Українські народні прислів'я та приказки: природа, її явища
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Українські прислів'я та приказки за темами: |
| Праця. Господарство Знання та уміння Природа, її явища Козаки, козацтво Кохання Мова Москалі Шлюб. Родина і родинні стосунки Сирітська і вдовина доля |
Зима[ред.]
- На Новий рік прибавилось дня на заячий скік[1]
- Зима без снігу, як літо без хліба[1]
- Зима багата снігами, а осінь — снопами[1]
- Добрий той сніг, що вчасно ліг[1]
- Узимку сонце крізь плач сміється[1]
- Не той сніг, що мете, а той, що зверху йде[1]
- Зимою деньок, як комарів носок[1]
- До завірюхи треба кожуха[1]
- У зимовий холод кожний молод[1]
- Мороз — не свій брат[1]
- Хоч мороз і припікає, зате комарів немає[1]
- Нема снігу — нема й сліду[1]
- То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха[1]
- Лютневий сніг весною пахне[1]
- Скільки сніг не лежатиме, а розтанути мусить[1]
- Зимове сонце, як мачушине серце, світить, та не гріє[1]
- Сонце блищить, а мороз тріщить[1]
- Взимку сонце світить та не гріє[1]
- Пищить снігур — скоро зима буде.
- Синиця пищить — зиму віщить.
- Сніг, завірюха, бо вже зима коло вуха.
- Сумний грудень і в свято, і в будень.
- Зимою сонце світить, та не гріє.
- Зимове сонце — як вдовине серце.
- Зимне тепло — як мачушине добро.
- Зимою сонце крізь плач сміється.
- Як зазиміє, то й жаба оніміє.
- Хоч мороз і припікає, зате комарів немає.
- Зима біла, та не їсть снігу, а все сіно.
- Зима літо з'їдає, хоч перед ним і тікає.
- Зимою деньок, як комарів носок.
- Зимова днина така: сюди тень, туди тень, — та й минув день.
- Якби не зима, то б літо було довше.
- Зимою бійся вовка, а літом мухи.
- Зима без снігу — літо без хліба.
- Багато снігу — багато хліба.
- Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур!
- Мороз не велик, та стоять не велить.
Весна[ред.]
- Весняний дощ зайвим не буває[1]
- Березень з водою, квітень з травою, травень з квітами[1]
- У березні день з ніччю зустрічається[1]
- Пізня весна не обдурить[1]
- Весна красна квітками, а осінь — плодами[1]
- Весна багата на квітки, а хліба в осені позичає[1]
- Теплий квітень, мокрий травень — буде в полі врожай[1]
- Весна всім красна[1]
- Сонце гріє, сонце сяє, вся природа воскресає[1]
- Весняний день рік годує[1]
- Весна ледачого не любить[1]
- Весна — наші батько й мати, хто не посіє, не буде збирати[1]
- Весна відмикає джерела й річки[1]
- Дощ у травні — буде хліб славний[1]
- Травень ліси одягає, літо в гості чекає[1]
- Де ластівка не літає, а на весну додому прилітає[1]
- Де лелека водиться — там щастя родиться[1]
- Як у травні дощ і грім, буде радість людям всім[1]
- Травнева роса краще вівса[1]
- Ранні ластівки — щасливий рік[1]
Літо[ред.]
- Бджоли раді цвіту, а люди — літу[1]
- Улітку один тиждень рік годує[1]
- Два рази в році літо не буває[1]
- Садок улітку — як кожух узимку[1]
- Кому влітку холод, тому взимку голод[1]
- Літо запасає, а зима з'їдає[1]
- Літо дає коріння, осінь — насіння[1]
- Літом пролежиш, а зимою з сумою побіжиш[1]
- Одне літо ліпше, ніж сто зим[1]
- Хто літом гайнує, той узимку голодує[1]
- Літом сякий-такий бурянець — як хліба буханець[1]
- Хто влітку буде співати, той узимку буде танцювати[1]
- Хто влітку ледарює, той узимку біду чує[1]
- Що влітку вродиться, то взимку згодиться[1]
- Готуй сани влітку, а воза взимку[1]
- Раді люди літу, а бджоли цвіту.
