Польська мова

Поширення польської мови (темно-синій — мова більшості, світло-синій — мова меншості).

По́льська мо́ва (język polski, polszczyzna) — одна зі слов'янських мов, офіційна мова Польщі. Найбільше поширена серед поляків. Разом із чеською, словацькою, кашубською, нижньолужицькою, верхньолужицькою та мертвою полабською мовами належить до групи західних слов'янських мов. За кількістю носіїв польська мова займає друге або третє місце серед слов'янських мов — після російської та, можливо, української. (Число носіїв української та польської мов у світі коливається приблизно в однакових межах — від 40 до 48 млн.) Польська мова використовує абетку на основі латини.

Цитати

	Прислухаючись до польської мови, так багатої приголосними, він [Георг Форстер] згадав своїх знайомих в Отаїті, які говорять майже одними голосними, і зауважив: «Якщо б ці дві мови змішати, яке б вийшло звучне і плавне наріччя»! — «Минуле і думи» («Былое и думы»)
	Прислушиваясь к польском языку, так богатому согласными, он [Георг Форстер] вспомнил своих знакомых в Отаити, говорящих почти одними гласными, и заметил : «Если б эти два языка смешать, какое бы вышло звучное и плавное наречие»!
	— Олександр Герцен

• 	Польська бесїда була давнїйшими часами убога, много їй слів неставало, тому зичила, де могла: у Русинів, Нїмців, Латинян, Литвинів. Тепер деякі Русини зичать собі з тої позички і строять нашу бесїду в чуже пірє, їй з тим дуже не до лиця, бо она має свій стрій далеко ладнійший. Таке саме роблять наші урльопники, вертаючи з війска; так собі язик перекрутять, що годі їх зрозуміти, що они белендять. Чоловікові аж жаль такого "Знїмченого Юрка", бо видить єго нерозум, а сільські люде лиш дивують ся, та жалують бідака, що так єму нїмота язик поломила.
  	— о. Михайло Зубрицький