Іва́н Олексі́йович Бу́нін (1870–1953) — російський поет, письменник, почесний академік Петербурзької Академії наук (1909), лауреат Нобелівської премії з літератури (1933).
Жінки подібні до людей і живуть близько біля людей[ 1] .
Марнославство вибирає, справжня любов не вибирає[ 1] .
Життя людини виражається у відношенні кінцевого до нескінченного[ 1] .
Не Бог , не Бог нас створив. Це ми Богів творили рабським серцем[ 1] .
Жінки ніколи не бувають такі сильні, як коли вони озброюються слабкістю[ 1] .
Я бачу, чую, щасливий. Все в мені[ 1] .
Найбільше ризикує той, хто не ризикує[ 1] .
Марнославство вибирає, справжня любов не вибирає[ 1] .
Жінку ми обожнюємо за те, що вона владарює над нашою мрією ідеальною[ 1] .
Я нікому нічого не винен, я в борг не займав[ 1] .
Є жіночі душі , які вічно тужать якоюсь сумною спрагою любові і які від цього самого ніколи й нікого не люблять[ 1]
п • о • р Лауреати Нобелівської премії з літератури 1901—1925 1926—1950 1951—1975 1976—2000 2001—2025