Весна

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Дерево навесні
Contra spem spero!
Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!
Леся Українка[1]
  • Весна — це єдина революція на цім світі, варта того, аби бути сприйнятою серйозно, єдина, яка принаймні завше має успіх (Федір Тютчев)
  • Весна днем красна, а на хліб тісна. (Українська народна приказка)
  • Лиш глянь як весна нам вбирає природу, а роздягає панянок, особливо замолоду (Лех Конопінський)
  • Юнацтво, що загинуло на війні, те саме, що вилучена з року весна[2].
  •  

Кохайтесь, цілуйтесь, —
На те і весна!
Не зглянетесь, любі,
Як згасне вона![3]Миколая Божук «Згадала я нічку…» (1930)

  •  

Весна — час планів і припущень. — «Анна Кареніна»

 

Весна — время планов и предположений.[4]

  Лев Толстой
  •  

Якийсь таємний запах у весни,
він проникає в душу, як проміння.
Тремтить, мов спомин, лиє віщі сни,
які ти жив давно і без сумління.[5]

  Сергій Губерначук

З народних пісень[ред.]

  •  

1. Ой вже весна,
Ой вже красна,
Із стріх вода капле. (3)

2. А нашому
Олесьові
Мандрівочка пахне. (3)

[...]

5. Ой вже весна,
Ой вже красна,
Що ти нам принесла? (3)

6. — Я принесла
Дівкам зілля,
А хлопцям весілля[6].
«Ой вже весна»

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

  • Народні пісні Хмельниччини (з колекції збирачів фольклору) / упорядкув. та вступ. статті М. К. Дмитренка, Л. О. Єфремової ; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. — Київ: Наукова думка, 2014. — 720 с. — ISBN 978-966-00-1464-0