Бабкін Сергій Миколайович

	Сергій Бабкін
	Стаття у Вікіпедії
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіцитатах є статті про інших людей з прізвищем Бабкін.

Бабкін Сергій Миколайович (нар. 1975) — український співак, музикант та актор.

Цитати[ред.]

Думаю, навіть той, хто може бути зацікавлений у будь-яких військових діях, з яких вміє отримувати вигоду, скаже, що немає нічого більш жахливого, огидного і нелюдського на планеті Земля, ніж війна. Яка завгодно. Це безпросвітне зло. Мені хочеться, щоб кожен житель нашої планети мав навички «війни з самим собою». Вибухів, осколків та жертв в ній немає, але перемогу неможливо не помітити. Вона в дії. У вчинках, в думках, у ставленні до свого життя й оточуючих.
Єдина влада, яку я визнаю, — влада над самим собою. Мені завжди здавалося, що я сильна людина, але вийшло, що це не так. Я ведусь на провокації, приймаю все близько до серця, вступаю в полеміку, намагаючись комусь щось пояснити, а потім розумію, який я ідіот. Я людина вибухова, а емоція це не завжди добре. Іноді — зовсім недобре. Без емоцій нікуди, тим більше, якщо ти актор або музикант. Але їх треба вміти підпорядковувати собі. Бути дресувальником своїх емоцій.
Ми всі тварини. Як говорив Том Вейтс, ми всі макаки, які навчилися тримати в руках зброю і робити гроші. Так, ми вміємо будувати будинки і ракети, але ми все одно звідти — з океану. І мені це подобається. Якщо мене називають твариною, значить, я на правильному шляху і слухаю своє серце. Або коли називають дитиною: «Ну, що ти іржеш, як дитина?» Я за собою не слідкую особливо — ані як виглядаю, ані за виразом обличчя. Не думаю про те, що треба відповідати якомусь ідіотському статусу, або як це називається.
Дитячість — це ангел, Бог. Ніякі клопоти і турботи, ніяке заняття бізнесом не повинно знищити це в людині. Адже чому нас так розчулюють діти? Тому що вони тільки «звідти». Вони не знають нічого про президента, прем'єр-міністра, закони, податки і ЖЕК. Вони перебувають в кайфі, про який ми вже давно забули.
Мені не шкода часу і сил, щоб допомогти комусь у чомусь. Завжди отримую величезне задоволення, коли вдається зробити щось не для себе. Немає нічого жахливішого за те, коли за тебе все роблять, всі кланяються тобі, а ти просто поглинаєш плоди. Віддаючи, отримуєш набагато більше. Якщо не віддавати, не буде звідки брати. Але важливо при цьому любити і себе. Це важливо — любити своє тіло, очі, рот, руки, ноги. Любити за те, що вони ходять, не ламаються. Любити те, що подаровано тобі Богом, мамою і татом. Любити, зберігати і ні в якому разі не вбивати. Тоді тобі буде чим ділитися з іншими. І тоді всі будуть віддавати всім. Ми ж атоми. Ми стикаємося, вибухаємо і метушимося.

Джерела[ред.]

Поділіться цитатами з вашими друзями: