Переклад
Пере́клад — відтворення оригіналу засобами іншої мови із збереженням єдності змісту і форми.
Цитати
[ред.]Більшість людей вважає, що в перекладі перекладач створює еквівалентний твір іншою мовою. Я з цим не погоджуюся. Сказала б, що перекладач створює певну інтерпретацію іншою мовою. Коли говорити саме про такий підхід, можемо собі дозволити зробити переклад з різних ракурсів. Впевнена, що немає чогось такого, як еквівалентний твір іншою мовою. Це нам показує інша структура мови, а також слова, що мають зовсім інші контексти й не перекладаються повністю. Цілковитої еквівалентності в перекладі і прозового, і поетичного твору іншою мовою немає[1] |
|||||
— Клаудія Дате |
Володію російською зі словником, французькою, гінді, іспанською, банту та іншими з перекладачем[2]. |
|||||
— Володимир Колєчицький |
— Едіт Уортон |
Є речі, які значно неперекладніші за інші. Я говорю не про ті речі, для яких немає назв і про які є сенс лише мовчати, а про ті, які весь час перекладають, але сенс частково лишається спотвореним. Є речі, які складно пережити, а є такі, які складно повністю передати, з усією широтою значення. Власне, те саме відбувається з перекладом. Неперекладне — це ознака відмінності мов, культур та світоглядів. Ми дуже мало речей перекладаємо точно[4]. |
|||||
— Барбара Кассен |
Переклад, зрештою, служить для вираження центральних взаємних відносин між мовами... Мови не чужі одна одній, але взаємопов’язані між собою у тому, що хочуть висловити[5]. |
|||||
— Вальтер Беньямін |
Переклад – це своєрідне вишуковування твору у мові перекладу, його відтворення наявними засобами цієї мови, а також винайдення нових. Цікаво спостерігати, як мова перекладу змінюється в ході цього квесту. До прикладу, під час роботи над перекладом книги Болеслава Лесьмяна «Садбожий спалахненець» Маріанна Кіяновська фактично створила в українській мові окремий особливий синтаксис і кілька тисяч неологізмів[6]. |
|||||
— Юлія Мусаковська |
Перекладачі — поштові коні освіти[7]. |
|||||
Переводчики — почтовые лошади просвещения. | |||||
— Олександр Пушкін |
Русские переводчики с английского — ослы просвещения. | |||||
— Володимир Набоков |
Трудно зважити, що більше розвиває мову, чи самостійне писання, чи переклади; здається, однак, що переклади, бо пишучи самостійно, автор, при недостачі якого слова, може обминути його, чи обернутись як іначе, — перекладач же мусить дошукувати власне такого-то слова, чи відповідного виразу, щоб було передано власне те, що хотів і як хотів сказати автор-первотворець[8]. — «Зоря», 1895. |
|||||
— Олена Пчілка |
— Марк Твен |
Як ми взагалі можемо наважитися перекладати поезію? Мені здається, що єдиний шлях — створювати кілька перекладів одного тексту. Коли беремося перекладати, маємо тримати в голові, що це не буде еквівалентний твір іншою мовою, а можуть бути різні інтерпретації тексту. Скажімо, якщо один і той самий твір перекладають троє різних перекладачів, то в кожного буде авторський переклад, багато в чому несхожий на інші, бо на його рішення впливає не лише знання мови, а й особистий досвід, простір проживання, історичні події його покоління тощо. Можемо порівнювати підходи, те, що кожен перекладач побачив у цьому творі — і так наблизитися до тексту оригіналу. Маю глибоке переконання, що ми мусимо трактувати переклад ширше, ніж сьогодні заведено[1]. |
|||||
— Клаудія Дате |
Я дивлюся на мову радше під цим кутом, тези Гумбольта мені ближчі. Тому мене цікавить переклад. Не для того, щоб перекладати літературу з мови на мову, а щоб висловлювати різноманітність. На мою думку, переклад — це вміння оперувати різноманітністю, відмінностями[4]. |
|||||
— Барбара Кассен |
Див. також
[ред.]Примітки
[ред.]- ↑ а б Клаудія Дате: «Завжди потрібно запитувати себе, навіщо ми перекладаємо та що література має нам показати»
- ↑ Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 307
- ↑ Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 539
- ↑ а б Барбара Кассен: «Переклад — це вміння оперувати різноманітністю»
- ↑ Перекладаючи українську культуру. Кому і за що вручатимуть першу премію Drahomán Prize
- ↑ #PEN_TEN: Інтерв’ю з Юлією Мусаковською
- ↑ а б в Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 577
- ↑ М.Косач, 2017, с. 227
Джерела
[ред.]- Михайло Косач (Михайло Обачний). Твори. Переклади. Листи. Записи кобзарських дум / Упоряд. Мірошниченко Л. — Київ: Видавничий дім «Комора», 2015. — 2017 с. — ISBN 978-617-7286-26-3