Перейти до вмісту

Голокост

Матеріал з Вікіцитат
Карта гетто та «таборів смерті»
Фотографія з рапорту Юргена Штропа, який керував придушенням повстання у Варшавському гетто. Оригінальний підпис свідчив: «Штурмова група».
Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Commons
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

Голоко́ст (від англ. the Holocaust, з дав.-гр. ὁλοκαύστος — «всеспалення») — переслідування і масове знищення євреїв і ромів у Німеччині під час Другої світової війни; систематичне переслідування і знищення європейських євреїв і циган нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933 — 1945 років; геноцид єврейського народу в часи Другої світової війни, внаслідок якого загинуло до 6 мільйонів осіб.

Цитати про голокост

[ред.]
  •  

Відзначалася річниця масових розстрілів у Бабиному Яру. Йшов неофіційний мітинг. Серед учасників був Віктор Платонович Некрасов. Він вийшов до мікрофона, почав говорити. Пролунав вигук з натовпу:
— Тут поховані не тільки євреї!
— Так, вірно, — відповів Некрасов, — вірно. Тут поховані не тільки євреї. Але лише євреї були вбиті за те, що вони — євреї... — Зі збірки «Соло на IВМ»

 

Отмечалась годовщина массовых расстрелов у Бабьего Яра. Шел неофициальный митинг. Среди участников был Виктор Платонович Некрасов. Он вышел к микрофону, начал говорить. Раздался выкрик из толпы:
— Здесь похоронены не только евреи!
— Да, верно, — ответил Некрасов, — верно. Здесь похоронены не только евреи. Но лишь евреи были убиты за то, что они — евреи...[1]

  Сергій Довлатов
  •  

Пам'ять про Голокост необхідна, щоб наші діти ніколи не були жертвами, катами або байдужими спостерігачами.[1]

  Ієгуда Бауер
  •  

Період незалежності, перше десятиліття якого в українській літературі збіглося з формуванням постмодернізму, що виростає на Заході з критичної філософської рефлексії про Голокост і надає перевагу різниці й відмінності, а не схожості та єдності, значно сильніше погрівняно зі совєтською епохою — зробив українську культуру й літературу набагато чутливішою до проблеми Голокосту[2]. — Вийти з мовчання, 2020 р.

  Аґнєшка Матусяк
  •  

Після Шоа єврей не може відмовитися від свого єврейства — така відмова була б найглибшою аморальністю, викликом Богу і людям.[1]

  Бруно Беттельгейм
  •  

Якщо у людства ще немає ліків від раку; якщо воно поки не освоює Марс, якщо воно все ще не в силах перемогти голод і знайти нові джерела енергії, то це тільки тому, що ті єврейські генії, які повинні були зробити всі ці відкриття, згоріли в печах Освенцима.[1]

  Елі Візель
  •  

Шоа — це «наша» пам'ять, але це і частина «вашої» спадщини.[1]

  Сімона Вейль
  •  

Голокост дав людству важливий урок: урок того, що існують права людини. Бо якщо хтось може зруйнувати державу, людству потрібні поняття, які дадуть можливість врятувати від знищення особу, яка втратила свою державу.[3]

  Тімоті Снайдер

Примітки

[ред.]