Вогонь

Вого́нь (англ. fire) — швидке горіння, що супроводжується значним виділенням тепла та світла, полум'ям і димом.

Вогонь

Цитати

	Любов, як вогонь, — без їжі гасне
	— Михайло Лермонтов

	Сім'я без дитини, що осередок без вогню.
	— Вірменське прислів'я

	Секс — це вогонь, а ті, хто грають з вогнем, можуть і обпектися.
	— Шакіра

	Те, що вогонь не знищує, він загартовує.
	— Оскар Вайльд, «Портрет Доріана Грея»

	Після вогню навіть земля чорна.
	— Сергій Губерначук

	Вогонь є природним символом життя та пристрасті, хоча це єдина стихія, в якій ніщо не може жити.
	— Сюзанна Лангер

	Гей! Томе Бомбадиле, Томе Бомбадилло! Водою, лісом і пагорбом, очеретом і вербою, вогнем, сонцем і місяцем, прислухайся зараз і почуй нас! Прийди, Томе Бомбадиле, бо ми потребуєм тебе зараз!
	Ho! Tom Bombadil, Tom Bombadillo! By water, wood and hill, by reed and willow, By fire, sun and moon, harken now and hear us! Come, Tom Bombadil, for our need is near us!
	— Джон Роналд Руел Толкін

Поезія

	Вогні-вогні, хто знає їх буття? Вони, як люди, повсякчасно вперті. Вогні натхнення, радості й життя, вогні занепаду, війни і смерті. Тремтять вогні в космічній далині – дурманить ніч їх зоряне безсоння. Знов мерехтять у рідній стороні вогні надій, як зорі в тій безодні. Як мирно полум’я гасає в комині, коли над ним клопоче сива мати. Та на війні – примушують вогні над попелищем згорблено ридати. Кохання іскра в серце попаде і розведе вогонь, життя заради. Але любов згорить і пропаде в вогнищі, що звелось від іскри зради. Є два вогні поміж усіх людей. Вогонь-творець – дарунок Прометея – закляття від облудливих ідей – найвища, найрозумніша ідея. Вогонь нищитель – здобуває смерть і ласо пожирає свою жертву. Він – не творець, він роздовбає твердь, не здатний возвести, а лиш роздерти. Отак і люди ходять по землі, як два вогні… Одні – її руйнують, А другі – відбудовують її, аж поки інші знову не сплюндрують. Вже страшно людям по землі ходить. Бояться люди землю відчувати: убити легше, аніж породить, зламати швидше, аніж збудувати. Вогні-вогні… Хто знає їх буття? Вони, як люди, не завжди відверті: вогні натхнення, радості й життя, вогні занепаду, війни і смерті.
	— Вірш "Вогні", Сергій Губерначук