Чубач Ганна Танасівна
Ганна Чубач | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Ганна Чубач (1941-2019) — українська письменниця, член Національної спілки письменників України.
Цитати[ред.]
# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
Це велике щастя — чути, як дитячими голосами звучать мелодії твого серця. Мабуть, всю дитячу літературу треба творити так, як для своїх дітей.[1] |
Теперішні пісні гарно аранжують, голосно співають, гонорово рекламують — але маю сумнів, що колись назвуть їх народними.[1] |
А[ред.]
Г[ред.]
З[ред.]
Залишу допитливiй донi |
Залишу батькiв заповiти: |
І[ред.]
І так невтішено болить |
Н[ред.]
Не умію стрілять — |
О[ред.]
С[ред.]
Сильніші — умирали. |
Х[ред.]
Я[ред.]
Як журитися |
Примітки[ред.]
- ↑ а б в г д е ж Ганна ЧУБАЧ. Із книжки «Реліктові дерева». Слово Просвіти (07.12.2017). Процитовано 21.10.2023.
- ↑ а б Рідні обрії, 2018, с. 255
- ↑ а б Рідні обрії, 2018, с. 256
- ↑ а б в Rozumitilo: Для розуму, душі і тіла. Процитовано 21.10.2023.
Джерела[ред.]
- Рідні обрії (альманах). — Український письменник, 2018. — С. 256.