Самчук Улас Олексійович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Самчук Улас Олексійович
Самчук У.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ула́с Олексійович Самчу́к (7 (20) лютого 1905, Дермань, тепер Здолбунівський район Рівненської області — 9 липня 1987, Торонто) — український письменник, журналіст і публіцист, редактор, лауреат УММАН, член уряду УНР у вигнанні, член ОУП «Слово».

Цитати[ред.]

  •  

Гори. Що є на світі краще від наших могутніх, веселих гір. Так, веселих. У горах немає смутку. Гори багаті чарами краси, дивовижністю будови й невичерпністю стилю. Все тут на місці й необхідне. Все так є, як повинно бути. Але гори завжди наївні. Ці потужні, незграбні велетні даються легко на обман. Приходять дикі шахраї та зловживають їх невинною довірливістю[1]Повість «Гори говорять»

  •  

Марія стоїть над дитиною і думає: «Вмреш, дитинко. На широкому світі немає вже для тебе трошечки хліба... Зовсім трошечки хліба[2]...» — «Марія», про Голодомор в Україні (1932—1933).

  •  

Добре, коли що-небудь кажуть. Гірше, коли мовчать[3]Гнат залицяється до Марії

 
WikiQuote Laurel wreath green.png
Ця цитата була обрана цитатою дня 20 лютого 2016 року.
  •  

Можна п'яніти від усього, але найприємніше оп'яніння від праці і любові[4]«Марія»

  •  

По-моєму, вже досить тої революції. Треба б до діла. От би тверду власть завели, а то чорт знає що. Кожний день нові оголошення та оголошення, а власті ніякої. Що хоч, то й роби…[5]Корній, «Марія»

  •  

Земля, хлопче, така річ, що коли на ній не працюватимеш і коли не любитимеш її, не поможуть тобі ніякі трахтори. На землі перший трахтор — людина. [6]«Марія»

  •  

Найстрашніша смерть — це смерть від голоду. Не дай Бог навіть ворогові вмирати такою смертю…[7]«Марія»

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

  • Самчук, Улас.. Марія: повість. — К.: Школа, 2007. — 320 с.


Bookmark-new.svg