Перейти до вмісту

Чернівці

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Прапор Чернівців
Вечірнє місто

Чернівці́ (рум. Cernăuți, угор. Csernyivci, нім. Czernowitz, пол. Czerniowce, івр. טשערנאוויץ‏‎) — адміністративний, політичний і релігійний центр Чернівецької області, важливий культурний та науково-освітній осередок України. Місто розміщене на південному заході України за 40 км від румунського кордону. Чернівці — історична столиця Буковинського краю, місто відоме своїми архітектурними ансамблями, одну з яких — пам'ятку архітектури «Резиденція митрополитів Буковини і Далмації» — включено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО[1].

Цитати

[ред.]
  •  

Спогад про мультикультурні Чернівці зберігався до 1991 року у приватних бібліотеках, де люди мали книжки від батьків і бабусь-дідусів. Але вони їх не розгортали, бо часто-густо там писалось німецькою чи івритом, мовами, яких ці люди вже не розуміли. З появою перекладів цієї літератури українською наприкінці 90-их і почалося відродження міфу[2].

  Євгенія Лопата
  •  

Сьогодні вже ніхто не каже, що Чернівці — це «маленький Відень», бо Чернівці — це Чернівці. Раніше приїжджали австрійці й німці, які говорили, що хочуть побачити місто Пауля Целана. Тепер на Meridian Czernowitz приїжджають, бо це — Meridian Czernowitz[2].

  — Євгенія Лопата
  •  

Тепер для людей Чернівці та Meridian Czernowitz — це новий український міф, а не просто три дні, де ти чуєш вірші івритом, німецькою, румунською, українською. Це ще й міф, коли на три дні ти приїздиш і опиняєшся в товаристві класних українських літераторів[2].

  — Євгенія Лопата
  •  

У Чернівцях є прекрасний університет, який належить до культурної спадщини ЮНЕСКО, і багато збережених споруд, своя західноукраїнська цікава міська культура.
Разом з тим ми завжди говоримо про те, що мало тільки пишатися тим, що є. Кожне покоління повинно залишати за собою нові культурні нашарування, нові культурні пласти. Коли подавали проєкт на отримання приміщення для музею, наша позиція була почута[3]. — Про створення Музею вишиванки у Чернівцях

  Леся Воронюк
  •  

Місто на схилах у сукні зеленій
Дроздів непідробні трелі
Дзеркальний короп
приправлений перцем
мовчав п’ятьма мовами [4]ЧЕРНІВЦІ «Історія в горіховій шкаралущі»

  Роза Ауслендер

Примітки

[ред.]