Поезія

Пое́зія (грец. ποίησις — «творчість» від ποιέω — «роблю», «творю») — художньо-образна словесна творчість, в якій мова використовується з естетичною чи евокативною (знаково-символічною) метою окрім або замість самої денотації.

Цитати

	Здається, Борис Пастернак сказав, що поезія — це трава, яка є всюди. Це правда. Треба тільки нахилятися і брати її.
	— Іван Драч

	Істинна поезія тому і є живим організмом, живим голосом, бо концентрує в своїй плоті – слові й звуці – голос народу, виявлений голосом поета. Медіятором між ними є речовина, матеріял поезії – слово словникове, зі словників існуючих і неіснуючих. — З промови «В мене уже народжується Бог», 1988
	— Леонід Плющ

	Ніхто не може бути добрим поетом… без душевного вогню і без деякого натхнення, свого роду божевілля.
	— Демокріт

• Мусить поет приховати негарне й ганебне

Не виводить на сцену й не вчити його.

 — Есхіл

	Поезія філософічніша і серйозні­ша від історії: поезія говорить більше про загальне, істо­рія — про окреме.
	— Аристотель

	Поезії, й тільки поезії, має належати в мистецтві мовлення першість. Це — споконвічна мова богів. Поет, за словами Платона, засідаючи на триніжку муз, охоплений натхненням, виливає з себе все, що прийде на його вуста, немов струмінь джерела; він не обдумує й не зважує своїх слів і вони течуть із нього в нескінченному різноманітті барв, суперечливі за своєю суттю й не плавно і рівно, а поривами. Сам він із голови до ніг поетичний, і, як стверджують учені, давня теогонічна поезія — це і є перша філософія.
	— Мішель де Монтень

	Поезія — це щось більше, ніж самі поети, щось поза ними, понад ними! Перед нею безсилі революції. — З передмови до повісті «Мала Фадетта», 1848
	— Жорж Санд

• Класична пластика, і контур строгий,
  І логіки залізна течія —
  Оце твоя, поезіє, дорога.
  Леконт Деліль, Жозе Ередія,
  Парнаських зір незахідне́ сузір'я
  Зведуть тебе на справжнє верхогір'я. (Микола Зеров)

• Поезія — свобода серця… (Іван Світличний)

	Поезія — це життя мови. Доки існує поезія, доти мова не є чимось застиглим і внормованим. Поезія дозволяє тобі порушувати правила.
	— Сергій Жадан

	У сучасній літературі поезія займає роль шахів, забави для фріків: ніби всі знають, як ті фігури ходять, але займаються цим ті, у кого багато вільного часу і проблеми в особистому житті. А натомість це неправильно. Поезія як релігія: не обов'язково бути оцерковленою людиною, щоби знати догмати, приписи і правила гри.
	— Сергій Жадан

	Поезія — це спосіб існування. Спосіб побачити, як насправді все з усім пов'язано.
	— Юрій Андрухович

	Поезія — це така вічність, реальність, вища від реальності доторканної. Але це реальність, яка кличе мене до себе, в якій мені би хотілося жити.
	— Дмитро Павличко

	Світ сповнений барв, поезій і мелодій.
	— Сергій Губерначук

	Словоприкладство рук. Рукоприкладство слів.
	— Сергій Губерначук

	Рима – проста й заримована Богом, й окреслена віщим дощем.
	— Сергій Губерначук

	Поезія не любить поклоніння.
	— Сергій Губерначук

	Люби поезію, ходи до неї в гості, хоч раз на рік – послухай, чи жива?
	— Сергій Губерначук

	Надходить мрія нової поезії.
	— Сергій Губерначук

• Я вірю в риму, / У силу слова незбориму, /В талан-натхнення, в Божий дар. (Іван Світличний)

• Не густо між Боянами героїв. (Іван Світличний)

• Поети стріляють римами, чекісти — із револьверів! / У серце стріляють. Серце — мішень для куль і для рим. (Іван Світличний)

• Поети! Не пишайтеся вінцем лавровим. Ваш вінець — терновий. (Іван Світличний)

• Поезія — це не «кращі слова в кращому порядку», це — вища форма існування мови. (Йосип Бродський)

• У душі кожної людини є клапан, що відкривається тільки поезією. (Микола Некрасов)

• Що сталося б з літературою, якби справа її не захищалася? У нас є свій касаційний суд — це майбутнє. Щасливий той, хто може постати перед ним. (Оноре де Бальзак)

Джерела

• Зеров, Микола. Твори: В 2 т. — К.: Дніпро, 1990. — Т. 1.: Поезії. Переклади / Упоряд. Григорій Кочур, Дмитро Павличко. — 843 с.
• Світличний І. Поезії // Світличний І. О. Світлична Н. О. З живучого племені Дон Кіхотів / Упоряд. Коцюбинська М., Неживий О..— К.: Грамота, 2008,— с. 138–207. ISBN 978-966-349-128-8
• RECвізити: антологія письменницьких голосів. Книга перша. Упоряд. Тетяна Терен. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. — 280 с. — ISBN 978-617-679-190-4