Українські народні прислів'я та приказки: праця, господарство

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Українські прислів'я та приказки
за темами:
Праця. Господарство
Знання та уміння
Природа, її явища
Козаки, козацтво
Кохання
Москалі
Шлюб. Родина і родинні стосунки
Сирітська і вдовина доля


Праця

  • Бджола мала, а й та працює[1].
  • Без діла жить — тільки небо коптить[1].
  • Без діла слабіє сила[1].
  • Без охоти нема роботи[1].
  • Без роботи день роком стає[1].
  • Без сокири не тесляр — без голки не кравець.
  • Без труда нема плода.
  • Будеш трудиться — будеш кормиться[1].
  • Від роботи й коні дохнуть
  • Губами говори, а руками роби!
  • Де руки й охота, там скора робота[2].
  • Для нашого Федота не страшна робота[2].
  • Діло майстра величає[2]!
  • Добре діло утіха, коли ділові не поміха[2].
  • Добре роби — добре й буде!
  • Добрий початок — половина діла[2].
  • Добра пряха на скіпку напряде.
  • Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!
  • За один раз не зітнеш дерева враз[2].
  • Заклопотався, як квочка коло курчат[2].
  • Зароблена копійка краща за крадений карбованець.
  • Кожна пташка своїм дзьобиком живе[3].
  • Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.
  • Коли почав орати, то у сопілку не грати!
  • Лежачого хліба ніде нема[3].
  • Маленька праця краща за велике безділля.
  • На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить[4].
  • На охочого робочого діло найдеться[4].
  • Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.
  • Не взявшись за сокиру, хати не зробиш[4].
  • Не дивись на чоловіка, а на його діло.
  • Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
  • Не місце красить чоловіка, а чоловік місце[4].
  • Не можу стояти доки інші працюють, піду полежу
  • Не одежа красить людину, а добрі діла.
  • Не святі горшки ліплять, а прості люди[4].
  • Не сокира теше, а чоловік.
  • Недаром говориться, що діло майстра боїться[4].
  • Печені голуби не летять до губи.
  • Під лежачий камінь вода не тече[4].
  • Поки не упріти, поти не уміти[5].
  • По роботі пізнати майстра[4].
  • Праця чоловіка годує, а лінь марнує[4].
  • Працює, як чорний віл.
  • Працюй, як коняка, а їж, як собака.
  • Ранні пташки росу п'ють, а пізні — слізки ллють[5].
  • Рання пташка росу оббиває.
  • Роби до поту, а їж в охоту[5]!
  • Робить, як чорний віл.
  • Робота не вовк, в ліс не втече
  • Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.
  • Старається, як мурашка[5].
  • Того руки не болять, що уміють.
  • Треба нахилиться, щоб з криниці води напиться[6].
  • Труд чоловіка кормить.
  • Трудова копійка годує довіку[6].
  • Хочеш їсти калачі — не сиди на печі[6].
  • Хто багато робив, той і багато знає[6].
  • Хто в роботі, той і в турботі[6].
  • Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
  • Хто робить кревно, той ходить певно[6].
  • Хто що вміє, то і сіє.
  • Хто що знає, тим і хліб заробляє[6].
  • Чесне діло роби сміло[7]!
  • Щира праця мозолева[7].
  • Що ранком не зробиш, то вечором не згониш.
  • Щоб рибу їсти, треба в воду лізти[7].
  • Як без діла сидіти, то можна одубіти[7].
  • Як дбаєш, так і маєш[7].
  • Як ручки зароблять, так ніжки сходять[7].

