Поезія

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:

Пое́зія (грец. ποίησις — «творчість» від ποιέω — «роблю», «творю») — художньо-образна словесна творчість, в якій мова використовується з естетичною чи евокативною (знаково-символічною) метою окрім або замість самої денотації.

Цитати[ред.]

  •  

Здається, Борис Пастернак сказав, що поезія — це трава, яка є всюди. Це правда. Треба тільки нахилятися і брати її[1].

  Іван Драч
  •  

Істинна поезія тому і є живим організмом, живим голосом, бо концентрує в своїй плоті – слові й звуці – голос народу, виявлений голосом поета. Медіятором між ними є речовина, матеріял поезії – слово словникове, зі словників існуючих і неіснуючих[2].
З промови «В мене уже народжується Бог», 1988

  — Леонід Плющ
  •  

Ніхто не може бути добрим поетом… без душевного вогню і без деякого натхнення, свого роду божевілля.[3]

  Демокріт
  • Мусить поет приховати негарне й ганебне
Не виводить на сцену й не вчити його.[4]
 — Есхіл
  •  

Поезія філософічніша і серйозні­ша від історії: поезія говорить більше про загальне, істо­рія — про окреме.[5]

  Аристотель
  •  

Поезії, й тільки поезії, має належати в мистецтві мовлення першість. Це — споконвічна мова богів. Поет, за словами Платона, засідаючи на триніжку муз, охоплений натхненням, виливає з себе все, що прийде на його вуста, немов струмінь джерела; він не обдумує й не зважує своїх слів і вони течуть із нього в нескінченному різноманітті барв, суперечливі за своєю суттю й не плавно і рівно, а поривами. Сам він із голови до ніг поетичний, і, як стверджують учені, давня теогонічна поезія — це і є перша філософія.[6]

  Мішель де Монтень
  •  

Поезія — це щось більше, ніж самі поети, щось поза ними, понад ними! Перед нею безсилі революції[7]. — З передмови до повісті «Мала Фадетта», 1848

  Жорж Санд
  • Класична пластика, і контур строгий,
    І логіки залізна течія —
    Оце твоя, поезіє, дорога.
    Леконт Деліль, Жозе Ередія,
    Парнаських зір незахідне́ сузір'я
    Зведуть тебе на справжнє верхогір'я[8]. (Микола Зеров)
  •  

Поезія — це життя мови. Доки існує поезія, доти мова не є чимось застиглим і внормованим. Поезія дозволяє тобі порушувати правила[10].

  Сергій Жадан
  •  

Поезія — це спосіб існування. Спосіб побачити, як насправді все з усім пов'язано[11].

  Юрій Андрухович
  •  

Поезія — це така вічність, реальність, вища від реальності доторканної. Але це реальність, яка кличе мене до себе, в якій мені би хотілося жити[12].

  Дмитро Павличко
  •  

Світ сповнений барв, поезій і мелодій.[13]

  Сергій Губерначук
  •  

Словоприкладство рук. Рукоприкладство слів. [13]

  Сергій Губерначук
  •  

Рима – проста й заримована Богом, й окреслена віщим дощем.[13]

  Сергій Губерначук
  •  

Поезія не любить поклоніння.[13]

  Сергій Губерначук
  •  

Люби поезію, ходи до неї в гості, хоч раз на рік – послухай, чи жива?[13]

  Сергій Губерначук
  •  

Надходить мрія нової поезії.[13]

  Сергій Губерначук
  • Поети стріляють римами, чекісти — із револьверів! / У серце стріляють. Серце — мішень для куль і для рим. (Іван Світличний)
  • Поезія — це не «кращі слова в кращому порядку», це — вища форма існування мови. (Йосип Бродський)
  • У душі кожної людини є клапан, що відкривається тільки поезією. (Микола Некрасов)
  • Що сталося б з літературою, якби справа її не захищалася? У нас є свій касаційний суд — це майбутнє. Щасливий той, хто може постати перед ним. (Оноре де Бальзак)

Джерела[ред.]

  • Зеров, Микола. Твори: В 2 т. — К.: Дніпро, 1990. — Т. 1.: Поезії. Переклади / Упоряд. Григорій Кочур, Дмитро Павличко. — 843 с.
  • Світличний І. Поезії // Світличний І. О. Світлична Н. О. З живучого племені Дон Кіхотів / Упоряд. Коцюбинська М., Неживий О..— К.: Грамота, 2008,— с. 138–207. ISBN 978-966-349-128-8
  • RECвізити: антологія письменницьких голосів. Книга перша. Упоряд. Тетяна Терен. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. — 280 с. — ISBN 978-617-679-190-4

Примітки[ред.]

  1. RECвізити1, 2015, с. 216
  2. Промови лауреатів премії Фундації Антоновичів Леонід Плющ «В мене уже народжується Бог»
  3. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. — С. 19
  4. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. — К.: Либідь, 2001. — С. 19
  5. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. — С. 21
  6. Пензенский, А. А. Нострадамус. Вся правда о великом пророке и его пророчествах. — М. : Эксмо, 2005. — С. 176.
  7. Санд, 2016, с. 83
  8. Зеров, Микола. Твори: В 2 т. — К.: Дніпро, 1990. — Т. 1.: Поезії. Переклади / Упоряд. Григорій Кочур, Дмитро Павличко. — с. 66
  9. Іван Світличний (ukrlit.vn.ua)
  10. RECвізити1, 2015, с. 243
  11. RECвізити1, 2015, с. 43
  12. RECвізити2, 2017, с. 159
  13. а б в г д е Губерначук С.Г. Дай, я буду таким, як хочу.... – збірка віршів, висловів, роздумів – Київ: Майстер-принт, 2019. – 64 c. – С. 19, 29, 30, 32–34.