Брайчевський Михайло Юліанович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Юліанович Брайчевський
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії

Михайло Юліанович Брайче́вський (1924 — 2001) — український історик та археолог.

Цитати[ред.]

  •  

Боротьба з «шкідливими наслідками культу особи» до осени 1964 року зводилася переважно викреслювання імени Сталіна (навіть у таких контекстах, де його згадка була конче необхідною) та до перегляду деяких засад, свого часу висунутих самим Сталіним і піднятих до рівня незаперечної догми. Цей перегляд обмежувався часто поверховими шарами, тоді як суть справи залишалася незайманою. Тим часом протягом 30-х, 40-х та на початку 50-х років у нашій історіографії вкорінилися деякі тези, що становлять собою очевидне викривлення історичної правди і ревізію теоретичних підвалин марксизму-ленінізму.[1]«Приєднання чи возз'єднання?»

  •  

Історія України дістала дуже своєрідну інтерпретацію. Виходило, що на протязі багатьох століть український народ боровся головним чином... проти власної національної незалежности. Що незалежне існування було величезним злом для нашого народу. І що, отже, всі ті, хто кликали його на боротьбу за національну незалежність, були... найлютішими ворогами українського народу.[2]«Приєднання чи возз'єднання?»

Про нього[ред.]

  •  

… ця праця, написана мабуть перед 1969 роком, яскравіше за будь-яку іншу свідчить про авторову вірність науковій істині. Намагаючись виправити помилки в історіографії УРСР, які вкралися туди протягом останніх 40 років. М. Ю. Брайчевський сказав правду про два найсуттєвіші моменти в історії українсько-російських відносин: Переяслав 1654 і Андрусів 1667.[3]Роман Рахманний про «Приєднання чи возз'єднання?»

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

  • Брайчевський М.. Приєднання чи возз'єднання? Критичні зауваги з приводу однієї концепції. — Торонто: Видавництво «Нові дні», 1972. — 66 с.