- Раз літо родить.
- Двічі літа не буває.
- Влітку один тиждень рік годує.
- Літо на зиму робить.
- Літо збирає, а зима з'їдає.
- Літом ногою копнеш, а зимою рукою візьмеш.
Осінь[ред.]
- Осінь збирає, а весна з'їдає[1]
- Осінь усьому рахунок веде[1]
- Восени день блисне, а три кисне[1]
- Восени багач, а навесні прохач[1]
- З осінньої дороги не витягнеш ноги[1]
- Осінь — наша мати, і жебрака нагодує[1]
- Жовтень ходить по краю та виганяє птиць із гаю[1]
- Без хмари дощ не приходить[1]
- Восени і горобець багатий[1]
- Весна багата на квітки, а осінь — на сніпки[1]
- Восени і курчата курми будуть.
- Восени і горобець багатий.
- Осіння муха боляче кусає.
Явища природи, календарна обрядовість[ред.]
- Буває март за всіх варт.
- Як прийде марець, то замерзне старець.
- Вночі тріщить, а вдень плющить.
- Як буде полоз вогкий, то буде й кінь мокрий.
- Блискавка блисне — й камінь трісне.
- До першого грому земля не розмерзається.
- Грім гримить — хліб буде родить.
- Хто в марті сіяти не зачинає, той про своє добро забуває.
- Кинь ячмінь в болото — вбере тебе в золото.
- Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба урожай.
- Сухий марець, мокрий май — буде жито, як той гай.
- Березень сухий, а мокрий май — буде каша й коровай.
- Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
- Як прийшов май — у землю дбай, прийшов іюнь — хоч сій, хоч плюнь!
- Майська роса коням краще вівса.
- Що може вродить камінна гора, коли в їй води нема!
- Ярь — наш отець і мати, хто не посіє, не буде збирати.
- Овес каже: сій мене в грязь — буду я князь, а ячмінь каже: сій мене в болото — буду золото, а гречка каже: сій мене хоч і в воду, аби впору.
- Сій овес в кожусі, жито в брилі.
- Тоді просо засівається, як сухий дуб розвивається.
- Посій в пору, будеш мати зерна гору.
- Хто рано посіє, рано й пожне.
- Ранній пар родить пшеничку, а пізній метличку.
- Сій хліб у годину — будеш їсти кожну днину.
- Посієш вчасно, то і вродить рясно.
- Не вважай на урожай, а гречку сій.
- Весна днем красна, а на хліб тісна.
- Ластівка день починає, а соловей його кінчає.
- Де багато пташок, там нема комашок.
- Як багацько птиць — не буде гусениць.
- Як сіно косять, то дощів не просять, — самі йдуть.
- діждемо літа та нажнемо жита — поставимо в копки та вдаримо гопки.
- Коси, коса, поки роса, а як роса додолу, то ми додому.
- Швидше жніть до обніжка, то буде пирогів діжка.
- Як зелене жати, то нічого не мати.
- Садок літом — як кожух зимою.
- Буде той голодний, хто жнивами холодочку шукає.
- Чекайте, ціпи, прийде на вас осінь!
- Зима спита, де літом був.
- Коли цвіте біб, тоді тяжко на хліб, а як мак, то не так.
- Сім год мак не родив і голоду не було.
- Як уродить метлиця, буде хліб сниться.
- Коли ся риба ловить, тоді хліб не родить.
- Улітку дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять.
- Трапляється і такий год, що на день по сім погод.
- І за доброї години ожидай лихої днини.
- У петрівку день — рік.
- Восени ложка води, а цебер грязі.
- Не вважай на врожай, а жито сій,- то хліб буде.
- Прийшов спас — держи рукавиці про запас.
- Прийде врем'ячко — достигає яблучко й само відпаде.
- Сім погод на дворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете.
- В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, мете, гуде і зверху йде.
- Доки грім не гряне, мужик не перехреститься.
- Не знаючи броду — не лізь у воду.
