Переклад
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Пере́клад — відтворення оригіналу засобами іншої мови із збереженням єдності змісту і форми.
Цитати[ред.]
Володію російською зі словником, французькою, гінді, іспанською, банту та іншими з перекладачем[1]. |
|||||
— Володимир Колєчицький |
— Едіт Уортон |
Перекладачі — поштові коні освіти[3]. |
|||||
Переводчики — почтовые лошади просвещения. | |||||
— Олександр Пушкін |
Русские переводчики с английского — ослы просвещения. | |||||
— Володимир Набоков |
Трудно зважити, що більше розвиває мову, чи самостійне писання, чи переклади; здається, однак, що переклади, бо пишучи самостійно, автор, при недостачі якого слова, може обминути його, чи обернутись як іначе, — перекладач же мусить дошукувати власне такого-то сова, чи відповідного виразу, щоб було передано власне те, що хотів і як хотів сказати автор-первотворець[4]. — «Зоря», 1895. |
|||||
— Олена Пчілка |
— Марк Твен |
Примітки[ред.]
- ↑ Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 307
- ↑ Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 539
- ↑ а б в Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 577
- ↑ М.Косач, 2017, с. 227
Джерела[ред.]
- Михайло Косач (Михайло Обачний). Твори. Переклади. Листи. Записи кобзарських дум / Упоряд. Мірошниченко Л. — Київ: Видавничий дім «Комора», 2015. — 2017 с. — ISBN 978-617-7286-26-3