Ксенофонт

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ксенофонт
Xenophon.jpg
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ксенофонт Афінський (грец. Ξενοφώντος) (до 430 — бл. 355 до н. е.) — давньогрецький історик, письменник, політичний та військовий діяч, учень Сократа.

Цитати[ред.]

  • Без згоди не може існувати ні держава, ні родина[1].
  • Важко знайти лікаря, який знав би краще, ніж сама людина, що їй корисно для здоров'я.[2]
  • Воїни, які віддалися грабежу, самі стають здобиччю.[2]
  • Не можна просити у богів перемоги в кавалерійській битві тим, хто не вміє їздити верхи.
  • Ватажок повинен відрізнятися від підлеглих не розкішним способом життя, а працьовитістю і умінням передбачати події.
  • Важко прогодувати одну бездіяльну людину, ще важче прогодувати ціле сімейство, але важче за все утримувати військо, що проводить час у неробстві.
  • Той, хто має намір добитися перемоги [на війні], повинен стати підступним, потайним, хитрим, лукавим, злодієм і грабіжником.
  • Якщо люди бояться, то чим більше їх, тим більш жахливому і панічному страху вони піддаються.
  • Переконання, що ними нехтують, роблять хороших воїнів малодушними, а поганих — більш нахабними.
  • Зброя (…) зрівнює слабких з сильними.
  • Велике діло — заволодіти владою, але ще більш важке — одного разу захопивши, зберегти її за собою.
  • Щастя доставляє тим більше радості, чим більше потрудишся, перш ніж досягнеш його. Адже праця — приправа до щастя.
  • Не так страшно не досягти щастя, як гірко позбутися вже досягнутого.
  • Ніхто не може нічого навчитися у людини, яка не подобається.

Цитати про Ксенофонта[ред.]

  •  

Але відколи це все в нас завертілося: війна з варварами, поразка у Вірменії та перемоги без кінця-краю — немає нікого, хто не писав би історію. Всі у нас переважно Тукидіди, Геродоти й Ксенофонти: скидається на те, що правдивим був вислів «Війна — мати всього», якщо за одним махом вона наплодила ще й стількох істориків.[3]З твору «Як писати історію». Розділ 2.

 

Ἀλλ᾽ ἀφ᾽ οὗ δὴ τὰ ἐν ποσὶ ταῦτα κεκίνηται, ὁ πόλεμος ὁ πρὸς τοὺς βαρβάρους καὶ τὸ ἐν Ἀρμενίᾳ τραῦμα καὶ αἱ συνεχεῖς νῖκαι, οὐδεὶς ὅστις οὐχ ἱστορίαν συγγράφει, μᾶλλον δὲ Θουκυδίδαι καὶ Ἡρόδοτοι καὶ Ξενοφῶντες ἡμῖν ἅπαντες, καὶ ὡς ἔοικεν, ἀληθὲς ἄρ᾽ ἦν ἐκεῖνο τό «Πόλεμος ἁπάντων πατήρ», εἴ γε καὶ συγγραφέας τοσούτους ἀνέφυσεν ὑπὸ μιᾷ τῇ ὁρμῇ.[4]

  Лукіан

Примітки[ред.]

  1. 365 думок на добрий день / уклад.: А. Щепанська, Д. Лука SSP, Л. Кіндратович. — Львів: Видавництво Святого Павла, 2018; Видавництво "Свічадо", ISBN 978-966-938-245-0
  2. а б Афоризмы. Ксенофонт
  3. Лукіан. Як писати історію / перекл. з давньогрецької і коментарі Уляна Головач, Олександр Маханець, Назар Різун. — Львів: Видавництво Українського католицького університету, 2014. — С. 29-30. — ISBN 978-966-2778-28-1
  4. Πώς δεί ιστορίαν συγγράφειν // Вікіджерела. — Переглянуто: 10 червня 2022