Зрада
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Зрада — порушення вірності кому-небудь або чому-небудь.
Цитати[ред.]
Я не боюся нічого, крім зради.[1] |
|||||
| — Жанна д'Арк |
Какъ и почему это случилось съ «Зарею»? палъ ли Севастополь?[2] повелся ли какій-то мятежъ въ Варшавѣ? сошла ли вся Ставропигія съ ума? что предала любезнѣйшее дитя Руси, сердце нашего сердца въ измѣнническія руки?![3] — здивування з приводу переходу львівської ставропігійської газети «Зоря Галицка» з «язичія» на народну українську мову |
|||||
| — Богдан Дідицький, український письменник-москвофіл (лист до Я. Головацького, 1854 рік) |
- Він знаходив час, щоб займатися мною і щоб зраджувати мені щодня. (Коко Шанель)
- Юди теж навчилися носити хрести. (Станіслав Єжи Лєц)
- Люблю зраду, але не зрадників. (Гай Юлій Цезар)
- Страшна свобода, доведена до рівня зради. (Сергій Губерначук)
Примітки[ред.]
- ↑ Жанна д’Арк // Самые остроумные афоризмы и цитаты. Великие женщины истории. — Москва: АСТ, Астрель, 2012. [електронна книга]
- ↑ Саме тоді тривала оборона Севастополя у Кримській війні
- ↑ Національна ідентифікація українців Галичини у XIX — на початку XX століття (еволюція етноніма) / наук. ред. І. В. Орлевич; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Інститут релігієзнавства — філія Львівського музею історії релігії. — Львів: Логос, 2016. — С. 133.
Джерела[ред.]
