Соціалізм

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
Вікіпедія
Червоний колір — символ соціалізму

Соціалізм — соціально-економічні ідеї, основним гаслом яких є соціальна справедливість. Узагальнено — політичні рухи, утворення та партії, що дотримуються «лівих» політичних поглядів.

Цитати[ред.]

  • Епоху обганяють по лівій смузі.
Лєшек Кумор[1]
  • Соціалізм — стрибок людства з царства необхідності в царство свободи.
Фрідріх Енгельс
  •  

Безоглядна революційна рішучість і великодушна людяність — тільки в них справжнє дихання соціалізму. Світ має бути перевернутий, але кожна пролита сльоза, яку можна було осушити — це звинувачення, а кожна людина, яка, поспішаючи у важливій справі, просто через грубу неуважність давить бідного хробака, скоює злочин.

 

Rücksichtsloseste revolutionäre Tatkraft und weitherzigste Menschlichkeit. Dies allein ist der wahre Odem des Sozialismus. Eine Welt muß umgestürzt werden, aber jede Träne, die geflossen ist, obwohl die abgewischt werden konnte, ist eine Anklage, und ein zu wichtigem Tun eilender Mensch, der aus roher Unachtsamkeit einen Wurm zertritt, begeht ein Verbrechen.[2]

  Роза Люксембург
  •  

Українська народна партія визнає соціалістичний ідеал яко єдиний, котрий може остаточно задовольнити український та інші народи, знищити визиск, безправ'є, знищить сучасний устрій, збудований на насиллі, примусі, нерівності і панованні. Цей ідеал такий: взагалі знаряддя виробу фабрики і заводи на землі, оселеній українським народом, мусять належати українцям робітникам, а земля (рілля) — Українцям-хліборобам.[3]

  Микола Міхновський
  •  

Соціалісти вважають, що отримувати прибутки — гріх. Я вважаю, що справжній гріх — зазнавати збитків.

  Вінстон Черчилль
  •  

Соціалізм — це найчесніший людський лад. І він мусить виростати на чистій, на природній людській основі чесності, справедливості і взаємодопомоги людей, а не підтримуватись зграєю платних шпигунів, поліцейських, донощиків, кар'єристів, чиє ім'я — людська безликість. І за такий соціалізм варто боротися до скону.[4]

  Василь Стус
  •  

Соціалізм ґрунтується на відкиданні заповіді «не кради»: він дозволяє владі окрадати всіх, а біднішим — трішки багатших. Він очорнює волю, оскільки накидає зневолення в різних формах, чи то через орган безпеки, чи через бюрократичний контроль, чи через цензуру з точки зору «політичної коректності». Очорнює також підприємництво й ринок, адже соціалізм звернений до тих, яким бракує ініціативи, а добре працювати вони не хочуть або не вміють — що викриває вільна економіка.[5]

 

Socjalizm opiera się na odrzuceniu przykazania „nie kradnij": pozwala on władzy okradać wszystkich, a biedniejszym — tych trochę bogatszych. Oczernia wolność, gdyż narzuca zniewolenie w różnych formach, czy to poprzez organa bezpieczeństwa, czy przez biurokratyczną kontrolę, czy też przez cenzurę względnie „polityczną poprawność". Oczernia też przedsiębiorczość i rynek, gdyż socjalizm odwołuje się do tych, którym brak inicjatywy, a dobrze pracować nie chcą lub nie potrafią — co wolna gospodarka demaskuje.

  Міхал Войцеховський, 2007
  •  

Соціалізм є виявом націоналізму в царині економіки.[6]

  Юрій Михальчишин, 2011

Примітки[ред.]

  1. Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 378
  2. Luxemburg R. Gesammelte Werke. В., 1974. Bd. 4. S. 385.
    (Die Rote Fahne. 18 November 1918)
  3. Витяг з програми Української народної партії 1906 р.. Архів оригіналу за 2015-01-29. Процитовано 2014-03-01.
  4. Сергій Іщенко. ЛІВА ОПОЗИЦІЯ В УРСР. 1945-1985. ЧАСТИНА ПЕРША. Архів оригіналу за 2015-01-29. Процитовано 2014-03-01.
  5. Michał Wojciechowski. Kapitalizm czyli sprawiedliwość. Архів оригіналу за 2015-01-29. Процитовано 2015-01-29.
  6. Юрій Михальчишин. Аксіоми соціал-націоналізму. Архів оригіналу за 2015-01-29. Процитовано 2014-03-01.