Губерначук Сергій Григорович
Зовнішній вигляд
Сергій Григорович Губерначук | |
Поет, актор Сергій Губерначук | |
Стаття у Вікіпедії |
Сергі́й Григо́рович Губерначу́к (Ґуберначук; 1969 – 2017) — український поет, актор, драматург, читець, автор пісень, співак.
Цитати
[ред.]Про святе і вічне
[ред.]- Золотом пишеться Боже ім’я і промовляється золотовусто.
- Усе святе – просте.
- Слава Тобі, Господи, за священні ро́зклади!
Про Україну
[ред.]- Уставаймо з колін!
- Розпрягаймо свій спів.
- Україну єднаймо,
- шануймося!
- Єдино-український стяг нестимуть!
- Краща країна починається з кращих нас.
- Україна всюди, рідна, запашна,
- Хай лунатиме за́вжди вільний голос людини!
- Україна в нас – на всіх одна!
- Проріжмо шлях на вільний лан.
Про світ і час
[ред.]- Космічні тенденції
- Прийшов той час, коли усе,
- давно пов’язане з Землею,
- змінивши сутність, нас несе
- у божевільну ґалерею.
- Час – загострювач лез… поміж сцілл і харібд.
- ні біжить, ні стоїть на місці – лине.., лине хором святих сподівань.
- Щосекунди стрілка тікає від нас по циферблату днів...
- Відкрий очі на зупинці часу – і побачиш обриси майбутнього.
Про життя і смерть
[ред.]- Сон – необхі́дна ланка в системі самозахисту. Шок – обхідна́ ланка в системі самозахисту.
- Смерть – остато́чна ланка в системі самозахисту.
Про долю і щастя
[ред.]- Не хвалися долею! А долю спокутуй.
- Ніколи не пізно стати тим, ким судилося бути.
- Скажи "люблю" своїй змученій долі.
- Моє щастя таке велике, що б'ється у скронях.
- Як багато мені мало…
Про любов і кохання
[ред.]Святі – Любов у Злі й Блаженство у Стражданні.[1] |
Моя любов давно належить не мені.[2] |
Багато любові не буває.[2] |
Чи буває кохати невчасно?[2] |
Не поспішай, не поспішай. Інакше – ми не зрозуміємо любові.[2] |
Нехай любов моя не та вже, бо більша за любов.[2] |
Ось – я очистив любов свою. У спокою.[2] |
З любов'ю справдиться все, що інакше не справдиться.[2] |
Усім тобі завдячую, Любове.[1] |
- Уявіть собі, що весь світ – Любов...
- Де любов – там завжди ллється кров.
- Усім, кого люблю, я винен знов. Моя вина – на всіх одна любов.
- Жінка завжди шукає кохання, а чоловік – революцію.
- Кохання – Церква, тільки-от свою я не возведу на диких пустирях.
- Диво народження слова "люблю" – у таїні неймовірно глибокій.
- Коралове намисто для тебе збираю я по краплі...
- Я з тобою, як з Богом ця ікона при стіні!
- Тебе розбавлю барвами в олії – і розфарбую всі меланхолії!
Ти багата, як Рим, як чотири Південні Кореї, |
Про творчість, поезію, мистецтво
[ред.]- Творчість – породжена безмежністю.
- Творчість – Така́, як Ти!
- А ти – свята без імені й без назви, ти – просто думка, випадковий гість.
- Як немає птахи – то й пісень не маю.
- Я продам білий світ – і куплю собі крила
- у знайомого анґела в Чистий Четвер.
- Я відчую політ, бо мені так кортіло
- стартувати з усіх джомолунґм і говерл!!
- Дай, я буду таким, як хочу, щоб не всі мене розуміли…
- Ти вбачаєш у цьому злочин? Я вбачаю у цьому – крила!..
- Я загубив свій вірш. Гаразд! Може, його хтось знайде. Вірш задихає на нього ладаном і чиєсь горе пройде.
- Часто поета на допит всі непоети ведуть.
- Люби поезію, ходи до неї в гості, хоч раз на рік – послухай, чи жива?
