Мистецтво війни

Матеріал з Вікіцитат
Бамбукова книга
Вікіпедія
Вікіпедія
Commons
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

Мистецтво війни́ (кит. 孫子兵法, дослівно: «Закони війни учителя Суня»; англ. The Art of War, «Мистецтво війни») — стародавній китайський трактат, авторство якого приписується генералу й стратегу Сунь Цзи, що жив наприкінці періоду Чуньцю або ж на початку періоду Чжаньго. Інші назви — Мистецтво Війни, Трактат Сунь Цзи, Суньцзи бінфа.

Цитати з твору[ред.]

  •  

Правила ведення війни полягають у тому, щоб не покладатися на те, що противник не прийде, а покладатися на те, з чим я можу його зустріти; не покладатися на те, що він не нападе, а покладатися на те, що я зроблю напад на себе неможливим для нього.[1]

  •  

Безлад народжується з порядку, боягузтво народжується з хоробрості, слабкість народжується з сили. Порядок і безлад — це число; хоробрість і боягузтво — це міць; сила і слабкість — це форма.[1]

  •  

Якщо немає вигоди, то не рухайся; якщо не можеш придбати, не пускай в хід війська; якщо немає небезпеки, не воюй. Державець не повинен піднімати зброю через свій гнів; полководець не повинен вступати в бій через свою злість. Рухаються тоді, коли це відповідає вигоді; якщо це не відповідає вигоді, залишаються на місці.[1]

  •  

Бувають дороги, по яких не йдуть; бувають армії, на які не нападають; бувають фортеці, через які не борються; бувають місцевості, через які не б'ються; бувають веління володаря, які не виконують.[1]

  •  

Уникнення зіткнення з великими силами свідчить не про боягузтво, а про мудрість, бо принесення себе в жертву ніколи і ніде не є перевагою.[1]

  •  

Про майстерність полководця судять за старанністю його підлеглих.[1]

  •  

Вбиває противника лють, захоплює його багатство жадібність.[1]

  •  

Здобути сто перемог у ста битвах — це не вершина військового мистецтва. Повалити ворога без бою — ось вершина.[1]

  •  

Війна — це шлях обману.[1]

Примітки[ред.]