Перейти до вмісту

Ірпінь

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Будинок Чоколова в Ірпені

Ірпíнь — місто в Україні у передмісті Києва. Розташоване на річці Ірпінь.

Цитати про Ірпінь[ред.]

  •  

В Ірпені немає окремого залу для боротьби, а ми тренуємося в спортивному клубі. Через це ми знайшли приміщення, орендували його, поклали борцівський килим і вже закінчуємо там косметичний ремонт. У цьому залі теж була дірка від влучання російського снаряда, але ми скинулися своїми коштами й усе відновили. Мова про підвальне приміщення. Це дуже добре, бо ми можемо тренуватися там навіть під час повітряних тривог. У залі буде досить багато різних вікових груп: дітей, дорослих. Я теж там тренуватимуся, мій тренер працюватиме. Ми також плануємо робити відкриті тренування, адже людям цікаво, як я тренуюся. Потроху розвиваємо вільну боротьбу в Ірпені[1].

  Ірина Коляденко, борчиня, олімпійська медалістка
  •  

Я вже знаю, що ми живемо в Ірпені, а це залізнична станція в двадцяти п'яти кілометрах від Києва, місцевість тут мальовнича: є ліс і річка, тому у багатьох киян в Ірпені дачі, але ми, як і інші ірпінські мешканці, живемо тут постійно, тобто і літо, і зиму[2]...
З мемуарної повісті «Тайна на дне колодца»

  Микола Носов
  •  

У всьому відчувалась тіснота. Ось коли я пошкодував за ірпінським роздоллям. З того часу, як ми переїхали до Києва, в душі у мене оселилася мрія про повернення назад до Ірпеня. Та й не тільки у мене в душі. У всіх була така мрія[2]...
З мемуарної повісті «Тайна на дне колодца»

  Микола Носов
  •  

— А в Ірпені ти була?
— Була.
— А чому не розповідаєш про нього?
— Ну, там центральний парк гарний — я завжди про нього розповідаю. Парк в Ірпені такий ідеальний, знаєш, як рай у брошурах Свідків Єгови.[3]З есе «Земля у чотирьох кадрах», розділ «4. Ірпінь».

  Вікторія Амеліна, українська письменниця

Примітки[ред.]