Ґрунт

Матеріал з Вікіцитат
Ґрунт
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Ґрунт (від нім. Grund — земля, основа) — самостійне природно-історичне органо-мінеральне тіло, що виникло у поверхневому шарі літосфери Землі в результаті тривалого впливу біотичних, абіотичних і антропогенних факторів, має специфічні генетико-морфологічні ознаки і властивості, що створюють для росту і розвитку рослин відповідні умови.

Цитати[ред.]

  •  

Найродючіша та земля, яка щедро родить героїв[1].

  Андрій Коваль
  •  

Володіючи великим, покритим травою маєтком, ми повинні пам'ятати, що його рівна поверхня, від якої так залежить його краса, існує в основному завдяки тому, що всі нерівності повільно вирівнюються хробаками. Весь поверхневий шар ґрунту на такому маєтку пройшов і знову пройде, кожні кілька років, крізь тіла черв'яків[2].

  Чарлз Дарвін
  •  

Найкраще багатство – наша пісня й земля.[3]

  Сергій Губерначук
  •  

Земля відбилася від рук своїх людей – без рук своїх людей земля гуляє.[4]

  Сергій Губерначук
  •  

Після вогню навіть земля чорна.[5]

  Сергій Губерначук
  •  

Земля надзвичайно плодовита.

  Публій Корнелій Тацит[6]
  •  

Земля — природи матір, її ж і могила:
Що народила, те й схоронила.

  Вільям Шекспір[7]
  •  

Так само, як кожна людина має свою власну матір, з нутра якої народжується на світ, усі так люди мають спільну матір — землю, яка всіх у своє нутро приймає.

  Петро Могила[7]
  •  

У всі часи земля була людині рідною матір'ю, а вода — злою мачухою.

  Лопе де Вега[7]
  •  

Не може будь-яка земля народити будь-яку рослину.

  Марон Публій Вергілій[7]
  •  

Кров оскверняє землю, і земля не інакше очищується від пролитої на ній крові, як кров'ю того, хто пролив її.

  Біблія[7]

Див. також[ред.]

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

Антологія афоризмів / Л. П. Олексієнко. — Донецьк: Сталкер, 2004. — 704 с. — (Колекція світової афористики). — ISBN 966-696-366-3