Заньковецька Марія Костянтинівна

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Stamp of Ukraine s601.jpg

Марі́я Костянти́нівна Занькове́цька (справжнє прізвище: Адасовська, 1854—1934) — українська акторка.


  •  

Театр для мене, перш за все і після всього, — Храм.[1]

  •  

Я вірю в кращу будучність народу, я вірю, ні, я певна, що вільний геній цього народу створить нову
вільну національну штуку, і ця штука буде стояти в глибокому органічному зв'язку з інтересами народних мас, буде допомагати їх різнобічному розвитку, їх боротьбі за кращу будучність, за красивого духовно і сильного чоловіка.

  — лист до редакції «Слова» («Слово».— 1908.— №4)[2]
  •  

Наша Україна надто бідна, щоб її можна було покинути. Я занадто люблю її, мою Україну, і її театр, аби прийняти вашу пропозицію.[3]

  — відповідь на пропозицію Олексія Суворіна «ощасливити російську сцену» — перейти примадонною до Малого театру

Джерела[ред.]

  1. Корифеї у своїй хаті. Архів оригіналу за 2015-02-08. Процитовано 2015-02-08.
  2. Він — з когорти вождів: Кращі конкурсні праці про дорев. діяльність Симона Петлюри.— К.: Дніпро, 1994.— С. 70
  3. Мельпомена української сцени. Тріумф і трагедія До 150-річчя з дня народження Марії Костянтинівни Заньковецької. Архів оригіналу за 2015-02-08. Процитовано 2015-02-08.