Перейти до вмісту

Коломієць Тамара Панасівна

Матеріал з Вікіцитат

Тама́ра Опана́сівна Коломі́єцьукраїнська поетеса, перекладач. Член Національної спілки письменників України.

Цитати[ред.]

  •  

Відлетіла моя мила пташка, відспівала… Довго не могла сказати про це, прийняти, якось передумати… У який там день душа відлітає над вічними заплавами — в перший, дев‘ятий, сороковий. (...) Мабуть, сьогодні, в День поетів, годиться провести тебе у віртуальному світі у віртуальну мандрівку[1]написала донька Мар'яна

  — Юлія Кузьменко
  •  

Очевидно, на мені природа трошки відпочиває, бо я не можу знайти слів, щоб описати, хто ж ти така була насправді. Неперевершена, тонка, чутлива, дитино добра! Напишіть — якою її знали ви… Лети, моя пташко. Поети не вмирають, вони відлітають![1]

  — Юлія Кузьменко.

Цитати із віршів[ред.]

  •  

Старається гончарний круг,
І глина тягнеться до рук,
Стає вона горнятком-
Малятком-товстенятком.[2]вірш "Гончарний круг"

  •  

Ляльчине убраннячко
Я зберу.
Ляльчине убраннячко
Поперу.[2]вірш "Праля"

  •  

Сонечко буде світити,
Ляльчину хустку білити,
Буде вітрець повівати,
Буде вбрання висихати.[2]вірш "Праля"

  •  

Візьму вербову гілочку,
А в ній проріжу дірочку,
Довкола кору обіб'ю-
Сюрчка веселого зроблю.[2]вірш "Візму вербову гілочку"

  •  

Ніхто й не здогадається,
Що свище-заливається
Не соловей, а я![2]вірш "Візму вербову гілочку"

  •  

З цупкого аркуша-листка
зроблю верткого вітрячка.
Ріжки надріжу і загну,
Гвіздком до палиці припну.[2]вірш "Вітрячок"

  •  

Відерце, Відерце,
Посріблене денце,
скажи, де бувало,
кого напувало.[2]вірш "Відерце"

  •  

Стукав-грюкав молоток,
Танцювало шило.
Вийшов перший чобіток-
Подивитись мило.[2]вірш "Чобітки"

  •  

Біле поле полотняне,
Рівно ткане, чисто пране,
А по ньому голка ходить,
За собою нитка водить.[2]вірш "Біле поле полотняне.

  •  

Під гарячий буйний душ
Тарілки спішать чимдуж
Розмальовані миски
Вишаровують боки.[2]вірш "Веселий душ"

  •  

А ложки у шухляді
Сховаються - і раді.[2]вірш "Веселий душ"

  •  

І душ у крані задріма,
отак, немов його нема.
шуміти перестане.
Аж трохи сумно стане.[2]вірш "Веселий душ"

  •  

Іде, хвостом похитує,
В перехожих випитує:
-А скажіть мені, котора
Із сметаною комора?.[2]вірш "Поважний кіт"

  •  

Поливалко-поливальнице,
на вгороді помагальнице!
набери з криниці
Свіжої водиці,
Поливай капусту,
Щоб клалося густо,
Щоб вродила головата,
то буде що шаткувати!..[2]вірш "Капуста"

Примітки[ред.]

  1. а б Юлія Кузьменко. "Поети не вмирають, вони відлітають": пішла з життя поетеса Тамара Коломієць. https://suspilne.media/amp/555991-poeti-ne-vmiraut-voni-vidlitaut-pisla-z-zitta-poetesa-tamara-kolomiec/
  2. а б в г д е ж и к л м н п р Упорядник Наталя Дзюбишина-Мельник. Золотий колос.-К.:Освіта, 1994. - с. 116, 356, 359 - 362 - ISBN 5-330-02949-X

Джерела[ред.]

  • Упорядник Наталя Дзюбишина-Мельник. Золотий колос.-К.:Освіта, 1994. - с. 356 - ISBN 5-330-02949-X