Альберт Ейнштейн

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
Альберт Ейнштейн
Albert Einstein Head.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Альберт Ейнштейн (Альберт Айнштайн; нім. Albert Einstein; 1879–1955) — німецький та американський фізик-теоретик. Автор теорії відносності. Лауреат Нобелівської премії з фізики (1921).

Цитати[ред.]

  •  

Я не маю ніякого таланту, тільки допитливість. Відповідно, відпадає питання про спадковість.[1]відповідь на питання, від кого з батьків він успадкував свій науковий талант

  •  

По-моєму, найгірше, коли школа будує свою роботу на залякуванні, насильстві та штучно створених авторитетах. Така система виховання губить здорові почуття і безпосередність школярів, убиває їхню віру у власні сили. Так створюють принижених вірнопідданих.[2]

  •  

Я намагаюся вибирати оптимальний шлях. Якщо я буду писати стисло, то взагалі ніхто не зрозуміє; якщо я буду писати надто розлого — тема стане неоглядна. Властиво, життя занадто коротке, щоб все робити відмінно. Багато з того, що хотілось здійснити, залишається незавершеним.[3]відповідь на закид, що його праці надто складні

  •  

Є дві безмежні речі — Всесвіт і людська дурість, хоча щодо Всесвіту я маю сумніви.

 

Two things are infinite, the universe and human stupidity, and I am not yet completely sure about the universe.[4]

  •  

Природа показує нам лише хвіст лева. Але я не сумніваюся, що цей лев існує, хоча через свій величезний розмір він не може з'явитися відразу повністю.

 

Nature shows us only the tail of the lion. But I do not doubt that the lion belongs to it even though he cannot at once reveal himself because of his enormous size.[5]

  •  

Досвід — єдине джерело знань.

 

The only source of knowledge is experience.[6]

  •  

Світ — це небезпечне місце. Не через те, що люди злі; а тому що люди не хочуть цього виправити.

 

The world is a dangerous place. Not because of the people who are evil; but because of the people who don't do anything about it.[7]

  •  

Відколи математики накинулися на теорію відносності, навіть я перестав її розуміти.[8]

  •  

Найбільш незрозуміле у нашому світі є те, що він усе-таки зрозумілий.[9]

  •  

Я відчуваю себе настільки солідарним з усім живим, що мені байдуже, де починається і де закінчується окреме.[9]

  •  

Жодна мета не є настільки високою, щоб виправдати негідні засоби для її досягнення.[9]

  •  

Наука ніколи не була і не буде закінченою книгою. Кожен важливий успіх ставить нові питання. Будь-який розвиток виявляє з часом усе нові й глибші труднощі.[9]

  •  

Сила завжди приваблює людей з низькою мораллю.[9]

  •  

У науковому мисленні завжди присутній елемент поезії. Справжня наука і справжня музика потребують однорідного розумового процесу.[9]

  •  

Фантазія важливіша, ніж знання.[9]

  •  

Істина — це те, що витримує перевірку досвідом.[9]

  •  

Поки математичний закон відображає реальну дійсність, він неточний; як тільки математичний закон точний, він не відображає реальну дійсність.[9]

  •  

Наші математичні труднощі Бога не хвилюють. Він інтегрує емпірично.[9]

  •  

Видатні особистості завжди натикаються на шалений опір посередніх умів.[9]

  •  

Не знаю, якою зброєю люди битимуться у третій світовій війні, але в четвертій у хід підуть камені й палиці.[9]

  •  

Жодну проблему не можна розв'язати на тому ж рівні, на якому вона виникла.[9]

  •  

Наука без релігії кульгава; релігія без науки сліпа.[9]

  •  

Націоналізм — це дитяча хвороба, кір людства.[10]

  •  

Що далі рухається духовна еволюція людини, то очевиднішим мені видається, що шлях до істинної релігійності лежить не через страх життя, страх смерті або сліпу віру, а через прагнення раціонального знання.[9]

  •  

Пошук істини важливіший, ніж володіння нею.[9]

  •  

Моральні характеристики визначної людини мають більше значення для її покоління і для історичного розвитку, ніж суто інтелектуальні досягнення. Ці останні самі залежать від величі духу, величі, яка зазвичай залишається невідома.

  •  

Урешті-решт, померти — також непогано.[9]

  •  

Радість бачити і розуміти — найкращий дар природи.[11]

  •  

Тіло та душа — це не дві різні речі, це просто два різних способи сприйняття одного й того ж.

 

Body and soul are not two different things, but only two different ways of perceiving the same thing[12].

 
WikiQuote Laurel wreath green.png
Ця цитата була обрана цитатою дня 14 березня 2016 року.
  •  

Кожен, хто читає забагато і використовує свій мозок замало, впадає в ліниве стереотипне мислення.

 

англ. Any man who reads too much and uses his own brain too little falls into lazy habits of thinking[13]

 
WikiQuote Laurel wreath green.png
Ця цитата була обрана цитатою дня 18 квітня 2016 року.

Ейнштейн про релігію та Бога[ред.]

  •  

Це звичайно була брехня, те що ви читали про мої релігійні переконання та вона ситематично повторюється. Я не вірю в персоніфікованого Бога, і я ніколи не заперечував цього, а навпаки дав чітко зрозумівти. Якщо щось в мені можна назвати релігійним так, це необмежене захоплення структурою всесвіту, до тієї межі до якої наука може її розкрити.

