це непристойно. Бійня не буває великою. ... ^[8] — Про ІІ Світову війну
	— Булат Окуджава

	Європа була континентом, звідки почалися дві світові війни. Тому гаслом її повоєнної перебудови стало «Більше ніколи».^[9]
	— Ярослав Грицак

Див. також

Примітки

↑ Фердинанд Фош. Цитати (рос.)
↑ Жуков, Т. 1., с. 126
↑ Фляйшхауэр, с. 42
↑ Фляйшхауэр, с. 371
↑ Жуков, Т. 2., с. 38-39
↑ Жуков, Т. 1., с. 361
↑ Булат Окуджава. Упраздненный театр. Стихотворения. — М.: Эксмо, 2019. — 544 с. — ISBN 978-5-04-101178-9
↑ 1995-й год. Булат Окуджава
↑ Подолати минуле: глобальна історія України, 2021, с. 369

Джерела

Ярослав Грицак. Подолати минуле: глобальна історія України. — Київ: Портал, 2021. — 432 с. — ISBN 978-617-7925-09-4
Жуков Г. К. Спогади і роздуми: У 2 т. Т. 1.— 2-е вид., доп.— К. : Політвидав України, 1990.— 508 с., [32] л. іл., порт.: карти.
Жуков Г. К. Спогади і роздуми: У 2 т. Т. 2.— 2-е вид., доп.— К. : Політвидав України, 1990.— 496 с., [32] л. іл., порт.: карти. ISBN 5-319-00644-6
Фляйшхауэр И. Пакт. Гитлер, Сталин и инициатива германской дипломатии 1938-1939: Пер. с нем. / Вступ. сл. Фалина В. М., предисл. Безыменского Л. А. — М.: Прогресс, 1991. — 480 с. ISBN 5-01-003212-0

Поділіться цитатами з вашими друзями:

[1] Фердинанд Фош. Цитати (рос.)

[2] Жуков, Т. 1., с. 126

[3] Фляйшхауэр, с. 42

[4] Фляйшхауэр, с. 371

[5] Жуков, Т. 2., с. 38-39

[6] Жуков, Т. 1., с. 361

[7] Булат Окуджава. Упраздненный театр. Стихотворения. — М.: Эксмо, 2019. — 544 с. — ISBN 978-5-04-101178-9

[8] 1995-й год. Булат Окуджава

[Подолати_минуле:_глобальна_історія_України—2021——369-9] Подолати минуле: глобальна історія України, 2021, с. 369

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]