- Голкою художники малюють свої шедеври.
- Між нами, акторами, кажучи, усі вже давно є акторами.
Про різне
[ред.]- Космос промовляє нотами Баха.
- За небесною межею – маячня земна.
- Удосконалюй простоту.
- Ліпше – не мати, краще – не знати, ніж загубити – і пам’ятати…
- Розповів – загубив, промовчав – і знайшов.
- Навіщо нам, неспіваним пісням, шукати в паузах свої слухняні ноти?
- Гіркий шоколад такий... солодкий.
- Шелест купюр, як і блиск монет.
- Чим вище політ, тим вільніші крила.
- Постійність треба виховувати, як дитину.
- Гірко, коли сліпих овець ріже їхній поводир.
- На старість погляд втрачає свіжість.
- Дуже приємно було познайомитися з одним вагітним чоловіком.
- Щойно в нього має народитися надія, маленька надія на краще.
- Він казав мені про це сповненими слізьми очима.
- Бог терпів — і Нам велів!
- Тілько ж Ми не чули слів
- після того до волів:
- "Не терпіте ж, поготів!!!"
- Самого себе репресія – ця проґресивна депресія.
- Не боюся потонути... Я так давно живу на глибині.
- Не все почую в цьому світі я, не все побачу, але все пробачу.
- Прощення – це спасіння.
- Якщо цей день і означає щось,
- то те лише, що це червона дата,
- яку я буду за́вжди святкувати,
- щоб пам’ятати – я́к пережилось.
- Місце, яке болить, леліють і люблять сильніше.
- Безвихідь суєти в листопаді так відчутна.
- Навіть у глибокому погребі скляний осколок шукає і відбиває світло.
Примітки
[ред.]Посилання
[ред.]- Губерначук Сергій. Роздуми про Cвяте і Вічне
- Губерначук Сергій. Роздуми про світ і час
- Губерначук Сергій. Роздуми про Україну
- Губерначук Сергій. Роздуми про життя, долю, щастя
- Губерначук Сергій. Роздуми про любов і кохання
- Губерначук Сергій. Роздуми про творчість, поезію, театр
- Губерначук Сергій. Роздуми про правду і труд
- Губерначук Сергій. Роздуми про різне
Джерела
[ред.]- Губерначук С.Г. Усім тобі завдячую, Любове… / С. Губерначук. – Київ: Про формат, 2018. – 340 с. – ISBN 978-617-7457-53-3
- Губерначук С.Г. Переді мною... / С. Губерначук. – Київ: Майстер-принт, 2018. – 128 c. – ISBN 978-617-7518-50-0
- Губерначук С.Г. Перґаменти / С. Губерначук. – Київ: Майстер-принт, 2018. – 200 c. – ISBN 978-617-7518-66-1
- Губерначук С.Г. Дай, я буду таким, як хочу... / С. Губерначук. – Київ: Майстер-принт, 2019. – 64 c. – ISBN 978-617-7778-05-8
- Губерначук С.Г. Поезії розбурханих стихій / С. Губерначук. – Київ: ArtHuss, 2019. – 192 c. – ISBN 978-617-7778-13-3
- Губерначук С.Г. Учорашнє / С. Губерначук. – Київ: ArtHuss, 2019. – 109 с. – ISBN 978-617-7778-32-4
- Губерначук С.Г. Мозаика (рос.) / С. Губерначук. – Київ: ArtHuss, 2020. – 142 с. – ISBN 978-617-7778-50-8
- Губерначук С.Г. Сопілка. / С. Губерначук. – Київ: Тропеа, 2022. – 208 с. – ISBN 978-617-7894-55-0
- Губерначук С.Г. Силуэты снов. / С. Губерначук. – Київ: Тропеа, 2022. – 168 с. – ISBN 978-617-7894-23-9
- Губерначук С.Г. Розсипане золото літер. – Збірка роздумів, цитат, віршів. / С. Губерначук. – Київ: Тропеа, 2023. – 210 с. – ISBN 978-617-7894-75-8