Лесь Курбас

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лесь Курбас
Curbas.jpg
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Лесь Ку́рбас (повне ім'я — Олександр-Зенон Степанович Курбас; 25 лютого 1887 року, Самбір, Королівство Галичини та Володимирії — 3 листопада 1937 року, Сандармох, Карелія) — український режисер, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. Народний артист УРСР (1925).

Цитати[ред.]

  •  

Комунізм несумісний з природою людини, як вогонь з водою[1]

  •  

Створити те, чого немає в дійсності, кинути людям фантазію, ідеальне, неіснуюче, але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи. А для цього треба розбудити фантазію, виростити їй крила і навчитись літати[2][3].

 
WikiQuote Laurel wreath green.png
Ця цитата була обрана цитатою дня 25 лютого 2016 року.
  •  

Ідею, вістря цих двох п'єс не сприймає глибоко робітнича маса тому, що вона також, як і грандіозна більшість населення, ще досі в інерції <…> русифікаторського процесу, який був тут цілими століттями.[4]Про вистави «Народний Малахій» і «Мина Мазайло».

  •  

А частина критики дивиться на «Мину Мазайла» під поглядом русифікаторської інерції і не може прийняти п'єсу тому, що вона саме є ота тьотя Мотя.[5]

  •  

Я особисто вважаю п'єсу «Мина Мазайло» за виключну річ, як і взагалі Куліша я вважаю за геніальну людину.[6]

  •  

І коли частина глядачів на Україні не розуміє цього змісту, то це тому, що воно є суто національним.[7]Відповідь на критику вистав «Народний Малахій» і «Мина Мазайло».

Цитати про нього[ред.]

  •  

Ми зійшлися в самому серці Москви, поруч — всі найвідоміші театри, з Україною рахуються. Відіграв свою ролю авторитет «Березоля» — це роки «Народного Малахія» та «Мини Мазайла», до Москви докочувалися всі харківські хвилі. До театру Гната Юри ставилися тут ввічливо — тоді як Курбасові злети й критику московські театрали (половина яких — вихідці з Одеси та Харкова) переживали як своє особисте.[8]«Ще одна сторінка з його життя».

  — Ганна Бегічева

Реакція радянської влади[ред.]

  •  

Шлях, пройдений «Березолем» з його керівником О. С. Курбасом, є шлях, який має в собі виразні частини. Одна частина, яка полягає в помилках театру через безпосередню продукцію Курбаса. Це те, з чим ми зустрічаємось в таких виставах, як «Мина Мазайло», «Народний Малахій», на сьогодні — «Маклена Ґраса», які ще раз подавали приклади того чи іншого збочення, тієї специфічної лінії, яка відбивалася в роботі О. С., і поруч з цим існування колективу.[9]Стенограма засідання колегії Народного комісаріату освіти УРСР від 5 жовтня 1933 р.

  — Борис Балабан
  •  

Вистави «Народного Малахія», «Мини Мазайла» тощо, які вів Курбас, підкреслюють буржуазно-націоналістичну лінію «Березоля», особливо ж його керівника. При високій майстерності акторського виконання вистави, що ними керував Л. Курбас, були ходульні, схематичні, формалістичні, відірвані від нашої дійсності. Ось чому переважна більшість вистав «Березоля», навіть ті, що їх не можна зарахувати до ідеологічно шкідливих, не могли бути сприйняті широкими пролетарськими масами. В основі трактовки героїв вистав Курбасом велася буржуазно-ідеалістична лінія.[10]Постанова Народного комісаріату освіти УРСР на доповідь театру «Березіль» 6 жовтня 1933 р.

  •  

Моя контрреволюційна робота протікала трьома лініями <…> я перетворив театр «Березіль» на рупор ваплітянської драматургії, проводячи через сцену в маси нацдемівську ідеологію «Народного Малахія», «Мини Мазайла» тощо. Лише під тиском партійних органів і пролетарської громадськості я використовував для репертуару п'єси пролетарських драматургів.[11]Справа №3168. Документ №13. Протокол допиту Курбаса Олександра Степановича.

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

  • Життя і творчість Леся Курбаса / [упоряд., наук. ред. Богдан Козак]. — Львів; Київ; Харків: Літопис, 2012. — 656 с. — ISBN 978-966-8853-22-7


Bookmark-new.svg