Перські прислів'я
Прислів'я персів.
Цитати
[ред.]Зневажиш сам себе, зневажить і світ тебе.[1] |
Справедливі слова дошкульні.[1] |
Диня від дині запахом проймається, сусід від сусіда — згодою.[1] |
При гостеві й на кота не дзускають.[1] |
Терплячість — це дерево, яке має гірке коріння, але дуже солодкі плоди.[2] |
Клаптик рідної землі кращий за Соломонові володіння.[1] |
Такий меткий, що й зернину покотить угору по стіні.[1] |
Хочеш на троянди помилуватися — йди в сад, хочеш потішити душу — йди до друзів.[1] |
Чого бундючишся, наче Хорасан завоював![1] — Хорасан — історичний край на півночі Ірану. |
Знань і чемності навчають у дитинстві.[1] |
Зарозумілість — ознака неуцтва.[1] |
У животі буркоче, наче в небі гуркоче.[1] |
Худий, як аліф.[1] — Аліф — перша літера арабсько-перського алфавіту. |
Одну айву віддасть, а десять візьме.[1] |
Примовка в мові — мед.[1] |
Від язикатого тікай, позичивши ще пару ніг.[1] |
Двері у світ не завжди відчиняються в один бік.[1] |
Хай добром усе кінчається![1] |
Примітки
[ред.]
