Бабкін Сергій Миколайович
Зовнішній вигляд
Сергій Бабкін | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Бабкін Сергій Миколайович (нар. 1975) — український співак, музикант та актор.
Цитати
[ред.]- Думаю, навіть той, хто може бути зацікавлений у будь-яких військових діях, з яких вміє отримувати вигоду, скаже, що немає нічого більш жахливого, огидного і нелюдського на планеті Земля, ніж війна. Яка завгодно. Це безпросвітне зло. Мені хочеться, щоб кожен житель нашої планети мав навички «війни з самим собою». Вибухів, осколків та жертв в ній немає, але перемогу неможливо не помітити. Вона в дії. У вчинках, в думках, у ставленні до свого життя й оточуючих.
- Єдина влада, яку я визнаю, — влада над самим собою. Мені завжди здавалося, що я сильна людина, але вийшло, що це не так. Я ведусь на провокації, приймаю все близько до серця, вступаю в полеміку, намагаючись комусь щось пояснити, а потім розумію, який я ідіот. Я людина вибухова, а емоція це не завжди добре. Іноді — зовсім недобре. Без емоцій нікуди, тим більше, якщо ти актор або музикант. Але їх треба вміти підпорядковувати собі. Бути дресувальником своїх емоцій.
- Ми всі тварини. Як говорив Том Вейтс, ми всі макаки, які навчилися тримати в руках зброю і робити гроші. Так, ми вміємо будувати будинки і ракети, але ми все одно звідти — з океану. І мені це подобається. Якщо мене називають твариною, значить, я на правильному шляху і слухаю своє серце. Або коли називають дитиною: «Ну, що ти іржеш, як дитина?» Я за собою не слідкую особливо — ані як виглядаю, ані за виразом обличчя. Не думаю про те, що треба відповідати якомусь ідіотському статусу, або як це називається.
- Дитячість — це ангел, Бог. Ніякі клопоти і турботи, ніяке заняття бізнесом не повинно знищити це в людині. Адже чому нас так розчулюють діти? Тому що вони тільки «звідти». Вони не знають нічого про президента, прем'єр-міністра, закони, податки і ЖЕК. Вони перебувають в кайфі, про який ми вже давно забули.
- Мені не шкода часу і сил, щоб допомогти комусь у чомусь. Завжди отримую величезне задоволення, коли вдається зробити щось не для себе. Немає нічого жахливішого за те, коли за тебе все роблять, всі кланяються тобі, а ти просто поглинаєш плоди. Віддаючи, отримуєш набагато більше. Якщо не віддавати, не буде звідки брати. Але важливо при цьому любити і себе. Це важливо — любити своє тіло, очі, рот, руки, ноги. Любити за те, що вони ходять, не ламаються. Любити те, що подаровано тобі Богом, мамою і татом. Любити, зберігати і ні в якому разі не вбивати. Тоді тобі буде чим ділитися з іншими. І тоді всі будуть віддавати всім. Ми ж атоми. Ми стикаємося, вибухаємо і метушимося.
Джерела
[ред.]- Сергій Бабкін «Пиріг з лайна дуже смачний».
- Інтерв'ю Сергія Бабкіна: «Мій жорсткий диск часто не витримує реалій»