Перейти до вмісту

Мустафа Джемілєв

Матеріал з Вікіцитат
Мустафа Джемілєв
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі
Цей термін має також інші значення. Див. Мустафа

Мустафа́ Джемі́лєв також відомий як Мустафа́ Абдульджемі́ль Киримоглу́ (крим. Mustafa Abdülcemil Qırımoğlu, нар. 1943) — український політик, один із провідників кримськотатарського національного руху.

Цитати

[ред.]
  •  

Війна з Україною буде початком кінця Росії та призведе до її розпаду.

 

Война с Украиной будет началом конца России и приведет к её распаду[1].

  •  

Вперше я повернувся до Криму 1989 року, в роки перебудови, коли вже не карали за повернення на Батьківщину, але не давали можливості прописатися. Тоді там, у Криму, почався так би мовити другий фронт нашого національного руху. Люди купували будинки, потім домагалися прописки. Мітинги, протести, голодування — ось таким шляхом освоювалися[2].

  •  

Головна заслуга кримськотатарського національного руху в тому, що в нашій боротьбі ми уникли кровопролить. Ми продемонстрували, що ставлячи людське життя на перше місце, говорячи про свої права та права інших, можна вийти із складних ситуацій без крові[3].

  •  

Жоден диктатор, який пролив кров, не уникнув покарання. Україна не стане винятком. Вони відповідатимуть за кров кожного патріота. Я закликаю всюди створювати осередки спротиву. Я пишаюся вами, дорогі співвітчизники. Я пишаюсь, що я українець! — з виступу на Євромайдані у лютому 2014

 

Ни один диктатор, проливший кровь, не избежал наказания. Украина не будет исключением. Они ответят за кровь каждого патриота. Я призываю сограждан везде создавать очаги сопротивления. Я горжусь вами, дорогие соотечественники. Я горжусь, что я украинец![4]

  •  

Коли людина довго живе на одному місці, вона неминуче до нього звикає, воно стає рідним. Але до Узбекистану у мене таких почуттів немає: у мене він асоціювався з Ташкентською в'язницею — щойно мене заарештовували, то першим ділом привозили туди. Досить мерзенним там було поводження. У мене ж сім судимостей — частина з них я в Росії відбув, але і в Ташкенті достатньо посидів.

 

Когда человек долго живет в одном месте, он неизбежно к нему привыкает, оно становится родным. Но к Узбекистану у меня таких чувств нет: у меня он ассоциировался с Ташкентской тюрьмой — как только меня арестовывали, то первым делом привозили туда. Довольно гнусное там было обращение. У меня же семь судимостей — часть из них я в России отбыл, но и в Ташкенте достаточно посидел[5].

  •  

Ми впевнені, що ця окупація обов’язково скінчиться, тому що інакше бути не може. Це великий виклик взагалі світопорядку, але, мабуть, питання часу. Я думаю, що вже після повернення багато чого буде по-іншому в Криму[2]. — про окупацію Криму

  •  

Ми не спільнота кримських татар, а кримськотатарський народ, який живе на своїй землі. Ми навіть не національна меншина, а корінний народ Криму.

 

Мы не община крымских татар, а крымскотатарский народ, который живет на своей земле. Мы даже не национальное меньшинство, а коренной народ Крыма[6].

  •  

Навіть якщо суд присудить стати на чолі держави, відмовлюся і подам касаційну скаргу! — коментуючи свою можливу участь у виборах Президента України

 

Даже если суд присудит встать во главе государства, откажусь и подам кассационную жалобу![7]

  •  

Нам протистоїть жахлива сила — країна, яка абсолютно не зважає на людське життя. А для нас життя людей є цінністю, тому ми змушені терпіти агресію та відступати. — коментуючи події у Криму 2014

 

Нам противостоит чудовищная сила — страна, которая совершенно не считается с человеческими жизнями. А для нас жизни людей представляют ценность, потому мы вынуждены терпеть агрессию и отступать[7].

  •  

У радянські часи всі твої вироки рикошетом відбивалися на рідних. Тобі сидіти легше, ніж твоїй дружині ходити з передачами, з нескінченними проханнями отримати побачення. На відміну від рідних, ти не вислуховуєш хамство оперативників. Ти не можеш заборонити рідним тягати передачі, вони все одно будуть їх тягати.

 

В советское время все твои сроки рикошетом отражались на родных. Тебе сидеть легче, чем твоей жене ходить с передачами, с бесконечными просьбами получить свидание. В отличие от родных, ты не выслушиваешь хамство оперативников. Ты не можешь запретить родным таскать передачи, они все равно будут их таскать[5].

  •  

Україні потрібен хтось молодший і сильніший, навіщо їй 70-річний старий з підірваним здоров'ям?.. До того ж служити своїй країні можна і не будучи Президентом — працювати їй на благо там, де працюєш, робити те, що ти повинен робити, от і все. — аргументуючи відмову від балотування у Президенти України

 

Украине нужен кто-то помоложе и посильнее, зачем ей 70-летний старик с подорванным здоровьем?.. К тому же служить своей стране можно и не будучи Президентом — работать ей на благо там, где работаешь, делать то, что ты должен делать, вот и все[7].

  •  

Я з раннього дитинства знав, що з Криму нас підло виселили, а радянська влада — це погано.

 

Я с раннего детства знал, что из Крыма нас подло выселили, а советская власть — это нехорошо[5].

Про Джемілєва

[ред.]
  •  

Джемілєв називає речі своїми іменами, не боїться і не вислужується.

 

Джемилев называет вещи своими именами, не боится и не выслуживается.[8]

  Володимир Нестеренко
  •  

Зовсім недавно українська інтелігенція захоплювалася тим, як Джамала спілкується українською. І всі ми чуємо, як досконало володіє мовою Рефат Чубаров... А самі ми, українці, можемо заговорити кримськотатарською? Більшість із нас знає хоч одне слово рідною мовою Джемілєва і Джамали? А було б непогано, аби ми вміли звернутися до кримських татар близькими їм словами...[9]

  — Укрінформ

Примітки

[ред.]