У революційні та перші пореволюційні роки Умань була містом феноменальним у літературному сенсі. Тут сформувалося ціле коло молодих авторів, що потім яскраво і самобутньо (хоч і не всі – надовго) спалахнули на загальноукраїнській літературній сцені. Крім Бажана це були, до прикладу, Юрій Смолич, Раїса Троянкер, Андрій Чужий[1]. — Зі статті «Не радянський Бажан. Він любив красиво жити, здав друга та розкаювався за це, підтримував репресованих» (2018)
.jpg)
