Селяни

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Селянин у доіндустріальному суспільстві (1786)
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

Селя́ни — жителі сіл і сільських місцевостей, а також люди, чиїм джерелом існування є праця на землі, зайнятість в фермерському господарстві; представники класу фермерів, або працівників або власників невеликих господарств, особливо в середні століття при феодалізмі; або, більшість населення в будь-якому доіндустріальному суспільстві.

Цитати[ред.]

  •  

Хто господар і пан Туреччини? Давайте негайно і одностайно відповімо на це питання так: справжнім господарем Туреччини і її паном є селянин, наш основний виробник. В такому випадку турецький селянин більше всіх заслуговує багатства, щастя і благополуччя[1].

  Мустафа Ататюрк
  •  

Мина Мазайло: А я не повірю вам, не повірю! І тобі, Мокію, раджу не вірити українізації. Серцем передчуваю, що українізація — це спосіб зробити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади.
Дядько Тарас: Їхня українізація — це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було… Попереджаю!
Мокій Мазайло: Провокація. Хто стане нищити двадцять мільйонів самих лише селян-українців, хто?
Тьотя Мотя: А хіба селяни — українці?.. Селяни — мужики.
<…>
Дядько Тарас: Наші селяни не українці? Га?.. Та тому вже тисяча літ, як вони українці, а їх все не визнають за українців.[2]Микола Куліш «Мина Мазайло» (третя дія, 7).

Примітки[ред.]

  1. СТРАНА МИРА: ТУРЦИЯ
  2. Куліш М. Твори: в 2 т. — Київ: Дніпро, 1990. — Т. 2. — С. 141-142. — ISBN 5-308-00654-7


Bookmark-new.svg