Господарство

  • Хату руки держать.
  • Нова хатка — нова гадка.
  • Без хазяїна й двір плаче.
  • Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки — хата.
  • Всякий двір хазяйським оком держиться.
  • Хазяйське око товар живить.
  • Свій глаз — алмаз, чужі руки — круки.
  • В доброго хазяїна й соломинка не пропаде.
  • У дурного хазяїна й колесо з воза украдуть.
  • Кепський господар десять робіт зачинає, жодної не кінчає.
  • Привикай до господарства змолоду, то не будеш знати на старість голоду.
  • Роби на дворі — буде й в коморі.
  • Чого не доглянеш очима, за те відповіси плечима.
  • Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш.
  • Земля-трудівниця аж парує, та людям хліб готує.
  • На тобі, небоже, що мені негоже.
  • На чорній землі білий хліб родить.
  • На добрій землі що не посієш, те й вродить.
  • Жита ростуть, як з води йдуть.
  • Ялова земля не нагодує, а сама їсти просить[7].
  • Хліб на хліб сіяти — ні молотити, ні віяти.
  • Хто землю удобряє, тому й земля повертає.
  • Не земля родить, а руки.
  • Хто землі дає, тому й земля дає.
  • Дай землі, то й вона тобі дасть.
  • Давай нивці, то й нивка дасть.
  • Де господар добре робить, там і поле буйно родить.
  • Де господар не ходить, там нивка не родить.
  • Не питає добрий жнець, чи широкий загонець.
  • Коли зореш мілко, посієш рідко, то й уродить дідько.
  • Як мілко орати, краще випрягати.
  • Де оре сошка, там хліба трошки.
  • Глибше орати — більше хліба жувати.
  • Там ся добре діє, де два оре, а третій сіє.
  • Сій не пусто, то збереш густо.
  • Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб, як море, а нечистим посієте — собі шкоди надієте!
  • Хто хоче збирати — мусить добре засівати.
  • Що посіяв, те і вродить.
  • Яке посієш, таке і пожнеш[7].
  • Як посієш наволоком, то і вродить ненароком, а як посієш густо, то не буде пусто.
  • Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче!
  • Хліб усьому голова.
  • Як хліб буде, то й все буде.
  • Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться.
  • Хліб на ноги ставить, хміль з ніг валить[7].
  • На вітер надіяться — без мелива бути.
  • Зерно до зерна — та й мірка повна.
  • Де борошно, там і порошно.
  • З гречки та проса — і каша й паша.
  • З поганої трави — погане й сіно.
  • Яка трава, таке й сіно.
  • Яка пшениця, така й паляниця.
  • Яка яблунька, такі й яблука[7].
  • Яка грушка, така й юшка[7].
  • Яка прядка, така й нитка.
  • Яка пряжа, таке й полотно ляже.
  • Кожному овочеві свій час.
  • Аби цвіт, а ягідки будуть.
  • Не з кожного цвіточка ягідочка!
  • Терен груш не родить.
  • Буряк — не дурак: на дорозі не росте, а все на городі.
  • Пусти осот в огород — огірків не буде.
  • Не вродив мак — пробудемо й так.
  • Сади дерево ззамолоду — на старість як нахідка.
  • Корова в дворі — харч на столі.
  • Не рахуй овець в череді, а рахуй в загороді.
  • Добра штука оті вівці: і кожух, і свита, і губа сита!
  • Сінним конем, а солом'яним волом не далеко заїдеш.
  • Любиш поганяти, люби й коня годувати.
  • Їдь, кобило, хоч три дні не їла!
  • Даси коневі полови — будеш робить поволі.
  • Гладь коня вівсом, а не батогом!
  • На батозі далеко не поїдеш.
  • Сип коневі мішком — не ходитимеш пішком!
  • Хто коня годує, той дома ночує.
  • В дорозі, у гостині пам'ятай о худобині.
  • Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує.
  • Добре тому в дорозі, хто сидить на возі.
  • На те коня кують, щоб не спотикався.
  • Люблю Сивка за звичай: хоч крекче, та везе.
  • У доброго коня верстви не довгі.
  • Немазаний віз скрипить, а мазаний сам біжить.
  • Пожалієш ухналя, то й підкову згубиш.
  • Пожалієш личка, не поможе й вірьовка!
  • Пропав батіг — пропадай і пужално!
  • Коли віл пропав, то пропадай і ярмо!
  • Як снасть ламається — то чоловік ума набирається, а як худоба пристає — то чоловікові ума не стає.
  • Як добрий став — риба буде, а стече став — болото буде[7].
  • Погана сітка — для риби не клітка.
  • Час не віл — його не налигаєш!
  • Згаяного часу і конем не доженеш.
  • На годину спізнився — за рік не доженеш.
  • Не доженеш і конем, що запізниш одним днем.
  • Згайнуєш на жнивах хвилину — втратиш не одну зернину.
  • Літом хто гайнує, той зимою голодує.
  • Хто літом жари боїться, той зимою не має чим погріться.
  • Десять років мак не родив і голоду не зробив.

Примітки


Bookmark-new.svg