Українські народні прислів'я та приказки: знання та уміння

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прислів'я та приказки народів світу:
Українські прислів'я та приказки
Абхазькі прислів'я
Азербайджанські прислів'я
Англійські прислів'я
Американські вислови
Арабські прислів'я
Африканські прислів'я
Баскські прислів'я
Болгарські прислів'я
Вірменські прислів'я
Грецькі прислів'я
Грузинські прислів'я
Давньоіндійські вислови
Єврейські прислів'я
Індійські прислів'я
Ірландські прислів'я
Іспанські прислів'я
Італійські прислів'я
Казахські прислів'я
Караїмські прислів'я
Китайські прислів'я
Колумбійські прислів'я
Комі прислів'я
Латинські вирази
Литовські прислів'я
Малайські прислів'я
Мальтійські прислів'я
Маньчжурські прислів'я
Монгольські прислів'я
Непальські прислів'я
Нідерландські прислів'я
Німецькі прислів'я
Перські прислів'я
Російські прислів'я
Румунські прислів'я
Словацькі прислів'я
Тамільські прислів'я
Тибетські прислів'я
Турецькі прислів'я
Туркменські прислів'я
Удегейські прислів'я
Узбецькі прислів'я
Фінські прислів'я
Французькі прислів'я
Фіпа прислів'я
Фульбе прислів'я
Чеські прислів'я
Шведські прислів'я та приказки
Шорські прислів'я
Якутські прислів'я та приказки
Японські прислів'я
Українські прислів'я та приказки
за темами:
Праця. Господарство
Знання та уміння
Природа, її явища
Козаки, козацтво
Кохання
Мова
Москалі
Шлюб. Родина і родинні стосунки
Сирітська і вдовина доля


