Сунь Цзи

	Сунь Цзи
	Стаття у Вікіпедії
	Медіафайли у Вікісховищі

Сунь Цзи (Сюнь-Цзи, кит. 孫子 / 孙子; піньїнь: Sūn Zǐ; 544 — 496 до н. е.) — китайський стратег і мислитель. Автор відомого трактату про військову стратегію «Мистецтво війни».

Цитати Сунь Цзи

Війна — це велика річ для держави, це ґрунт життя і смерті, це шлях існування і загибелі. Це слід збагнути^[1].

Війна полюбляє перемогу і не любить тяглості.

Найкраща війна — розбити замисли супротивника; за тим — розбити його союзи; потім — розбити його війська^[2].

Армія страждає від свого государя у трьох випадках: коли він, не знаючи, що армія не повинна виступати, наказує їй виступити; коли він, не знаючи, що армія не повинна відступати, наказує їй відступити; це означає, що він зв'язує армію.
Коли він, не знаючи, що таке армія, поширює на управління нею ті самі цивільні засади, якими управляється держава; тоді командири в армії стають розгубленими. Коли він, не знаючи, що таке тактика армії, керується у призначенні полководця тими ж засадами, що й у державі; тоді командири в армії зазнають сум'яття. Це й означає: розладнати свою армію та віддати перемогу супернику^[3].

Біди приходять тоді, коли люди через свої лінощі забувають дбати про себе.
Коли задають непристойне питання, відповідати на нього не треба. Коли розповідають про непристойне, не треба задавати питань. Коли розповідають непристойні речі, не треба слухати.
Коли людина має багато вільного часу, вона небагато досягне.
Не піднявшись на високу гору, не пізнаєш висоти неба. Не поглянувши в глибоку ущелину в горах, не взнаєш товщини землі. Не почувши завіту предків, не пізнаєш величі вченості.
Новонароджені всюди плачуть однаково. Коли ж вони виростають, виявляється, що вони мають різні звички. Це — результат виховання.
Правителя можна порівняти з човном, а народ — з водою: вода може нести човен, а може й перекинути його.
Прекрасне може змінити природну злу сутність людини, зробити її доброю.^[4]
Смерть приходить один раз, людина не повертається.
Той, хто правильно вказує на мої помилки, — мій учитель; той, хто правильно відзначає мої правдиві вчинки, — мій друг; той, хто перехвалює мене, — мій ворог.
У навчанні не можна зупинятися.
Учитися треба все життя, до останнього подиху!
Щось робити — це те, чого не люблять люди; заслуги та влада — це те, що вони люблять.
Якщо не знаєш своїх дітей, подивися на їхніх друзів
Той, хто перед боєм у штабі ретельно аналізує його можливий розвиток, має більше шансів перемогти

Примітки

↑ Сунь-цзи Мистецтво війни; переклад Григорія Латника, — К.: Арій, 2014. — 128 с. — ISBN 978-966-498-361-4 (5 с.)
↑ Сунь-цзи Мистецтво війни; переклад Григорія Латника, — К.: Арій, 2014. — 128 с. — ISBN 978-966-498-361-4 (25 с.)
↑ Сунь-цзи Мистецтво війни; переклад Григорія Латника, — К.: Арій, 2014. — 128 с. — ISBN 978-966-498-361-4 (29 с.)
↑ Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. — С. 22

Джерела

Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 48-51.

Сунь-Дзи. Мистецтво Війни /пер. Сергій Лесняк -Видавництво Старого Лева - Львів:2022 рік

[1] Сунь-цзи Мистецтво війни; переклад Григорія Латника, — К.: Арій, 2014. — 128 с. — ISBN 978-966-498-361-4 (5 с.)

[2] Сунь-цзи Мистецтво війни; переклад Григорія Латника, — К.: Арій, 2014. — 128 с. — ISBN 978-966-498-361-4 (25 с.)

[3] Сунь-цзи Мистецтво війни; переклад Григорія Латника, — К.: Арій, 2014. — 128 с. — ISBN 978-966-498-361-4 (29 с.)

[4] Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. — С. 22

[1]

[2]

[3]

[4]