Нестайко Всеволод Зіновійович

Матеріал з Вікіцитат
(Перенаправлено з Нестайко Всеволод)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нестайко Всеволод Зіновійович
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії

Всеволод Зіновійович Нестайко (1930–2014) — український дитячий письменник, внук пароха Бучача о. Діонісія Нестайка. Для його творів характерно гумористичне обігравання імен та ситуацій.

Цитати[ред.]

  •  

Радість, не поділена з другом, — це не радість, навіть не піврадості, а якась погана четвертинка, мізерія якась.

  •  

У сні, нетерплячці я не зогледівся, як несподівано виріс. Витягнувся майже під два метри, і ото дивина — перестав бути рудим. І раптом збагнув, що даремно поспішав вирости, що дитинство — найпрекрасніша, найщасливіша пора людського життя. І так мені захотілося повернутися назад! Назад — у дитинство. Та нема у часу дороги назад. Час іде тільки вперед...

  •  

Хто сказав, що для друга треба робити тільки те, що цікаво[1].

  •  

Він чогось не любив, як ми крали кавуни з баштана. Він любив, щоб ми просили. А ми не любили просити. Воно не так смачно[1].

  •  

Дружба! Велике це слово — дружба! Може, найбільше з усіх слів людських. Заради дружби люди йдуть на тортури, сідають у тюрму, навіть життя віддають[1]...

  •  

Як хороші люди вранці! Наче росою вмиті! Бадьорі, гарні, і якісь ніби навіть хрумкі, мов молоді огірочки! А очі в них які! Чисті і свіжі-свіжі, немов квіти, що тільки-но розцвіли[1].

  •  

Ото дивно: якщо ти зробиш людині добро, вона тобі стає приємною. І навпаки, той, кому ти заподіяв щось зле, неприємний тобі[1].

  •  

Похвала, почута від ворога — найвища похвала[1].

  •  

Молоді можуть вмерти, старі повинні померти[1].

  •  

І як оті злодії живуть на світі? То ж не життя, а мука пекельна! Весь час ховатися, чекати, що тебе от-от схоплять, весь час думати про свій злочин, ні хвилини спокійної не маючи. Бідні злодії! Нещасні люди[1]!

Цитати з книг[ред.]

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

  • Тореадори з Васюківки, Нестайко В.


Bookmark-new.svg