Знання та вміння

  • Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в'язати.
  • Без труда нема плода[1]
  • Без хліба і без води погано жити[1]
  • Біда без дощу росте[1]
  • Біда вимучить, біда й виучить[1]
  • Біда розум родить і на розум наводить[1]
  • Біди не продати, ані переміняти[1]
  • Бідний робить — багатому родить[1]
  • Більше діла — менше слів[1]
  • Борода не робить мудрим чоловіка.
  • Веселий сміх — здоров'я[1]
  • Вивели його на чисту воду[1]
  • Виходиш з дому — кланяйся життю молодому[1]
  • Від гніву старієш, від сміху молодієш[1]
  • Від добра добра не шукають[1]
  • Вік живи — Вік учись.
  • В решеті води не наносиш[1]
  • В океані води не зміряєш[1]
  • В умілого і долото рибу ловить!
  • Вода все сполоще, крім лихого слова[1]
  • Водою ситий не будеш[1].
  • Всяка сорока від свого язика страждає[1]
  • Вчення в щасті красить, а в нещасті тішить.
  • Вченому світ, а невченому тьма.
  • Вчорашньої води не доженеш[1]
  • Гарно того вчити, хто хоче все знати.
  • Голова без розуму, як ліхтарня без свічки.
  • Голова не на те, щоб тільки кашкет носить!
  • Горе старому вдома самому[1]
  • Грамоти вчиться — завжди пригодиться.
  • Грамотний — видющий і на все тямущий.
  • Далеко йшов, а добра не знайшов[1]
  • Дарма, що малий, а й старого навчить!
  • Де є життя, там є й надія[1]
  • Де праця, там і пісня[1]
  • Де свої собаки кусають, там хай чужі не пхаються[1]
  • Де старий спотикнеться, там нехай молодий добре напнеться!
  • Де хліб і вода, там нема голода[1]
  • Дивиться рідко, та густо бачить.
  • Добре роби — добре й буде[1]
  • Добрий хліб, коли нема калача[1]
  • Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного.
  • Дожились до того, що нема нічого[1]
  • Жалів вовк кобилу лишив хвіст та гриву.
  • Життя прожити — не поле перейти[1]
  • За битого двох небитих дають, та й то не беруть.
  • За дурною головою рукам і ногам немає спокою.
  • За одного вченого дають десять невчених.
  • За одного грамотного сім неграмотних дають.
  • Згадала стара, як молодою була[1]
  • Здоровий хворого не розуміє[1]
  • Знає, на чім світ стоїть!
  • Знання робить життя красним.
  • І з сивою бородою не все розум приходить!
  • І сила перед розумом никне!
  • І соловейко не співає, коли їсти не має[1]
  • Книга вчить, як на світі жить.
  • Кожна голова має свій розум.
  • Кожна пригода — до мудрості дорога.
  • Кожний кулик своє болото хвалить[1]
  • Коли почав орати, то у сопілку не грати[1]!
  • Кому добре, той співає, кому зле, той плаче[1]
  • Краще горобець у жмені, як журавель у небі[1]
  • Краще їсти хліб з водою, ніж жити чужиною[1]
  • Лежачого хліба ніде нема[1]
  • Людей питай, а свій розум май!
  • Маленька праця краща за велике безділля[1]
  • Молоде орля, та вище старого літає!
  • Мудра голова не дбає на лихі слова.
  • Мудрій голові досить два слова!
  • Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже.
  • Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
  • На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, — як робить[1]
  • Найшла коса на камінь.
  • На те й голова, щоб у ній розум був.
  • Навчай інших — і сам навчишся.
  • Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
  • Наука не йде на бука!
  • Наука не пиво: в рот не віллєш!
  • Науки ні вода не затопить, ні огонь не спалить.
  • Не бажай синові багатства, а бажай розуму!
  • Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить.
  • Незчувся, коли й постарівся[1]
  • Не спитавшись броду, не сунься у воду[1]
  • Не суньте рило не у своє діло ((рос.) Не суньте нос не в свой вопрос)
  • Не краса красить, а розум.
  • Не кажи гоп, поки не перескочиш.
  • Не лінися рано вставати та змолоду більше знати!
  • Не на користь книжку читать, коли вершки лише хапать.
  • Не перо пише, а розум.
  • Не питай старого, а бувалого.
  • Ні богу свічка, ні чорту кочерга![2]
  • Обіцянка - цяцянка, а дурневі радість.
  • Один розум добре, а два ще краще!
  • Одна розумна голова добре, а дві ще краще[1]!
  • Око бачить далеко, а розум ще дальше.
  • Паляниця — хлібові сестриця[1]
  • Перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом!
  • Поважай старих, бо й сам старий будеш[1]
  • Пташка красна своїм пір'ям, а людина — своїм знанням[1].
  • Птицю пізнаєш по пір`ю, а людину по мові[1]
  • Ранні пташки росу п`ють, а пізні — слізки ллють[1]
  • Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш[1]
  • Розживемось, як у пастухи наймемось[1]
  • Розумний батько сина опитати не соромиться.
  • Розумний всякому дає лад.
  • Розумну річ приємно й слухать.
  • Розум — скарб людини[1].
  • Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє[1].
  • Сила та розум — краса людини.
  • Сила уму уступає!
  • Скільки голів, стільки й умів!
  • Старий кінь борозни не псує, та й глибоко не оре[1]
  • Старого горобця на полові не обдуриш.
  • Старість іде і хвороби веде[1].
  • Треба розумом надточити, де сила не візьме.
  • У сусіда ума не позичиш.
  • Усякому на старість розуму прибавиться.
  • Учений іде, а неук слідом спотикається[1].
  • Учись змолоду — пригодиться на старість!
  • Учись — на старість буде як нахідка!
  • Хороший рибак по кльову мусить знати, як рибку звати.
  • Хто в роботі, той і в турботі[1]
  • Хто вчиться змолоду, не зазнає на старість голоду[1].
  • Хто грамоти вміє, той краще сіє.
  • Хто добре учиться, той буде й добре робить.
  • Хто знання має, той мур зламає.
  • Хто людей питає, той і розум має.
  • Хто рано підводиться, за тим і діло водиться[1]
  • Хто хоче багато знати, тому треба мало спати.
  • Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати.
  • Чоловік розуму вчиться цілий вік.
  • Чув дзвін, та не знає, звідки він.[3]
  • Шануй учителя, як родителя!
  • Швидко пісня співається, та не швидко складається[1]
  • Шукай добра, біда сама знайде[1]
  • Щастя без розуму — торбина дірява[1].
  • Що в молодості навчишся, то на старість як знайдеш[1].
  • Що голова, то й розум!
  • Що знаєш, що вмієш, те за плечима не носить.
  • Щоб часом дарма не блудить, чужого розуму питайся.
  • Яка головонька, така й розмовонька!
  • Яка молодість, така й старість[1]
  • Як води боятимешся, то не купатимешся[1]
  • Як голова сивіє, то чоловік мудріє.
  • Як дбаєш, так і маєш[1]
  • Як одступиш од грамоти на аршин, то вона од тебе на сажень.
  • Які літа — такий розум[1]!

Примітки


Bookmark-new.svg