 

It was, of course, a lie what you read about my religious convictions, a he which is being systematically repeated. I do not believe in a personal God and I have never denied this but have expressed it clearly. If something is in me which can be called religious then it is the unbounded admiration for the structure of the world so far as our science can reveal it.[14].

  •  

Слово "бог" для мене не більше ніж вираз і продукт людських слабкостей, Біблія колекція благородних, але все ж примітивних легенд, які, тим не менш досить по-дитячому. Жодна інтерпретація якою б вона не була виточнченою (для мене) не можуть цього змінити.

 

The word god is for me nothing more than the expression and product of human weaknesses, the Bible a collection of honourable, but still primitive legends which are nevertheless pretty childish. No interpretation no matter how subtle can (for me) change this[15].

  •  

Найпрекрасніше, що ми можемо переживати - це відчуття таємниці. Вона джерело всякого справжнього мистецтва і науки. Той, хто ніколи не випробував цього почуття, хто не вміє зупинитися і задуматися, охоплений боязким захопленням, той подібний до мертвого тіла, що й очі його закриті. Проникнення в таємниці життя у поєднанні зі страхом також дало поштовх для розвитку релігії. Для того, щоб знати чи дійсно існує для нас щось непізнаване в прояві вищої мудрості і променистої краси, яку наші примітивні здібності можуть зрозуміти лише у найпримітивніших формах — це знання і це є основою справжньої релігійності. В такому і тільки такому сенсі я належу до числа релігійних людей.

 

(англ. ) The most beautiful thing we can experience is the mysterious. It is the source of all true art and science. He to whom this motion is a stranger, who can no longer pause to wonder and stand rapt in awe, is as good as dead: his eyes are closed. This insight into the mystery of life, coupled though it be with fear, has also given rise to religion. To know that what is impenetrable to us really exists, manifesting itself as the highest wisdom and the most radiant beauty which our dull faculties can comprehend only in their most primitive forms — this knowledge, this feeling, is at the center of true religiousness. In this sense, and in this sense only, I belong in the ranks of devoutly religious men."[16].

Цитати які приписують Ейнштейну[ред.]

Відома цитата яка часто використовується в релігійних колах для надання авторитетнсоті власним поглядам за рахунок доведення "релігійності" Енштейна:

  •  

З огляду на ту гармонію в космосі, яку я зі своїм обмеженим людським розумом можу пізнати, все ще є люди, які стверджують що Бога нема. Але що мене дійсно гнівить, це те що вони мене цитують для підтвердження своїх думок.

 

In view of such harmony in the cosmos which I, with my limited human mind, am able to recognise, there are yet people who say there is no God. But what makes me really angry is that they quote me for support of such views.[17]

Насправді ця цитата в вперше побачила світ через в книзі "Towards the furthurer shore" аж через 13 років (1968 рік) після смерті самого вченого, коли він не міг підтвердити чи заперечити цим словам. До того ж книга була видана катлоицьким активістом Левентштайном. За відсутності інших джерел та зацікавленості видавця джерела, та неодноразового прямого підтвердження самим вченим своїх атеїстичних поглядів, довіряти цій цитаті не можна.

Про Ейнштейна[ред.]

  •  

Ейнштейн не лише найздібніша людина науки нашого покоління, але й мудра людина. А це зовсім не те саме. Якби державні діячі прислу́хались до нього, хід подій не був би настільки руйнівним, яким він виявився…[18]

  Бертран Рассел
  •  

Людина, чиї помилки виправити забирає десять років — оце людина. — слова про Ейнштейна, коли той помер.

 

англ. Any man whose errors take ten years to correct is quite a man[19].

  Роберт Оппенгеймер

Примітки[ред.]

  1. Зелиг, С. 11
  2. Зелиг, С. 12
  3. Зелиг, С. 18-19
  4. [1]
  5. [2]
  6. [3]
  7. [4]
  8. Зелиг, С. 30
  9. а б в г д е ж и к л м н п р с т у Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1200—1202.
  10. What Life Means to Einstein
  11. Мудрість віків: вибр. афоризми/упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 56.
  12. його вислів у м. Гантінґтон 1937 року, як наведено у книзі Helen Dukas, Banesh Hoffmann Albert Einstein, the Human Side: New Glimpses from His Archives. — Princeton University Press, 1981. — ISBN 0691023689
  13. What Life Means to Einstein: An Interview by George Sylvester Viereck. The Saturday Evening Post (26 October 1929), p. 17. Процитовано 14 квітня 2016.
  14. Helen Dukas, Banesh Hoffmann Albert Einstein, the Human Side: New Glimpses from His Archives. — Princeton University Press, 1981. — ISBN 0691023689
  15. Лист Енштейна до Еріка Гуткінда, 1954 рік (за рік до власної смерті) http://www.lettersofnote.com/2009/10/word-god-is-product-of-human-weakness.html
  16. The Forum Magazine, October 1930
  17. Prince Hubertus zu Löwenstein, Towards the Further Shore (Victor Gollancz, London, 1968), p. 156; quoted in Jammer, p. 97.
  18. Зелиг, С. 5-6
  19. як процитовано в книжці Cynthia C. Kelly Oppenheimer and the Manhattan Project: Insights Into J. Robert Oppenheimer. — World Scientific, 2006. — С. 59. — ISBN 9789812564184

Література[ред.]

  • Зелиг К. Альберт Эйнштейн. — М.: Атомиздат, 1966. — 232 с.



Bookmark-new.svg