Заньковецька Марія Костянтинівна

	Заньковецька Марія Костянтинівна
	Стаття у Вікіпедії
	Медіафайли у Вікісховищі

Марі́я Костянти́нівна Занькове́цька (справжнє прізвище: Адасовська, 1854—1934) — українська акторка.

Театр для мене, перш за все і після всього, — Храм.^[1]

	Я вірю в кращу будучність народу, я вірю, ні, я певна, що вільний геній цього народу створить нову вільну національну штуку, і ця штука буде стояти в глибокому органічному зв'язку з інтересами народних мас, буде допомагати їх різнобічному розвитку, їх боротьбі за кращу будучність, за красивого духовно і сильного чоловіка.
	— лист до редакції «Слова» («Слово».— 1908.— №4)^[2]

	Наша Україна надто бідна, щоб її можна було покинути. Я занадто люблю її, мою Україну, і її театр, аби прийняти вашу пропозицію.^[3]
	— відповідь на пропозицію Олексія Суворіна «ощасливити російську сцену» — перейти примадонною до Малого театру

Джерела[ред.]

↑ Корифеї у своїй хаті. Архів оригіналу за 2015-02-08. Процитовано 2015-02-08.
↑ Він — з когорти вождів: Кращі конкурсні праці про дорев. діяльність Симона Петлюри.— К.: Дніпро, 1994.— С. 70
↑ Мельпомена української сцени. Тріумф і трагедія До 150-річчя з дня народження Марії Костянтинівни Заньковецької. Архів оригіналу за 2015-02-08. Процитовано 2015-02-08.