Українські народні прислів'я та приказки: мова
Українські прислів'я та приказки — прислів'я та приказки українців. Багато українських прислів'їв виражають любов до Батьківщини, готовність її захищати, осуд зрадників, стверджують необхідність дружби між народами тощо. Прислів'я представляють малу форму народної поетичної творчості, короткий, ритмізований вислів, що несе узагальнену думку, висновок, іносказання з дидактичним ухилом.
| Українські прислів'я та приказки за темами: |
| Праця. Господарство Знання та уміння Природа, її явища Козаки, козацтво Кохання Мова Москалі Шлюб. Родина і родинні стосунки Сирітська і вдовина доля |
Мова
[ред.]- Байка байкою, а борщ стигне.
- Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
- Більше діла — менше слів.
- Будь господарем своєму слову.
- Від красних слів язик не відсохне.
- Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
- Від солодких слів кислиці не посолодшають.
- Від теплого слова і лід розмерзається.
- Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
- Впік мене тим словом, не треба й вогню.
- Гостре словечко коле сердечко.
- Де мало слів, там більше правди.
- Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
- Діла говорять голосніше, як слова.
- Добре слово краще, ніж готові гроші.
- Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
- Дурний язик попереду розуму біжить.
- Дурний язик — голові не приятель.
- З москалем дружи, а камінь за пазухою держи.
- З пісні слова не викидають і свого не вставляють.
- За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
- І від солодких слів буває гірко.
- Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.
- Коли москаль каже «сухо», то певно буде по вуха, та ще й замочишся.
- Коня керують уздами, а чоловіка — словами.
- Красне слово — золотий ключ.
- Краще переконувати словами, як кулаками.
- Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.
- Мовивши слово, треба бути йому паном.
- М'які слова і камінь крушать.
- На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.
- Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.
- Не кидай слова на вітер.
- Не так то він діє, як тим словом сіє.
- Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.
- Перше погадай, потім повідай.
- Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.
- Рідна мова — не полова: її за вітром не розвієш.
- Слова пристають, як горох до стінки.
- Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
- Слово — не полова, язик — не помело.
- Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
- Слово — вітер, письмо — грунт.
- Слово до ради, а руки — до звади.
- Слово до слова — зложиться мова.
- Слово може врятувати людину, слово може і вбити.
- Слово старше, ніж гроші.
- Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.
- Удар забувається, а слово пам'ятається.
- Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
- Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
- Чиєсь одне слово губить діло.
- Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.
- Шабля ранить тіло, а слово — душу.
- Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
- Що кому треба, той про те й теребить.
- Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.
- Як овечка: не мовить ні словечка.
Джерела
[ред.]
