Соловейко

	Соловейко
	Синьошийка (Luscinia svecica)
	Стаття у Вікіпедії
	Медіафайли у Вікісховищі

Цей термін має також інші значення. Див. Соловей

Солове́йко (Luscinia), також неофіційно солове́й — рід дрібних птахів родини мухоловкових ряду Горобцеподібних.

Цитати

	Серце моє примирало від щастя; за плечима у мене виростали крила мрії рожевої, і я летів далеко, високо-високо вгору до ясних зірок. Піді мною все зливалось у темній сутіні: і садок, і лісок, і поле. Все, все. Один спів соловія було чути виразно, дуже виразно: він перейняв усю просторінь між небом і землею^[1]… — «Гість»//«Сни»
	— Михайло Косач

	Тиша, музикальна тиша ночі панує над округою, — а над усім панує соловейко; пісня його лунає, котиться, ллється, ллється без кінця! На хвилину він замовкне, але повітря ще повне його співом чарівним. Ось він тьохнув знову, раз, другий, і знов полинула його пісня широко, високо, далеко. Зорі спалахнули і ще люб'язніше замиготіли у безодній горі. Серце дівоче то замирає, то тіпається враз з тьохканням чарівного співця, а думка, а мрія лине далеко, далеко за синє море, у небо високе, у степи широкі^[2]… — «На огнище прогресу»
	— Михайло Косач

	Я відчинив вікно з своєї хати в садок; темне гілля зазирнуло до мене, десь в траві зажеврів світлячок, широкою хвилею укупі з лагідним вітром вечірнім ринули пахощі квітів і спів соловейків. Соловейко співав. Ох, як співав. Спів його так і лунав чистим щастям, натхненням небесним. Я сідав біля вікна, слухав спів і впивався солодким диханням ночі і садку^[1]. — «Гість»//«Сни»
	— Михайло Косач

	Солов’ятко, маленьке солов’ятко, рости великий – будеш великий, співатимеш свої пісеньки, у яких промовлятимеш своїми трьома голосами усі наші слова, але ніколи не проспіваєш людського слова «смерть»^[3].
	— Василь Голобородько

Соловейко щебече,
А зозуленька кує,
— Скажи, скажи, зозуленько,
Де мій милий ночує^[4]?

Михайло Косач (Михайло Обачний). Твори. Переклади. Листи. Записи кобзарських дум / Упоряд. Мірошниченко Л. — Київ: Видавничий дім «Комора», 2015. — 2017 с. — ISBN 978-617-7286-26-3
Народні пісні Хмельниччини (з колекції збирачів фольклору) / упорядкув. та вступ. статті М. К. Дмитренка, Л. О. Єфремової ; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського.. — Київ: Наукова думка, 2014. — 720 с. — ISBN 978-966-00-1464-0
Вано Крюґер. Розчахнута квітка. — Київ: 2020. — 128 с. — ISBN 978-617-7313-47-1

Поділіться цитатами з вашими друзями: